Роль навчання і виховання у психічному і особистісному розвитку дитини

Навчання є основним чинником і формою прояву розвитку дитини. В умовах навчання відбувається формування наукового світогляду школярів, їх свідомості та самосвідомості, переконань, моральних якостей, розвиток духовності, здібностей. Від змісту, форми і методів навчання залежать темпи переходу дитини від нижчих до вищих ступенів розумового розвитку. За правильного організування навчальної діяльності логічні операції формуються уже в 11—12-річних дітей. Завдяки цьому розширюються вікові можливості засвоєння знань.

Розвиток не вичерпується тими змінами у школяра, що виникають у результаті його учіння. Він охоплює переробку, систематизацію, узагальнення знань, які особистість засвоює під час інших видів діяльності, і зумовлює якісні зміни особистості, які проявляються у розширенні її можливостей саморегулювання діяльності, самостійного засвоєння знань.

Ефективність навчальної діяльності залежить від інди-В1дуальних відмінностей учнів, їх готовності вчитися. На Цьому ґрунтуються теорія і практика індивідуалізації, диференціації навчання, його роль у психічному та особистісному розвитку учнів.

Поява нових психологічних якостей залежить від активності дитини, без діяльності якої неможливе засвоєння нового. Засвоєння матеріалу відбувається по-різному, вимагає різних психолого-педагогічних умов. Нове є елементом її діяльності, яка під керівництвом дорослого зумовлює зміни у внутрішній (ідеальній, психічній) діяльності дитини. Тому навчання має враховувати рівень та особливості досягнутого психічного розвитку, а також його сензитивні періоди.

Навчання є важливим чинником виховання учнів, збагачення їх емоційного життя, формування у них стійких інтелектуальних, моральних, естетичних почуттів. За будь-яких умов воно повинне бути тільки розвивальним, сприяти тому, щоб учень залишався його суб'єктом.

Розвиток дитини відбувається у процесі виховання, яке повинне стимулювати її прагнення до самовиховання, поєднувати вимоги з повагою до неї. Виховання має не зводитися до зовнішніх впливів (наказів, заборон тощо), а враховувати внутрішні зміни у думках, почуттях, потребах.

Зміст психічного розвитку залежить від зовнішніх умов. Дитину оточують не тільки предмети, явища природи, а передусім — люди, їх взаємини, створені ними речі, знаряддя діяльності, мова, духовні цінності. Однак не все, що оточує дитину, є умовами її розвитку. На неї впливають тільки ті зовнішні умови, з якими вона вступає в активний зв'язок, взаємодію. З часом оточення дитини розширюється територіально, збагачується новим змістом. Розвиваючись, дитина стає вибірково сприйнятливою до впливів оточення, опановує нові види і форми діяльності.

Соціальне середовище, духовна сфера по-різному впливають на розвиток дитини. Цей вплив залежить від людських стосунків, рівня їх культури, освіти, вболівання дорослих за становлення індивідуальності кожної підростаючої особистості.

У психологічному та особистісному становленні дитини виявляються такі основні закономірності розвитку психіки, як безперервність, інтегративність, системність, сензитивність, компенсаторність.

Особистісно-діяльнісний підхід як основа організації освітнього процесу. Особистісно-діяльнісний підхід розглядає особистість як суб'єкта діяльності, який, формуючись у діяльності і спілкуванні з іншими людьми, визначає характер цієї діяльності і спілкування. Такий підхід зобов'язує розглядати особистісну і діяльнісну складові в їх єдності. Особистісна складова передбачає, що у центрі розвитку, виховання і навчання є дитина (учень як особистість), її самосвідомість, спонукальна та емоційна сфери, можливості (задатки, здібності, інтелект, знання, вміння та навички), цілі, неповторна індивідуальність. З огляду на це у процесі викладання будь-якого навчального предмета максимально враховують національні, статево-вікові, індивідуально-психологічні, статусні особливості учня. Цій меті підпорядковані зміст і форма навчальних завдань, характер спілкування з учнем, студентом.

