• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Перелік теоретичних питань

1. Вплив хвороби на пізнавальні процеси людини.

2. Вплив особливостей інтелекту хворого на лікувальний процес.

3. Вплив хвороби на емоційно-вольову сферу людини.

4. Вплив хвороби на емоційний стан, нозогенії.

5. Роль вольових якостей особистості у лікувальному процесі.

6. Зміни волі, потягів та поведінки під час хвороби.

7. Свідомість, самосвідомість. їх рівні.

8. Психодинамічиий підхід у медицині.

9. Критерії не порушеної свідомості. Стани свідомості у хворого.

Пізнавальні процеси (відчуття, сприйняття, пам’ять, мислення, уява) входять як складова частина в будь-яку людську діяльність і забезпечують ту чи іншу її ефективність. Пізнавальні процеси дозволяють людині: намічати заздалегідь мету, плани і зміст майбутньої діяльності; програвати в розумі хід цієї діяльності, свої дії і поведінку; передбачати результати своїх дій і керувати ними по мірі виконання.

Відчуття – це первинний психічний акт. Відчуття передує процесу сприйняття. Відчуття є первинним психічним актом, тому що має емоційне фарбування.

Сприйняття – це відображення навколишньої дійсності в її зовнішніх зв’язках і відносинах.

У хворих з соматичною патологією можливі такі порушення когнітивних функцій, як неадекватне ставлення до своєї хвороби (анозогнозичний, гіпонозогнозичний або гіпернозогнозичний), прискорена втомлюваність, гіперестезії, гіпо- та анестезії.

Вплив особливостей інтелекту хворого на лікувальний процес: інфантилізм, олігофренія, деменція

В соматичній практиці найчастіше зустрічаються пацієнти з наступними формами порушення інтелекту:

а) Інфантилізм. Психічний інфантилізм - психічна і фізична недозрілість дитини, що приводить при неправильному вихованні до затримки вікової соціалізації (адаптації до життя в суспільстві). Передумови до нього створюються генетично, ендокринно-гормональними факторами, чи гіпоксією, інфекційно-токсичними шкідливостями в період вагітності, асфіксією в родах, хворобами перших місяців життя.

б) Олігофренія – природжена або набута (у перші 3 роки життя дитини) інтелектуальна недостатність. По ступенях виразності інтелектуального недорозвинення олігофренія поділяється на три групи: дебільність, імбецильність і ідіотію.

Дебільність - найбільш легка по ступеню і найбільш розповсюджена форма олігофренії. У діагностичному відношенні ця форма іноді представляє значні труднощі, тому що інтелектуальний дефект тут виражений негрубо. Мислення має елементи здатності до узагальнення. Це сприяє придбанню визначеного запасу знань, оволодінню навичками читання, писання, рахування, засвоєнню знань, передбачених програмою допоміжної школи.

Імбецильність - більш важкий ступінь слабоумства, ніж дебільність. Виявляється в повній нездатності до відволікання від конкретної ситуації, утворенню навіть елементарних понять. Судження вкрай бідні і здебільшого без переробки, запозичені від навколишніх.

Ідіотія являє собою найбільш важкий ступінь олігофренії. Відзначається грубе недорозвинення функцій сприйняття. Мислення практично відсутнє (алогія), відсутня мова. У зверненій мові сприймаються не її зміст, а інтонації і супровідні мову міміка і жести. Емоції вкрай елементарні і здебільшого зв’язані з фізичним самопочуттям, фізіологічними потребами. Форми вираження афекту примітивні: радість виявляється в руховому збудженні; у стані злості спостерігаються агресія, схильність до самоушкодження.

в) Деменція – набуте, виникаюче в результаті хвороби ослаблення інтелекту, ослаблення пам`яті та емоційне оскудіння.

