• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

VII. Рекомендації щодо безпечного проведення ремонту та технічного огляду сільськогосподарської техніки

7.1. Рекомендації щодо проведення технічного обстеження та огляду сільськогосподарської техніки.
7.1.1. Пропонується проводити технічне обстеження та огляд сільськогосподарської техніки за такими етапами:
огляд металевих конструкцій та неруйнівний контроль;
огляд механізмів;
огляд гідравлічної та пневматичної системи;
огляд електричного обладнання;
огляд приладів і пристроїв безпеки, сигналізації.
7.1.2. Огляд, як правило, здійснюється візуально за допомогою інструментальних вимірювань, приладів та обладнання, а за необхідності - іншими методами неруйнівного контролю.
7.2. Рекомендації щодо огляду металевих конструкцій сільськогосподарської техніки.
7.2.1. Під час огляду металевих конструкцій сільськогосподарської техніки необхідно звертати увагу на такі частини:
раму та кріплення;
робоче місце водія;
двигун і його системи;
трансмісію;
рульове керування;
гальмівні системи;
захисне огородження, кабіну.
Залежно від конструкції сільськогосподарської машини можуть підлягати огляду інші її частини.
7.2.2. Огляд металевих конструкцій сільськогосподарської техніки пропонується проводити з метою виявлення:
тріщин в елементах металоконструкцій, їхніх зварних з'єднаннях і пришовній зоні, що з'явились через втомленість металу;
дефектів зварних швів;
ослаблення болтових (заклепувальних) з'єднань;
спрацювання шарнірних з'єднань;
деформації металоконструкцій та їх елементів;
місцевого пошкодження елементів (вдавлення, розриви, зломи тощо);
руйнування чи зменшення перерізу елементів унаслідок корозії;
руйнування чи здуття елементів замкнутого перерізу внаслідок замерзання в них води;
розшарування металу.
7.2.3. Як правило, зовнішніми ознаками наявності тріщин може бути підтікання іржі, що виходить на поверхню металу, лущення лакофарбового покриття.
7.2.4. Під час перевірки пропонується звертати увагу на тріщини, які з'явились через втомленість металу, які виникають у місцях розташування концентраторів напружень.
7.2.5. Під час огляду ділянок металоконструкцій, що ремонтувалися із застосуванням зварювання, особливу увагу рекомендується звертати на стан зварного шва та пришовної зони.
7.2.6. Візуальний контроль зварних з'єднань пропонується здійснювати з урахуванням вимог ДСТУ ISO 17637 із застосуванням оптичних засобів. Рекомендовано проводити такий контроль у повному обсязі у зварних швах.
7.2.7. У разі виявлення під час візуального огляду пошкоджень, дефектів або їх ознак, або якщо виникли сумніви щодо стану зварного з'єднання, а також для уточнення наявності та меж тріщини, підозрілі ділянки металоконструкції і зварних з'єднань пропонується проводити контроль із застосуванням методів неруйнівного контролю.
7.2.8. У металевих конструкціях з корозійними пошкодженнями залишкову товщину металу пропонується визначати ультразвуковим товщиноміром або іншим способом.
7.2.9. Контроль шарнірних з'єднань металоконструкцій рекомендується проводити шляхом огляду вушок, з'єднувальних елементів (пальців, осей) і фіксуючих їх елементів з метою виявлення тріщин, спрацювання чи їх пошкодження.
7.3. Рекомендовані дії під час проведення огляду механізмів сільськогосподарської техніки.
7.3.1. Під час проведення обстеження машинно-тракторного агрегату необхідно оглянути такі її частини:
ходову;
рульове керування;
гальмівні системи.
