Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Курсову роботу виконують на стандартних аркушах стандарту А-4 (210 х 297 мм) і зшивають у тверду обкладинку. Робота має бути виконана комп’ютерним способом чи написана від руки з однієї сторони аркушів білого паперу через 1,5 міжрядкових інтервали з використанням шрифту Times New Roman, розмір – 14, в таблицях дозволяється використовувати шрифт розміру – 12. Абзацний відступ – 1,25-1,27 см. Текст розміщується на сторінці з дотриманням розмірів полів: верхнє і нижнє – 20 мм, ліве – 25-30 мм, праве – 10-15 мм. Шрифт друку повинен бути чітким з однаковою щільністю тексту, стрічка чорного кольору середньої жирності. Якщо текст пишуть від руки, то чорним чорнилом (кульковою чи гелевою пастою).

Заголовки структурних частин випускної роботи: «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ» (та назва розділу), «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої літери) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовку не ставлять. Відстань між заголовком і текстом складає один рядок.

Кожну структурну частину курсової роботи: «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» починають з нової сторінки.

Заголовки підрозділів пишуть на тій же сторінці, де був текст попереднього підрозділу, відступивши на два рядки, але при умові, що на ній розміститься хоча б два-три рядки наступного тексту. Назви розділів і підрозділів по тексту мають відповідати назвам, вказаним у змісті.

Зміст повинен містити найменування та номери початкових сторінок кожного розділу та підрозділу. Назви розділів і підрозділів у змісті тексту повинні бути однаковими.

Наприклад, тема: Облік основних засобів в сучасних умовах господарювання.

ЗМІСТ

ВСТУП    
РОЗДІЛ 1. Теоретичні та методичні основи обліку основних засобів  
1.1. Теоретичні основи обліку основних засобів  
1.2. Методичні основи обліку основних засобів  
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТОВ «Дніпро» БІлозерського району Херсонської області  
РОЗДІЛ 3. Сучасний стан обліку основних засобів та НАПРЯМИ ЙОГО ПОКРАЩЕННЯ  
3.1. Первинний облік основних засобів  
3.2. Синтетичний і аналітичний облік основних засобів  
3.3. Напрями покращення обліку основних засобів  
3.4. Охорона праці у господарстві  
Висновки  
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ  
Додатки  

 

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», без крапки. На наступному рядку зазначається назва розділу.

Структурні частини випускної роботи «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» не мають порядкового номера. Слід звернути увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщено згадані структурні частини нумерують звичайним чином.

Розділи курсової роботи нумерують арабськими цифрами з крапкою у кінці. Кожен розділ поділяють на підрозділи, номери яких складають із двох арабських цифр; перша – номер розділу, а друга – підрозділу. Наприклад, другий підрозділ першого розділу: 1.2. Номер розділу і підрозділу вказують перед заголовком.

Всі сторінки курсової роботи послідовно нумерують арабськими цифрами. Нумерація розпочинається з титульного листа і закінчується на останньому аркуші додатків, включаючи таблиці і рисунки, розміщені на окремих сторінках. На титульному аркуші, індивідуальному завданні, змісті і першій сторінці вступу номери сторінок не пишуть, але враховують їх у загальну кількість. Номер проставляють у верхньому правому куті сторінки без крапки в кінці.

При написанні курсової роботи студент повинен давати посилання на використані джерела інформації (закони, постанови, наукові та інші видання). Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал, не включений до останнього видання.

Посилання на літературні джерела по тексту необхідно наводити у квадратних дужках, наприклад [18, с.43]. Це означає, що автор роботи посилається на джерело під номером 18 у списку використаних джерел, де на сторінці 43 йдеться про це мова.

Основну масу цифрової інформації роботи оформлюють у таблицях. Вони мають у стислому вигляді відображати потрібні показники, бути не громіздкими і доступними. Кожна таблиця супроводжується текстом, який частково або повністю має знаходитись попереду таблиці. В тексті наводять аналіз показників таблиці, який закінчують висновком і пропозицією щодо покращення наведених показників. Але в тексті не повинні повторюватись цифри, наведені в таблиці.

Таблиці нумеруються у межах розділу, за винятком таблиць, винесених у додатки, наприклад, таблиця 3.1 – перша таблиця третього розділу. Після номеру таблиці крапка не ставиться. У правому верхньому куті сторінки розміщують напис «Таблиця 3.1». Назва таблиці міститься на наступному рядку, по центру сторінки, жирним шрифтом:

 

Таблиця (номер)

Назва таблиці

     
         
         

 

У разі перенесення таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами пишеться «Продовження табл.» і вказують її номер, наприклад: «Продовження табл. 1.2».

