Правове регулювання– це здійснюване правовими засобами впорядкування суспільних відносин за допомогою закріплення прав і обов’язків їх учасників і забезпечення їх належного виконання.
Механізм правового регулювання– це функціонуюча як єдине ціле система правових засобів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання суспільних відносин.
Правові акти– це прийняті в офіційно-визнаній (здебільшого документальній) формі акти суб’єктів права, що мають юридичне значення.
Правова пільга– це правомірне полегшення становища суб’єкта, що виражається як у наданні додаткових прав (переваг), так і у звільненні від обов’язків.
Правові заохочення– це форма і міра юридичного схвалення заслуг суб’єкта права перед суспільством.
Правовий стимул (від лат. stimulus – загострена палиця, якою поганяли тварин) – це закріплене в юридичних нормах спонукання до правомірної поведінки.
Правове обмеження– це закріплена в юридичних нормах перешкода для неправомірної поведінки, що створює умови для задоволення інтересів суб’єктів права в нормальному функціонуванні суспільних інститутів.
Правова політика –це діяльність суб’єктів політичної системи, направлена на вдосконалення правової системи, підвищення ефективності механізму правового регулювання, побудову правової держави.