• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основи спілкування з колегами

Взагалі існує декілька способів спілкування у колективі:

1. Міжособистісне;

2. Індивідуально-групове;

3. Колективно-індивідуальне;

Спілкування – це процес встановлення і розвитку контактів поміж людьми, викликаний потребами сумісної діяльності, та включає у себе обмін інформацією, розробку єдиної стратегії взаємодій, сприйняття та розуміння інших.

Комунікація – розумовий аспект соціальної взаємодії, обмін інформацією (у тому числі) поміж індивідами.

Інтеракція – взаємодія поміж тими хто спілкується, взаємовплив один на одного.

Спілкування міжособистісне – сприйняття, розуміння та оцінка однією людини - іншої.

Роль – поняття значущої поведінки людини у певній ситуації, що співвідноситься з певним положенням ( наприклад медичний працівник може знаходитись у ролі лікаря, або медичної сестри).

Група – ланка системи суспільних відношень, відображених у специфіці безпосередніх міжособистісних контактів, розвиток яких, опосередкований фактором суспільної діяльності, веде до обрання групою різноманітних соціально-психологічних характеристик. (Р.Л. Кричевский, З.М. Дубовская, 1991).

Від звичайного скопичення людей групу відокремлює (Taylor H.F., 1970):

1. Досить тривала тривалість існування;

2. Наявність загальної цілі, або цілей;

3. Взаємодія членів групи;

4. Наявність хоча б рудиментарної групової структури;

5. Розуміння індивідів, які входять до групи, як поняття “ми”, або членства у групі).

Статус (від лат. status – положення, стан) суб’єкту у групі, його права та обов’язки (у тому числі і медичного працівника), обумовлений системою міжособистісних взаємодій.

Найвищий статус у групі має її лідер та керівник.

Керівник (у тому числі у медичному закладі) має відміни від інших членів колективу, а саме:

1. Призначається офіційно;

2. Має офіційні повноваження;

3. Має санкції впливу на підлеглих;

4. Вирішує офіційні питання групи зовні;

5. Несе офіційну відповідальність за стан справ у групі;

До основних функцій керівника належать:

1. Організація підлеглих та контроль за ними;

2. Прийняття рішень;

3. Офіційне представництво;

4. Виховні функції;

5. Експертно-консультативні функції;

Керівник може виступати у групі в ролі як лідера, так і авторитета одночасно, або окремо. Авторитетом у групі може бути як офіційна особа (авторитет посадовця), так і неофіційна (реальна особа), яка користується повагою оточуючих за особистісні якості. Тому сама по собі посада не може забезпечувати авторитет, його потрібно завойовувати та постійно підтверджувати.

Функції спілкування: інформаційно-комунікативна, регуляторно-комунікативна, афективно-комунікативна.

- Інформаційно-комунікативна функція охоплює процеси формування, передання та прийому інформації

- Регуляційна-комунікативна функція полягає в регуляції поведінки. Завдяки спілкуванню людина здійснює регуляцію не тільки власної поведінки, а й поведінки інших людей, і реагує на їхні дії, відбувається процес взаємного налагодження дій.

- Афективно-комунікативна функція характеризує емоційну сферу людини. Спілкування впливає на емоційні стани людини. В емоційній сфері виявляється ставлення людини до навколишнього середовища, в тому числі й соціального.

Читайте також:

1. I. Фізичні основи механіки
2. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
3. VІII. Основи молекулярної фізики і термодинаміки
4. Активне управління інвестиційним портфелем - теоретичні основи.
5. АКУСТИКА. ЕЛЕМЕНТИ ФІЗИКИ СЛУХУ. ОСНОВИ АУДІОМЕТРІЇ
6. Анатомо-фізіологічні основи статевого розвитку.
7. Анімізм – уявлення про існування духовних істот та віра в можливість спілкування з ними.
8. Бар’єри спілкування (за Томасом Гордоном)
9. Бар’єри, які заважають ефективності педагогічного спілкування.
10. Безпосереднє спілкування з журналістами
11. Біологічні основи мислительної діяльності.
12. Біомеханічні основи шинування при пародонтозі.

Переглядів: 713