7.3.2. Огляд механізмів сільськогосподарської техніки проводиться з метою виявлення:
тріщин корпусів редукторів, роздавальних коробок, коробок відбору потужності, гальмівних колодок, барабанів, маточин тощо;
спрацювання зубчастих і черв'ячних передач;
викришування робочої поверхні зубців коліс та їх обломи;
спрацювання робочих поверхонь підшипників, що призводить до збільшеного зазору, руйнування сепаратора та тіл кочення, ослаблення посадки підшипників;
ослаблення посадки муфт на валах і пальців у гніздах, спрацювання шпонкових і шліцьових з'єднань;
спрацювання елементів муфт (пальців, гумових втулок, зубчастих напівмуфт тощо);
спрацювання та руйнування ущільнень валів, площин рознімання;
залишкові деформації і зломи пружин;
спрацювання шарнірних з'єднань складових одиниць і деталей;
порушення балансування барабана;
наявності мастила в редукторах, підшипникових вузлах, шарнірах та інших рухомих з'єднаннях складових одиниць і деталей;
ослаблення кріплень механізмів;
пошкодження з'єднань паливної системи.
7.3.3. Якщо для оцінки технічного стану механізму контролю справності стану шляхом перевірки його роботи на холостому ходу та огляду із зніманням оглядових кришок не достатньо, то рекомендується механізм розібрати, промити, після чого провести перевірку деталей.
7.3.4. При обстеженні слід звертати увагу на такі місця можливого утворення тріщин складових частин механізмів:
місця різкої зміни перерізів;
ділянки, перерізані шліцами, шпонковими пазами, канавками, нарізкою та іншими концентраторами напружень;
місця, де виникають значні динамічні напруження.
7.3.5. Під час перевірки ступеня спрацювання, викришування контактних поверхонь пропонується користуватися лінійкою, штангенциркулем, штангензубоміром, мікрометром.
7.3.6. Для визначення ступеня спрацювання фактичний розмір елемента порівнюється з розміром на кресленні чи з розміром тієї ділянки елемента, що вимірюється, де спрацювання немає або воно мінімальне.
7.3.7. Перевірку працездатності всіх шарнірних з'єднань рекомендується проводити під час роботи машинно-тракторного агрегату або коли він нерухомий шляхом перевірки міцності з'єднань і легкості переміщення елементів вручну.
7.3.8. Перевірка наявності мастила в редукторах, як правило, проводиться за допомогою щупа, маслопокажчика чи інших засобів контролю залежно від конструкції редуктора.
7.3.9. Пропонується перевірити наявність пошкоджень та дефектів деталей складових одиниць машинно-тракторного агрегату (за наявності яких деталь вибраковується), що наведено в керівництвах з експлуатації та ремонту конкретних машинно-тракторних агрегатів.
7.4. Рекомендовані дії під час огляду гідравлічної та пневматичної систем сільськогосподарської техніки.
7.4.1. Під час огляду гідравлічного та пневматичного приводів, як правило, перевіряються їхня відповідність вимогам експлуатаційних документів.
7.4.2. Під час огляду гідро- та пневмопристроїв (насосів, циліндрів, розподільників, гідро- та пневмопроводів, баків, фільтрів тощо) звертають увагу на стан:
місць кріплення пристроїв;
корпусних деталей;
ущільнювальних кілець і прокладок, манжетів, муфт;
рукавів, трубопроводів та їхніх з'єднань.
7.4.3. Пропонується перевіряти надійність закріплення пристроїв, наявність болтів, шпильок, гайок, стопорних елементів (пружинних шайб, контргайок, стопорних планок і шайб тощо), а також їх стан.
7.4.4. Місця кріплення гідроциліндрів перевіряють на відсутність деформацій, спрацювання, люфтів, корозії, а також перевіряється надійність фіксації та стан осей кріплення гідроциліндрів. Корпусні деталі не повинні мати тріщин, руйнувань фланців.
7.4.5. Під час огляду гідро- та пневмопроводів (рукавів, трубопроводів), як правило, перевіряється надійність їх кріплення до пристроїв, а також з'єднання між собою. Витік робочої рідини чи повітря в місцях з'єднання свідчить про послаблення з'єднання чи наявність пошкодження елементів з'єднання (зовнішніх чи внутрішніх конусів, кулькових штуцерів, ущільнювальних кілець і прокладок тощо).
