• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Порушень військової дисципліни, які обліковуються для оцінки стану військової дисципліни

1. Самовільне залишення військової частини або місця військової служби військовослужбовцем, нез’явлення його вчасно (без поважних причин) на військову службу (до трьох діб): зі звільнення з розташування військової частини, у разі призначення або переведення до іншого місця служби, з відрядження, відпустки або лікувального закладу.

2. Вживання спиртних напоїв, наркотичних речовин у службовий час, перебування на військовій службі в нетверезому стані та під впливом наркотичних або токсичних речовин.

3. Порушення громадського порядку або перебування в громадських місцях у нетверезому стані у військовій формі одягу у позаслужбовий час.

4. Порушення статутних правил несення вартової (вахтової), внутрішньої служб, патрулювання, що не спричинило тяжких наслідків.

5. Порушення правил безпеки, що не створило загрози загибелі людей чи не спричинило інших тяжких наслідків або не заподіяло шкоди здоров’ю потерпілого.

6. Невихід офіцера, сержантів та солдатів військової служби за контрактом на службу та самовільне залишення місця служби без поважних причин більше 3 годин протягом робочого дня.

7. Неналежне виконання службових обов’язків, за яке на військовослужбовця накладене дисциплінарне стягнення “попередження про неповну службову відповідність”.

Облік правопорушень ведеться:

- облік злочинів та подій штабом частини у журналі обліку злочинів і подій;

- облік дисциплінарних проступків командирами (начальниками) від роти до частини у відповідних журналах обліку дисциплінарних

проступків;

- облік дисциплінарних проступків від відділення до підрозділу відповід -

ними командирами (начальниками).

Без суворого обліку всіх порушень дисципліни неможливо провести детальний аналіз стану військової дисципліни.

Аналіз стану військової дисципліни і служби військ доцільно проводити у такій послідовності:

1. Зібрати, узагальнити і систематизувати дані про реальний стан військової дисципліни і служби військ.

2. Вивчити рівень військової дисципліни та служби військ.

В ході аналізу доцільно визначити:

- позитивні приклади виконання воїнами взводу службових обов’язків;

- яке відділення добилося найкращих показників щодо військової дисципліни, визначити місце за рейтингом кожного відділення;

- кількість і характер дисциплінарних порушень за тиждень та конкретних порушників;

- характеристику і причини порушення військової дисципліни незалежно від його тяжкості, в якій час і ким скоєно;

- стан внутрішнього порядку і виконання розпорядку дня;

- дотримання правил військової ввічливості, віддання честі та дисципліни в строю;

- стан бойової готовності взводу, ставлення особового складу до вивчення, експлуатації та утримання техніки і зброї;

- дотримання форми одягу і стройової виправки воїнів.

Із сержантами підведення підсумків здійснюється з питань׃

- передовий досвід роботи сержантів, щодо зміцнення військової дисципліни;

- особистий приклад кожного сержанта у виконанні службових обов’язків;

- організація індивідуальної виховної роботи у відділеннях, знання командирами відділень індивідуальних особливостей підлеглих і використання їх у повсякденній практиці роботи з ними;

- вимогливість сержантів до себе і підлеглих, піклування про особовий склад;

- участь сержантів у дисциплінарній практиці;

- встановити причини можливих конфліктних ситуацій між військовослужбовцями і визначити заходи щодо їх профілактики.

Перелік документів, які необхідно мати посадовим особам підрозділу з питань зміцнення військової дисципліни׃

· Командир взводу:

- список особового складу взводу;

- соціально-демографічні дані особового складу взводу;

- щоденник індивідуально-виховної роботи з рядовими і сержантами взводу;

- відомості про заохочення і стягнення, застосовані до особового складу взводу (вони відображаються в службовій картці військовослужбовця);

- облік порушень військової дисципліни особовим складом взводу, які не мають складу злочину (в педагогічному щоденнику, в роті – журнал обліку …);

- список порушників військової дисципліни, групи “посиленої психологічної уваги ”;

- списки ознайомлення особового складу із заходами безпеки при поводженні з технікою та зброєю, отруйними речовинами;

- списки доведення (під підпис) положень статей закону про кримінальну відповідальність (за самовільну відлучку, самовільне залишення частини, дезертирство, непокору, погрозу начальникові, порушення статутних правил взаємовідносин, зґвалтування, про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі).

Командир взводу визначає заходи щодо подальшого зміцнення військової дисципліни, висновки аналізу доповідає командиру роти (батальйону) та його заступнику з виховної роботи.

ВИСНОВКИ.

