Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Рух як спосіб існування матерії. Форми руху матерії

 

У рамках діалектичного матеріалізму субстанція – це матерія, але взята не сама по собі, а в єдності з рухом, це рухома матерія, або матеріальний рух. За допомогою категорії “субстанція” філософська думка охоплює і втримує загальне в єдності його суті і існування, як те, що містить в собі достатні умови свого існування.

Рух і матерія нерозривно пов’язані одне з одним. Цього вимагає принцип первинності матерії (спроба мислити матерію без руху або рух без матерії приводить до ідеалізму), ця обставина підтверджується фізичними законами збереження (енергії, імпульсу).

Несотворимість і незнищенність матерії, що виходить з її первинності, розповсюджується і на рух як спосіб її існування. Відповідно, матеріальний рух нескінченний. Як реалізовується ця нескінченність через кінцеві скороминущі матеріальні явища?

Щоб уникнути “поганої нескінченності” (по вираженню Гегеля), яка не є істинною нескінченністю, а лише повторенням якісно однорідних речей, необхідно розуміння рух як ряд якісних перетворень, що забезпечує нескінченну якісну різноманітність матеріальних явищ, тобто необхідно довести поняття руху до поняття розвитку.

Рух є єдністю стійкості і мінливості, а спокій – відносний момент руху. Але категорія “спокій” фіксує такі важливі межі стійкості руху, як закономірність і системність.Ф. Енгельс виділяв відповідно до різних законів руху, що відображаються різними галузями науки, форми руху, що є предметом цих наук. У основу систематизації цих форм він поклав їх генетичний зв’язок (принцип розвитку).

Абсолютний рух як спосіб існування матерії виявляється в розвитку форм руху нескінченно різноманітних матеріальних систем. Знаходячись у взаємодії одна з одним, матеріальні системи є елементами більш загальних систем і в собі містять як елементи інші матеріальні системи. Закони руху і взаємодії різних рівнів цієї структурної організації різні і самі знаходяться у взаємодії. Різні науки виділять як свій предмет різні сторони існування матеріальних об’єктів. Так, людину можна вивчати як члена суспільства, біологічний організм, найскладніший конгломерат хімічних процесів і з’єднань і, нарешті, як фізичну систему.

Енгельс, розглядаючи предмети наук, виділив наступний ряд форм руху: механічна ... фізична ... хімічна ... біологічна ... соціальна ... Поняття “форми руху” відноситься до понятті “рух” так само, як поняття “матерія” відноситься до поняття “вигляд матерії”. Рух, як загальне, існує через рух конкретних матеріальних об’єктів, а з цього складного різноманіття рухів виділяється особливі форми руху, що підкоряються різним закономірностям, природничонауковим, що відображаються і гуманітарними знаннями.

Сама класифікація форм руху матерії, висунена Ф. Енгельсом, відповідала сучасному йому рівню розвитку науки. Вона розвинена і доповнена іншими філософами. Однак методологічні принципи, встановлені Енгельсом в основу цієї класифікації, зберегли своє значення, використовуються і можуть бути використані надалі при зміні цієї класифікації, яка буде відбуватися по мірі розвитку науки. Ось ці методологічні принципи:

1) ряд форм руху відображає етапи прогресивного розвитку матерії;

2) наявність матеріальних носіїв у форм руху при неоднозначній їх відповідності: один матеріальний об’єкт може бути носієм багатьох форм руху (наприклад, людина – носій всіх відомих зараз форм), а у однієї і тієї ж форми руху (наприклад, механічної), можуть бути самі різні носії;

3) необхідність вивчення переходів від наївної форми руху до вищої, при обліку наявності якісного стрибка в процесі такого переходу; заперечення зведення вищої форми руху до нижчої;

4) класифікація форм рушення служить об’єктивною основою класифікації наук.

Вища з властивих матеріальному об’єкту форм руху є головною, саме її закони розкривають її суть, на відміну від побічних форм, фіксуючих лише вияв цієї суті (наприклад, біологічна форма руху – головна для живої істоти, в той час як виділення нею тепла – побічний термодинамічний афект її існування). При цьому треба враховувати, що нижчі форми руху є фундаментальними по відношенню до вищих і, відповідно, методи наук, їх що відображали, застосовані при вивченні носіїв вищих форм – так, правомірно використати фізико-хімічні методи при вивченні біологічних об’єктів. Але це не означає зведення. Біологія вивчає якраз ту специфіку, яка відрізняє біологічні і фізико-хімічні процеси, підтримуючі життя в організмі, від фізико-хімічних процесів, що розкладали труп.

Визнання різноманітності форм руху матерії і можливості розгорнення цього різноманіття внаслідок саморозвитку матерії приводить діалектичний матеріалізм до розуміння незнищенності руху не тільки в кількісному, але і в якісному значенні, як незнищенності можливостей розвитку матерії. Заперечення такої якісної незнищенності матерії веде до ідеалізму, оскільки різноманіття форм руху, якщо воно нез’ясовне з точки зору законів існування матеріального світу, вимагає для свого пояснення залучення ідеальних сил.


Читайте також:

  1. I спосіб.
  2. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
  3. Автоматизовані форми та системи обліку.
  4. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
  5. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
  6. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
  7. Акредитив та його форми
  8. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
  9. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
  10. Аналогія - спосіб отримання знань про предмети та явища на основі їхньої подібності з іншими.
  11. Анімізм – уявлення про існування духовних істот та віра в можливість спілкування з ними.
  12. Атракція як спосіб викликати довіру до реклами




Переглядів: 949

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Буття. Матерія. Формування філософського поняття матерії | І їх філософське значення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.