7.4.6. Падіння тиску стисненого повітря в ресиверах пневмосистеми при непрацюючому компресорі повинно бути не більше 0,05 МПа (0,5 кгс/см 2) нижче значення нижньої межі, обумовленої регулятором тиску протягом:
- 30 хвилин при вільному положенні органа керування;
- 15 хвилин після повного приведення в дію органів керування гальмівного приводу.
7.4.7. Під час огляду гідробака перевіряється стан металоконструкції бака (наявність деформації, корозії, пристрою для контролю рівня робочої рідини), стан заливної горловини, спускних пробок, фільтра.
7.5. Рекомендації щодо огляду тягового електропривода та низьковольтного електричного обладнання, які використовуються при технічному обслуговуванні та ремонті сільськогосподарської техніки.
7.5.1. Під час огляду електричного обладнання пропонується здійснювати зовнішній огляд та перевірку його працездатності.
7.5.2. Стан ізоляції кабелів і проводів, як правило, перевіряється в місцях їх введення в корпуси електричних апаратів (електродвигунів, панелей керування, кабіни водія), надійність їх кріплення до клем конструкцій.
7.5.3. Під час огляду систем внутрішнього та зовнішнього освітлення, світлової та звукової сигналізації, контрольно-вимірювальних приладів, опалення та вентиляції кабіни пропонується перевіряти стан та справність електричної арматури, приладів, ламп освітлення тощо.
7.5.4. Під час огляду пульта керування пропонується перевіряти:
стан органів керування (кнопок, важелів) та їхню працездатність (самоповернення до нейтральної позиції, відсутність заїдань тощо);
наявність поруч з органами керування позначення напрямів руху механізмів машинно-тракторного агрегату;
надійність кріплення і правильність підключення.
7.6. Рекомендації щодо огляду приладів і пристроїв безпеки.
Під час огляду приладів і пристроїв безпеки пропонується перевіряти:
відповідність наявних на машинно-тракторних агрегатах пристроїв та приладів безпеки даним паспорта і керівництва з експлуатації;
комплектність, технічний стан, правильність їх монтажу і надійність кріплення;
справність пристроїв і приладів безпеки.
7.7. Несправності та елементи обладнання, які становлять загрозу безпеці праці.
7.7.1. Гальмівна система:
зміна конструкції гальмівної системи;
використання вузлів і деталей, які не передбачені для даної моделі машинно-тракторного агрегату;
порушення герметичності (пневмо-) гідросистеми гальм або гальмівного привода;
несправність гальмівних механізмів робочої і стоянкової систем;
несправність манометра пневмосистеми гальмівного привода;
стоянкова система не забезпечує утримання машинно-тракторного агрегату на нормативному уклоні;
не фіксується важіль стоянкового гальма.
7.7.2. Рульове керування:
наявність непередбачених конструкцією взаємних переміщень деталей і вузлів рульового керування або переміщення їх відносно платформи, шасі тощо;
різьбові з'єднання не затягнуто або не зашплінтовано;
несправність рульового гідропідсилювача;
у рульовому керуванні використані вузли та деталі, які не передбачені конструкцією даного машинно-тракторного агрегату, або саморобні.
7.7.3. Системи двигуна внутрішнього згоряння:
вміст шкідливих речовин у відпрацьованих газах або їх димність перевищують установлені норми;
негерметична паливна система;
несправна система випускання відпрацьованих газів.
7.7.4. Світлова сигналізація:
кількість, тип, колір, розміщення світлових приладів не відповідає вимогам конструкції машинно-тракторного агрегату;
нефункціональність приладів зовнішньої світлової сигналізації;
світлові прилади, забруднені або на них нанесено тонування, що знижує їхню прозорість;
невідповідність або відсутність в електромережі запобіжників.
7.7.5. Колеса і шини:
шини машинно-тракторного агрегату мають залишкову висоту малюнка протектора менше ніж один міліметр;
шини мають порізи, розриви та інші пошкодження, які оголюють корд, а також розшарування каркасу, відшарування протектора та боковини;
шини за розмірами або граничним навантаженням не відповідають моделі машинно-тракторного агрегату;
на одну вісь машинно-тракторного агрегату встановлено радіальні та діагональні шини;
немає болтів кріплення або є тріщини в диску та ободі колеса.