Заголовки таблиць, колонок і рядків починають з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони є продовженням речення заголовка ( наприклад, заголовок «Прибуток», а підзаголовки: «на 1ц», «на 1га» і т.д. ), і з великої, якщо вони є самостійними реченнями.

Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті або на наступній сторінці, якщо місця для неї на попередній недостатньо. Якщо до таблиці звертаються повторно, то пишуть: див. табл. 1.1.

Не відводять в таблицях окремих колонок «№ п/п» і «Одиниця вимірювання». Номер рядка вказують попереду його назви, а одиницю вимірювання – позаду, відокремивши її від назви комою. Якщо одиниця виміру для всіх показників таблиці спільна, то її краще вказати в дужках в кінці заголовка таблиці.

Таблицю розміщують так, щоб була можливість читати її без повороту роботи, або, у крайньому випадку, повернувши її по ходу стрілки годинника, а не навпаки.

Крім таблиць у роботі можуть мати місце рисунки. Назву вказують внизу рисунка, після номера, на тому ж рядку.

Ілюстрації позначаються словом «Рис.» і нумерують в межах розділу, за винятком ілюстрацій, представлених у додатках до роботи. Після номеру ставиться крапка, наприклад, рис. 2.3. (третій рисунок другого розділу). Номер рисунку, його назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ілюстрацією (по центру).

Формули в роботі нумеруються в межах розділу та оформлюються у дужках, наприклад, (3.1) – перша формула третього розділу.

Математичні формули повинні бути введені в редакторі формул Microsoft Equation 3.0. Рівняння і формули необхідно виділяти з тексту вільними рядками.

Посилання на додатки у роботі вказується з позначенням відповідної літери, наприклад, «.. у додатку А».

Додатки, на які повинно бути посилання у тексті, нумеруються і наводяться після списку використаних джерел. Додатки слід позначати послідовно великими літерами українського алфавіту, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А. Кожен додаток починають з нової сторінки, посередині аркуша вгорі пишуть «Додаток», а потім, по центру, тематичний заголовок.

При перенесенні додатку на іншу сторінку у правому верхньому куті сторінки пишеться «Продовження додатку» і вказують її номер, наприклад: «Продовження додатку А».

Текст кожного додатку при необхідності може бути поділений на розділи, підрозділи, які нумерують в межах кожного додатку. При цьому перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад, додаток А.2 – другий розділ додатку А.

Скорочення і умовні позначення. Скорочення слів у тексті, заголовках розділів, таблиць, додатків і рисунків не дозволяється, за винятком загальноприйнятих стандартом. Якщо використовуються вузькоспеціалізовані скорочення і терміни, то їх треба один раз розшифрувати в дужках після першого використання в тексті, наприклад: АПК (агропромисловий комплекс) або вказати: агропромисловий комплекс (далі – АПК).

Одиниці вимірювання необхідно вказувати за державними стандартами та іншими загальноприйнятими правилами. Наприклад, одиниці вимірювання маси: грам – г, кілограм – кг, центнер – ц, тонна – т і т.д. Після таких скорочень крапку не ставлять. Грошові одиниці вимірювання позначають крапкою: грн.

При посиланні в тексті на наведені в бібліографічному списку літературні джерела вказують їх порядковий номер в квадратних дужках.

Якщо дається дослівний текст, тобто цитується, то його можна наводити або повністю, або із пропусками, які позначають трьома крапками. З початку і в кінці цитати ставлять лапки, а поряд із номером джерела вказують сторінку. Дозволяється переказувати і своїми словами, але без порушення змісту.

Основні вимоги (нормо контроль) виконання курсової роботи подано у додатку 5.

Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» (додаток 6).

Перелік використаних джерел складають у такій послідовності.

1. Кодекси, закони і законодавчі акти України.

2. Нормативно-правові акти, що видані Кабінетом Міністрів України, Міністерством економіки, Міністерством фінансів та іншими міністерствами і відомствами.

3. Наукова, науково-методична і фахова література, що видана українською і російською мовами.

4. Наукова, науково-методична і спеціальна література, що видана іншими іноземними мовами.

5. Наукові статті в періодичних виданнях.

Джерела розміщують: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів, заголовків, у хронологічному порядку.

 


Читайте також:

  1. I. Аналіз контрольної роботи.
  2. I. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА.
  3. I. ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
  4. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
  5. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  6. II. Правила щодо аргументів.
  7. II. СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ КУРСОВОЇ РОБОТИ
  8. II.ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
  9. III ОФОРМЛЕННЯ І ЗАХИСТ РОБОТИ
  10. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  11. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  12. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи




Переглядів: 627

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ЗБІР МАТЕРІАЛУ ТА ЙОГО ОБРОБКА | РЕЦЕНЗУВАННЯ ТА ЗАХИСТ КУРСОВИХ РОБІТ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.017 сек.