• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Проведення випробувань

Перед випробуванням на зразки наносять необхідні мітки відповідно до табл. 3.1 і рис. 3.1–3.3. Мітки не повинні погіршувати якість зразків або викликати розрив зразків в місцях міток.

Товщину і ширину зразків вимірюють в трьох місцях, у середині і на відстані 5 мм всередину від міток. З набутого значення обчислюють середні арифметичні величини, за якими обчислюють площу початкового поперечного перерізу А₀.

Зразки, у яких мінімальне і максимальне значення товщини або ширини розрізняються більш ніж на 0,2 мм, не випробовують.

Зразки закріплюють в затискачі випробувальної машини по мітках, що визначають положення кромок затискачів так, щоб подовжні осі затискачів і вісь зразка співпадали між собою і напрямом руху рухомого затискача. Затискачі рівномірно затягують, щоб виключалося ковзання зразка в процесі випробування, але при цьому не відбувалося його руйнування в місці закріплення.

Випробування проводять при температурі 23±2 °С і відносної вологості 50±5 %, якщо в нормативно-технічній документації на матеріал немає інших вказівок.

Випробування проводять при швидкості розсовування затискачів випробувальної машини, передбаченої в нормативно-технічній документації на матеріал, яка повинна відповідати 100, 200 (250), 500 мм/хв.

При цьому вибирають швидкість так, щоб час від моменту прикладання навантаження до зразка і до його руйнування складало не менше 1 хв. при випробуванні матеріалів, що мають межу текучості, і не менше 30 с для матеріалів, що не мають межі текучості.

При випробуванні вимірюють навантаження і подовження зразка безперервно або на момент досягнення межі текучості, максимального навантаження, у момент руйнування зразка. При записі кривої "навантаження–подовження" визначають характеристики відповідно до рис. 3.5.

Рис. 3.5. Діаграма "навантаження–подовження":

1 – матеріал має межу текучості; 2 –матеріал не має межі текучості; а – прямолінійні ділянки на початку кривої "навантаження–подовження"; S – межа текучості; S_x – умовна межа текучості

Читайте також:

1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
2. II. Вимоги безпеки під час проведення практичних занять у кабінеті (лабораторії) біології загальноосвітнього навчального закладу
3. II. Організація і проведення спортивних походів
4. II. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ТА ОЦІНКИ ПОТОЧНИХ ТА ПІДСУМКОВИХ ЗАНЯТЬ (ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ).
5. II. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ТА ОЦІНКИ ПОТОЧНИХ ТА ПІДСУМКОВИХ ЗАНЯТЬ (ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ).
6. III. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ
7. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
8. VI. Проведення вступних екзаменів, фахових випробувань та творчих конкурсів
9. VII. Рекомендації щодо безпечного проведення ремонту та технічного огляду сільськогосподарської техніки
10. А) Методика проведення заняття
11. А) Методика проведення заняття
12. А) Методика проведення заняття.

Переглядів: 472