Особистісна і діяльнісна складові нерозривно пов'язані між собою, оскільки особистість є суб'єктом діяльності, що разом із дією інших факторів зумовлює її особистісний розвиток. Наприклад, педагог і учень є суб'єктами педагогічної і навчальної діяльності.

Соціалізація особистості та освітній процес. Соціальність людини виявляється на рівні індивідуальної творчості, духовного служіння, громадянської поведінки тощо, в усіх її взаємодіях зі світом (суспільством, природою, іншими людьми та ін.). Такі якості є результатом η соціалізації.

Соціалізація (лат. socialis — суспільний) — результат освіти, процес опанування, відтворення соціального досвіду, норм і цінностей, засвоєних особистістю у навчанні і вихованні, а також в умовах стихійної та організованої дії чинників соціального оточення.

Полягає вона у засвоєнні особистістю різних соціальних ролей. Основним її механізмом є культурна трансмісія — передавання соціальних і культурних цінностей, норм, способів поведінки новим членам суспільства.

Від кожної особистості очікують певних зразків поведінки. Ці очікування відповідають певним поведінковим ознакам людини, що проявляються у її спілкуванні. Виховуючись, особистість самоактуалізується. З віком змінюється її Я-концепція (уявлення про себе).

Для успішної адаптації до предметного і соціального оточення дитина має створити власну суб'єктивну концепцію світу, уявити себе в ній активним суб'єктом. Для цього в°на повинна упорядкувати свої уявлення про навколишній світ, виділити в ньому фізичні та соціальні (наділені психікою) об'єкти, виявити закономірності своєї взаємодії із предметним та соціальним світом. Одночасно у неї формується Я-концеиція.

Вирішальне значення для успішної соціалізації дитини мають її прихильні стосунки з матір'ю.

Прихильність — стосунки дитини з матір'ю, які забезпечують їй надійну безпеку та емоційну підтримку.

У когнітивному розвитку порушення прихильних стосунків негативно позначаються на пошуковій, дослідницькій поведінці і стилі розв'язання завдань. Дитина, яка не відчуває проблем щодо стосунків прихильності, опановує складніші форми дослідницької поведінки, виявляє пізнавальний інтерес, завзятість у досягненні цілей, задоволення від розв'язання проблемних ситуацій.

Якість прихильності в дитинстві є джерелом емоційного благополуччя, успішності соціальної адаптації дитини і навчальних успіхів у підлітковому віці. Наявність (відсутність) надійної прихильності у ранньому дитинстві проявляється навіть у дорослому віці, наприклад у ставленні матерів до розлуки з дитиною. Мати, яка боїться залежних стосунків із чоловіком, сильно тривожиться з приводу розлуки з дитиною. Упевнені матері не бояться бути покинутими чи залежними. їхня тривога з приводу розлуки тим більша, чим менш адаптивною вони вважають дитину.

На формування Я-концепції дитини відчутно виливають культурні умови. Так, Я в українському суспільстві с менш автономним і більш «соціоцентричним», на відміну від «егоцентрично-договірного» Я індивіда в західному суспільстві.

Одним із важливих способів соціалізації в дитинстві є гра, передусім такі її різновиди, як гра за правилами, рольова гра, під час яких у дітей формуються адекватні уявлення про рольові позиції і відповідну до них поведінку.

У шкільному віці дитина опиняється у сфері значно вимогливішої системи соціально-нормативних впливів (навчання). Для неї неабияку значущість має взаємодія з однолітками, особливо в підлітковому віці, коли відбувається інтенсивне формування соціальної ідентичності, зокрема статевої та особистісної. Найхарактерніша особливість соціалізації в підлітковому віці полягає в переході від дитинства до дорослості. Чим більше відмінностей у рольовій поведінці, правах і обов'язках дитини та дорослих, тим сильніше вона переживає підліткову кризу. Значною мірою це залежить і від культурних традицій та настанов. Головна роль у соціогенезі психіки дитини належить дорослому як носію культурних засобів, що опосередковують її взаємодію зі світом.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні концепції психічного і особистісного розвитку в освітньому процесі	\|	Основні теорії виховання і навчання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.