7.7.6. Елементи обладнання:
відсутні дзеркала заднього виду;
не працює звуковий сигнал;
не працюють передбачені конструкцією замки дверей кабіни;
немає противідкатних упорів;
несправність та недієвість вогнегасника.
7.8. Рекомендації щодо безпечного проведення ремонту та технічного діагностування сільськогосподарської техніки.
7.8.1. Під час ремонту і технічного діагностування сільськогосподарської техніки необхідно дотримуватися вимог Правил охорони праці під час технічного обслуговування та ремонту машин і обладнання сільськогосподарського виробництва, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30 листопада 2001 року N 512.
7.8.2. Перед діагностуванням машину необхідно надійно загальмувати і закріпити на посту діагностування, щоб не допустити її самовільного руху.
7.8.3. Під час діагностування агрегатів з навісними, напівнавісними і причіпними машинами та робочими органами їх потрібно від'єднати від машини або опустити раму і робочі органи на спеціальні підкладки.
7.8.4. Під'єднувати діагностичні прилади до машини, а також виконувати діагностичні операції, що не потребують її роботи, дозволено тільки після зупинення двигуна.
7.8.5. Двигун машини для діагностування можна запускати тільки після вимкнення або переведення в нейтральне положення важелів керування робочими органами машин, коробки переміни передач, валу відбору потужності, гідросистеми тощо.
7.8.6. Діагностичні роботи великогабаритних машин, комбайнів, тракторів, під час виконання яких тракторист і майстер-налагоджувальник перебувають поза полем зору один одного, необхідно проводити за участі третього працівника, який бачить тракториста і майстра-налагоджувальника та передає команди між ними.
7.8.7. Під час діагностування та проведення технічного обслуговування не можна:
працювати з несправною лебідкою вантажопідіймального механізму або у разі перевищення ваги вантажу вантажопідіймності механізму;
установлювати та перевозити в кузові автомайстерні ацетиленові генератори в заправленому стані;
використовувати відкритий вогонь в автомайстерні;
перебувати в зоні повітряного потоку подрібнювачів викиду технологічного продукту під час прокручування окремих вузлів і механізмів комбайнів;
перебувати навпроти механізмів із ріжучими елементами високої інерції;
знімати кришку бункера солідолонагнітача з надлишковим тиском солідолу;
зливати гарячу воду та оливу із систем, якщо працює двигун.
7.9. Рекомендації щодо безпечного проведення робіт, пов'язаних з миттям та очищенням сільськогосподарської техніки, її вузлів та деталей.
7.9.1. Машини перед ремонтом потрібно очистити від бруду, технологічного продукту, вимити та висушити, а пальне, оливу, охолоджувальні і технічні рідини злити.
7.9.2. Машини та агрегати, які використовували для транспортування або внесення пестицидів і агрохімікатів, перед миттям необхідно знешкодити.
7.9.3. Агрегати і деталі двигунів внутрішнього згоряння, що працюють на етильованому бензині, дозволено мити тільки після нейтралізації відкладень тетраетилсвинцю в дихлоретані чи в інших нейтралізуючих технічних рідинах.
7.9.4. Для піднімання двигунів та інших вузлів і деталей масою більше ніж 20 кг необхідно використовувати спеціальні захвати та лебідки.
7.10. Рекомендації щодо безпечного проведення складально-розбиральних та слюсарних робіт.
7.10.1. Розбирають і складають машини, агрегати і вузли на спеціально відведених майданчиках або місцях з використанням засобів механізації підйомно-транспортних механізмів відповідної вантажопідйомності та підставок достатньої міцності.
7.10.2. Роботи під піднятим кузовом машини дозволено виконувати тільки після закріплення його упором.
