Психологічна характеристика факторів ефективності навчання

Забезпечення ефективності навчання передбачає врахування педагогом системи чинників.

Процес навчання має специфічну систему детермінації. Знаючи основні чинники навчання, педагог може активно впливати на цей процес, забезпечуючи його ефективність.

Ефективність навчання залежить від багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів.

Внутрішні фактори ефективності навчання. Систему внутрішніх факторів навчання утворюють:

1) здатність учня до навчання (інтелектуальні властивості особистості, якості розуму, від яких залежить продуктивність навчальної діяльності). Передумовами її є:

—розвиток довільної уваги учня (зосередженість, стійкість, розподіл, переключення);

—осмисленість сприймання навчального матеріалу, швидкість і глибина осмислення, спостережливість;

—розвиток і характер довільної логічної пам’яті (механічне чи осмислене заучування, володіння прийомами довільного запам’ятовування, швидкість і міцність запам’ятовування, легкість відтворення, особливості забування, індивідуальні особливості пам’яті);

—розвиток мислення (розрізнення суттєвих і другорядних ознак предметів і явищ, рівень засвоєння загальних і абстрактних понять, уміння порівнювати, узагальнювати, робити самостійні висновки, знаходити шляхи розв’язку тощо);

—розвиток уяви (багатство репродуктивної і творчої уяви в різних видах навчальної діяльності);

—мотивація навчальної діяльності;

—уміння вчитися (дотримання режиму, організованість, самостійна робота з книгою, заучування матеріалу, контролювання і оцінювання себе, складання планів, конспектів тощо);

—володіння метапізнавальними стратегіями та уміннями;

2) внутрішня позиція школяра. Про її сформованість свідчать:

—позитивне ставлення до вступу до школи як до природної, очікуваної і необхідної події;

—усвідомлення необхідності включення у навчальну діяльність;

– особливий інтерес до нового, шкільного змісту занять (уроків грамоти і лічби, на відміну від занять дошкільного типу (малювання, спів, фізкультура); наявність уявлень про підготовку до школи; відмова від характерної для дошкільного дитинства діяльності, надання переваги колективним класним заняттям перед індивідуальним навчанням удома та ін.).

Зовнішні фактори ефективності навчання. До них належать такі фактори:

1) соціально-економічна ситуація у суспільстві, повага до освічених людей як суспільна норма. Культурне середовище також впливає на здібності до навчання дітей. Наприклад, дітям, які належать до культурної меншості або народжені у бідних сім’ях, важко засвоїти необхідні для навчання у школі навички, бо в їхньому середовищі розвиткові особистості приділяється мало уваги. Щоб бути готовою до навчання, дитина повинна засвоїти цінності, прийняті в культурі більшості. Однак жодне культурне середовище не може максимально сприяти навчанню, крім того, людина не належить тільки до однієї культурної групи. Вона є багатогранною особистістю, оскільки причетна до різних культурних груп, зазнає впливу різних культур, які містять у собі позитивні елементи.

Як правило, діти з бідних сімей отримують менше уваги у пренатальний період; живуть у сім’ях, де є особи з алкогольною залежністю; народжуються передчасно або мають при народженні малу вагу; частіше піддаються насильству дорослих; змушені переривати навчання у школі через втрату батьками роботи або переїзду з місця на місце; не мають відповідних навчальних умов. Попри ці перешкоди, багатьом із них вдається успішно навчатися. Очевидно, успішність навчання залежить не лише від забезпеченості сім’ї, а й від ставлення батьків до навчання. Батьки, які одержали освіту, приділяють більше уваги навчанню дітей, займаються з ними, усвідомлюючи свою роль у їхньому розумовому розвитку, створюють для цього відповідні умови. Малоосвічені батьки, навіть усвідомлюючи цінність освіти, як правило, недостатньо інформовані про специфіку шкільного навчання, часто в усьому покладаються тільки на школу. Якщо вони самі вчилися погано, рідко очікують вищих досягнень від своїх дітей, недостатньо підтримують контакти зі школою тощо;

2) особливості навчального матеріалу, його зміст (фактичний матеріал, поняття, уміння, навички); форма (життєва, дидактична, предметна, образна, мовна, символічна); складність, значущість. Тип матеріалу зумовлює методи навчання;

3)організація навчання: використовувані методи (репродуктивні, творчі, проблемні); диференціація та індивідуалізація навчання; особливості навчальних планів і програм; пристосовуваність до вікових особливостей школярів тощо;

4)особистість вчителя. Від його характеру, здібностей, спрямованості особистості, особливостей Я, наявності чи відсутності акцентуацій характеру, психологічних захистів, знань і професійної майстерності залежать якість знань учнів, їх ставлення до навчання, розвиток здібностей та особистості загалом;

5)матеріальні умови навчання: технічні засоби, в т. ч. комп’ютерне забезпечення, наочність, приміщення (освітленість, температурний режим, площа), наявність предметних кабінетів і спортивного залу, плавального басейну тощо. Матеріальні умови значною мірою зумовлюють атмосферу навчання.

Отже, врахування внутрішніх і зовнішніх факторів ефективності навчання є передумовою ефективності навчального процесу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Психологічні умови формування навичок	\|	Метапізнавальні уміння як передумови ефективного навчання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.