1. Чітка, продумана система роботи по зміцненню військової дисципліни та правопорядку – запорука успіху. Вона притаманна командирам і начальникам високоорганізованим, цілеспрямованим, вболіваючим за стан справ в підрозділі, частині (на кораблі). І, навпаки, безсистемність – ознака нікудишнього стилю роботи, низької культури, незібраності, неохайності та безвідповідальності того чи іншого керівника.

Який командир (начальник) – така й система роботи, такий і стиль, така й дисципліна.

2. Якість і ефективність роботи суб’єктів зміцнення військової дисципліни та правопорядку прямо пропорційна рівню їх підготовки до неї. Тому навчання цій справі всіх посадових осіб, які причетні до бойового вишколу й виховання особового складу, організації бойового чергування, внутрішньої, вартової і гарнізонної служб, повинно стояти на передньому плані в діяльності командирів, їх заступників по роботі з особовим складом і начальників штабів.

3. Нинішній стан військової дисципліни і її морально-психологічного забезпечення вимагає комплексного підходу до його покращення, суттєвого вдосконалення системи роботи командно-виховного складу частин і підрозділів.

Перше навчальне питання: "Методика виховної роботи офіцера щодо попередження позастатутних взаємовідносин , суіцидальних випадків, загибелі та травмування підлеглих. "

Керівник заняття, використовуючи довідковий матеріал, зосереджує увагу тих, хто навчаються, на визначенні поняття нестатутні взаємовідносини серед особового складу, як ганебного явища, що продовжує мати місце в ЗС України,історичних передумовах його виникнення. Далі розглядаються різновиди нестатутних взаємовідносин серед особового складу та система роботи командирів (начальників) з діагностики випадків порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями , їх профілактики. Викладач наводить приклади зі своєї службової діяльності.

В подальшому керівник заняття доводить елементи методики попередження суіцидальних випадків серед військовослужбовців, профілактики загибелі та травматизму військовослужбовців з коротким їх поясненням.

Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями – це різноманітні протиправні моральні, фізичні, психічні та інші форми дій одного військовослужбовця (або групи військовослужбовців) щодо іншого (їх), які здійснюються систематично або одноразово із корисних мотивів з метою досягнення певних привілеїв, незаконних пільг, “казарменого комфорту”, задоволення егоїстичних потреб за рахунок інших воїнів або тих, хто не в змозі за себе постояти.

Основними їх різновидами можуть бути:

- образи чи насильницькі дії начальника до підлеглих (або навпаки) чи молодшого щодо старшого (їх) (або навпаки): словесні образи, погрози застосування сил, завдання тілесних ушкоджень тощо;

- зловживання командиром (начальником) своїм службовим положенням або перевищення ним своїх службових повноважень: побиття, викривлення практики використання дисциплінарної влади, незаконні правові обмеження тощо;

- глум воїнів старшого періоду служби над воїнами, як правило, першого періоду служби, а також над воїнами, які мають певні фізичні та інші вади: словесні образи, знущання заради розваги, забирання грошей, примушення молодих воїнів виконувати до виснаження різних фізичних вправ, обмеження у розподілі їжі, надання їм принижуючих прізвиськ, примушення їх до самовільної відлучки та інших протиправних дій, прання “дідівського” обмундирування та його прасування тощо.

Для цілеспрямованої профілактичної роботи командирів (начальників) слід знати можливі види злочинів, порушень військової дисципліни у взаємовідносинах між військовослужбовцями, причини їх виникнення і методи роботи щодо їх профілактики .

Важливим напрямом діяльності командирів, штабів, органів по роботі з о/с є профілактика порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями. Зміст діяльності офіцерського складу щодо цього напрямку роботи визначено в обов’язках посадових осіб згідно з Статутами ЗС України, інструкціях, настановах, наказах і директивах Міністра оборони України. Виконання вимог керівних документів, проведення відповідних

заходів щодо подолання випадків порушень статутних правил взаємовідносин у військовій частині вимагає творчого, змістовного та системного підходу з боку керівного складу.

Для ефективної профілактики командирам слід знати основні ознаки наявності порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями у підрозділі:

- неохайний зовнішній вигляд солдат першого періоду служби, їх пригнічений МПС, відсутність у них окремих елементів обмундирування;

- замкнутість, усамітненість молодих солдатів;

- “добровільне” розташування у незручних місцях;

- постійна зайнятість молодих солдат якимись роботами, особливо у вільний від служби час, під час відпочинку і проведення в підрозділі заходів дозвілля;

- громадська пасивність, небажання йти у звільнення, у клуб;

- постійне перебування молодих солдат у добовому наряді у вихідні і святкові дні;

- наявність на їх обличчі га тілі ознак побиття, приховування травм тощо.