Деменція може виникати при:

1) судинних захворюваннях головного мозку;

2) наслідки черепно-мозкових травм;

3) пухлинах головного мозку, епілепсії;

4) деяких обмінних захворюваннях;

5) атрофічних вікових процесах;

6) гіповітамінозах;

Вплив порушень мови на лікувальний процес

У лікувальному процесі можуть зустрічатися такі форми розладів мовлення:

а) дизартрія (від грецьк. dys – приставка, що означає розлад, arthroo– членороздільно вимовляю) — порушення вимови, обумовлене недостатньої іннервації мовної апарат при поразках лобних і підкіркових відділів мозку.

б) заїкуватість. Заїкуватість визначається як порушення темпу, ритму і плавності усного мовлення, обумовлене судорожним станом м’язів мовного апарату. Початок цього розладу мови падає звичайно на період інтенсивного формування мовної функції.

в) Мутизм (mutism) - органічна чи функціональна відсутність здатності говорити. Уроджена відсутність здатності говорити найчастіше спостерігається у людей, зовсім глухих з народження (глухонімота - deafmutism). Утрата здатності говорити також може бути зв’язана з яким-небудь ушкодженням мозку. Іноді причиною мутизма є депресія, психічна травма, після чого хворий або зовсім не може вимовити ні слова, або веде розмову тільки з обраним колом людей і тільки у визначених ситуаціях.

Клініко-психологічні аспекти емоційно-вольової сфери. Вплив хвороби на емоційно-вольову сферу людини

Виникнення соматичної хвороби відбивається на стані емоційно-вольової сфери людини. В той самий час преморбідний стан емоційно-вольової сфери впливає на перебіг соматичної хвороби.

Емоції діляться по тривалості на:

1. власне емоції, або емоційне реагування людини;

2. настрій - основний тон емоцій на більш менш тривалому проміжку часу;

Ієрархічна побудова емоцій:

1. Нижчі, пов’язані з інстинктами;

2. Потреби - інстинкти, пропущені через соціальну призму. Тут формується другий етап - егоїстичні емоції;

3. Вищі емоції ( етнічні, естетичні, моральні, етичні) ;

Патологія емоційного реагування.

1. Посилення:

•емоційна лабільність;

•емоційна малодушність;

2.Ослаблення:

•емоційне збіднення - той самий випадок, коли зникають вищі емоції, а на перший план виходять егоїстичні емоції;

•емоційна тупість;

3.Відсутність емоцій - апатія;

4.Збочення емоційного реагування:

•емоційна неадекватність.

Нозогенія – це реакція хворих на стрес, пов’язаний з розвитком важкого соматичного захворювання і необхідністю тривалої соматотропної терапії.

Тривога –цевідчуття невизначеної погрози, характер і час виникнення якої не піддаються передбачуванню, почуття дифузійного побоювання і чекання як невизначене занепокоєння. На відміну від болю, тривога - сигнал небезпеки, що ще не реалізована. Характерна ознака тривоги - неможливість визначити характер погрози і пророчити час її виникнення. Неусвідомлення причин, що викликали тривогу, може бути пов’язана з відсутністю чи бідністю інформації, що дозволяє в необхідній мірі аналізувати ситуацію, з неадекватністю її логічної переробки чи неусвідомлених факторів, що викликають тривогу, у результаті включення психологічних захистів.

Читайте також:

1. H) Орган з питань конкуренції
2. IV. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО
3. IX. ДОКУМЕНТАЦІЯ З КАДРОВО-КОНТРАКТНИХ ПИТАНЬ
4. V. ПРИМІРНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЯКІ ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАЛІК
5. VI. Перелік питань для підсумкового контролю знань, умінь та навичок
6. VIІІ. ПЕРЕЛІК ЗАПИТАНЬ ДЛЯ КОНТРОЛЮ З КОЖНОГО МОДУЛЯ І ДИСЦИПЛІНИ В ЦІЛОМУ
7. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
8. Аналітична обробка інформації вузлами інформаційно-аналітичної функціональної підсистеми МОЗ України і питань НС.
9. Бланк питань
10. Брифінги з проблемних питань прав людини для парламентарів
11. В результаті розгляду теоретико - практичних питань студент повинен
12. В результаті розгляду теоретико - практичних питань студент повинен

Переглядів: 1037