7.10.3. Під час ремонту сільськогосподарських машин та обладнання потрібно перевірити на предмет справності:
каркаси і панелі кабін, їх ущільнювачі, шумо- та віброзахист;
контрольно-вимірювальні та освітлювальні прилади;
гальмівну систему;
світлову та звукову сигналізацію;
блокування запуску двигуна з увімкненою передачею;
захисні огорожі (кожухи) небезпечних місць;
системи вентилювання та кондиціювання тощо.
7.11. Рекомендації щодо безпечного проведення шиномонтажних робіт.
7.11.1. До роботи на вулканізаційних апаратах допускаються особи, які пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці.
7.11.2. Перед демонтуванням шини, повітря з її камери необхідно повністю випустити.
7.11.3. Не дозволяється працювати на електровулканізаторі за умови:
відсутності заземлення;
відсутності під основою настільного електровулканізатора прокладки з теплоізоляційного та електроізоляційного матеріалу;
відсутності на підлозі діелектричного килимка;
пошкодження ізоляції проводів та вилки.
7.11.4. Не допускається:
під час накачування камер виправляти їх положення на колесі постукуванням;
вибивати диски кувалдою або молотком;
підвищувати тиск повітря в шинах вище встановлених нормативних величин;
працювати на несправному парогенераторі і вулканізаційній установці, а також ремонтувати їх за наявності в них пари.
7.12. Рекомендації щодо безпечного проведення технічного обслуговування та ремонту акумуляторів.
7.12.1. Щоб оглянути акумуляторні батареї, необхідно використовувати переносні електросвітильники у вибухобезпечному виконанні напругою не вище 42 В.
7.12.2. Не допускається:
переносити на плечах та на спині акумуляторні батареї, бутлі з кислотою та інші ємкості з агресивними або вогненебезпечними рідинами;
застосовувати для приготування кислотного електроліту скляну тару;
переливати кислоту вручну без застосування відповідних пристроїв;
вливати воду у кислоту;
перевіряти акумуляторні батареї шляхом короткого замикання;
зберігати в акумуляторному приміщенні посудини з сірчаною кислотою в обсязі більше добової потреби;
зберігати та вживати їжу в приміщенні акумуляторного відділення;
застосовувати відкритий вогонь, палити.
7.13. Рекомендації щодо безпечного проведення обкатування та випробування сільськогосподарської техніки, її вузлів та агрегатів.
7.13.1. Необхідно огородити захисними кожухами обертові частини випробувальних стендів, а корпуси самих стендів заземлити.
7.13.2. Запускати двигун під час випробування та обкатування машини необхідно стартером або пусковим двигуном. Машина повинна бути загальмована, а важіль коробки переміни передач потрібно установити в нейтральне положення. Провертати колінчастий вал двигуна корбою дозволено тільки для виконання регулювальних робіт.
7.13.3. Не допускається:
запускати двигун за наявності підтікання паливних, оливних та газових трубопроводів;
залишати без нагляду робочі стенди;
працювати на обкатно-випробувальній дільниці без засобів індивідуального захисту.

Читайте також:

1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
2. I. Організація класу до уроку та повторення правил техніки безпеки.
3. II. Вимоги безпеки під час проведення практичних занять у кабінеті (лабораторії) біології загальноосвітнього навчального закладу
4. II. Відкриття і подолання схоластичного світогляду
5. II. Організація і проведення спортивних походів
6. II. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ТА ОЦІНКИ ПОТОЧНИХ ТА ПІДСУМКОВИХ ЗАНЯТЬ (ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ).
7. II. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ТА ОЦІНКИ ПОТОЧНИХ ТА ПІДСУМКОВИХ ЗАНЯТЬ (ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ).
8. III. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ
9. III. Ризики виробничого травмування та професійних захворювань механізаторів, допоміжного персоналу та сторонніх осіб при експлуатації сільськогосподарської техніки
10. IV. Загальні рекомендації щодо безаварійної та безпечної експлуатації сільськогосподарської техніки вітчизняного та зарубіжного виробництва
11. V. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЇХ ВИКОНАННЯ
12. V. Рекомендації і розробки маркетинг-консалтингу.

Переглядів: 1479