Практична діяльність свідчить, що робота з профілактики порушень статутних правил взаємовідносин буде мало ефективною, якщо керівний склад недостатньо знає морально-психологічний клімат у військовому колективі, наявність та форми проявів порушень військової дисципліни, військовослужбовців, стосовно яких мають місце подібні прояви.

Система роботи командирів (начальників) з діагностики випадків порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцямискладається з основних напрямів роботи. Це:

- аналіз повсякденної організації життєдіяльності військ;

-вивчення індивідуальних якостей та психічних особливостей військовослужбовців усіх категорій;

-вивчення, діагностика і регуляція взаємовідносин між військовослужбовцями;

- вивчення традицій і колективної думки у військових колективах та оперативна реакція на них;

- аналіз впливу різноманітних мікрогруп у колективі та виявлення їх лідерів;

- аналіз характеру службової і позаслужбової діяльності цих лідерів;

- виявлення військовослужбовців, які потребують медико-психологічної допомоги та проведення індивідуально-виховної роботи з ними.

Робота щодо їх профілактики на рівні конкретного військового колективу повинна включати:

· вдосконалення соціально-побутових умов військової служби, надання військовослужбовцям можливості задовольняти свої матеріальні та духовні потреби легально, законними шляхами;

· цілеспрямоване формування свідомості і самосвідомості, самодисципліни і самоконтролю у процесі військово-професійної соціалізації як засобами виховної роботи, так і в результаті гуманізації військової служби, виключення протиправних дій командирів;

· узгодження формальної і неформальної структур військового колективу, подолання протиріч у їхніх вимогах до своїх членів, легалізація деяких елементів субкультури військового колективу, творче використання їх увиховній роботі;

· поліпшення медичного та психологічного добору військовослужбовців, оптимальна організація адаптації призовників до умов військової служби, подолання соціальної ізольованості військовослужбовців, створення можливості легально змінити місце служби при нестерпних її умовах, що дозволить виключити самовільне залишення частин або самогубство;

· спрямування соціальної активності військовослужбовців на творчу навчальну пізнавальну діяльність, на самоактуалізацію у бойовій підготовці, спорті, дозвіллі, художній творчості, щоб за їх допомогою зняти соціальну невдоволеність, агресивність;

· налагодження каналу зворотного зв’язку в керуванні підлеглими (формування інституту довірених осіб, встановлення телефонів і поштових скриньок довіри тощо);

· поширення впливу на поведінку військовослужбовців найбільш референтної групи для нього – сім’ї;

· організація протидії негативним явищам у військово-соціальному середовищі.

Методи отримання інформації:

- спостереження;

- вивчення результатів соціально-психологічних опитувань;

- аналіз документів;

- індивідуальні бесіди;

- доповіді молодших командирів;

- зустрічі з батьками;

- аналіз листів рідних, близьких і друзів;

- аналіз участі в громадських організаціях;

- вивчення інформації медичних працівників;

- урахування матеріалів військових судів тощо.

Форми роботи:індивідуально-виховна робота; психологічне дослідження; психологічна допомога; психологічна консультація; загальні збори військовослужбовців; робота з сержантами; робота з доведення вироків військових судів; співпраця з батьками військовослужбовців; використання засобів масової інформації, наочної агітації, стінної преси; використання навчальних кінофільмів; воєнно-правова робота; медичні огляди військовослужбовців тощо.

Читайте також:

1. D - порушення стану свідомості (Disability).
2. I. ПРЕДМЕТ, МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ
3. II. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ТА ОЦІНКИ ПОТОЧНИХ ТА ПІДСУМКОВИХ ЗАНЯТЬ (ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ).
4. II. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ТА ОЦІНКИ ПОТОЧНИХ ТА ПІДСУМКОВИХ ЗАНЯТЬ (ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ).
5. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
6. IXX. ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙОМУ ДО кафедри військової підготовки НАУ
7. IІI розділ. Аналіз стану маркетингового середовища підприємства
8. T. Сутність, етіологія та патогенез порушень опорно-рухової системи
9. VII. Відповідальність за порушення трудової дисципліни
10. VII. ТЕСТИ З ДИСЦИПЛІНИ «МІЖНАРОДНА
11. VIІІ. ПЕРЕЛІК ЗАПИТАНЬ ДЛЯ КОНТРОЛЮ З КОЖНОГО МОДУЛЯ І ДИСЦИПЛІНИ В ЦІЛОМУ
12. А) Мета і об'єкти грошової оцінки

Переглядів: 3219