• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Метод ланцюгових підстановк

Зміст факторного аналізу

Тема 9. Факторний аналіз

Оцінка ймовірності банкрутства

Найпоширеніші методи діагностики банкрутства запропонував Е. Альтман – Z–моделі. За двофакторною моделлю Z–рахунок:

Z^II = – 0,3877 – 1,0736 * Kпл + 0.0879 * Kкпк (8.1)

Де, Kпл - коефіцієнт покриття (поточної ліквідності) (6.36), який характеризує ліквідність;

Kкпк - коефіцієнт концентрації позикового капіталу, який характеризує фінансову стабільність.

Kкпк= (ДЗ+ПЗ)/ВК (8.2)

Де, ДЗ – довгострокові зобов’язання, ПЗ – поточні зобов’язання; ВК – власний капітал.

Якщо ZII = 0, то ймовірність банкрутства = 50%

Якщо ZII > 0, то ймовірність банкрутства > 50%

Якщо ZII < 0, то ймовірність банкрутства < 50%

Позитивна риса даної моделі – простота, негативна – нема високої точності отриманого результату, помилка прогнозу ±65%.

П’ятифакторна модель Альтмана:

Z^v = 3,3*K₁ + 1*K₂ + 0,6*K₃ + 1,4*K₄ + 1,2*K₅ (8.3)

Де,

K₁ = EBIT / ПБ = (ЧП + ПП + ФВ - ФД) / ПБ (8.4)

EBIT - прибуток до сплати відсотків і податків, ПБ – підсумок балансу. Тобто К₁ це модифікована рентабельність активів.

K₂ – коефіцієнт оборотності активів (віддача активів):

K₂ = Vp / ПБ (8.5)

Vp – чистий дохід.

K₃ = Црп / (ДЗ + ПЗ) (8.6)

Де, Црп – ринкова ціна підприємства (7.5), при відсутності даних про ціну підприємства їх можна замінити вартістю власного капіталу, тобто припустити що Црп = ВК.

K₄ = Пр / ПБ (8.7)

Пр – реінвестований прибуток (нерозподілений прибуток/збиток).

K₅ = ВД / ПБ (8.8)

Де ВД = ВК – НА + ДЗ власні і довгострокові залучені джерела покриття оборотних активів (6.2).

Якщо показник

Z ≤ 1,8 то, дуже висока ймовірність банкрутства,

1,8 < Z ≤ 2,7 – висока ймовірність банкрутства,

2,7 < Z ≤ 3 – існує ймовірність банкрутства,

Z ≥ 3 – ймовірність банкрутства відсутня.

Існує ще багато рзроблених моделей, які показують ймовірність банкрутства.

Як вже зазначалось одним з локальних завдань фінансового аналізу є визначення основних факторів, які впливають на зміну фінансового стану, тобто факторний аналіз. Під факторним аналізом розуміється методика комплексного та системного вивчення та вимірювання впливу факторів на величину результативних показників.

Будь-який досліджуваний показник (результуючий показник) у залежить від ряду інших показників (факторів), тобто цей зв'язок можна відобразити через певну функціональну залежність:

у = f(x₁, х₂, х₃, …, х_n) (9.1)

де x₁, х₂, х₃, …, х_n – фактори від яких залежить результуючий показник, очевидно, що n – це кількість факторів від яких залежить результуючий показник.

Якщо у¹ – значення результуючого показника у звітному періоді, а у⁰– значення результуючого показника у попередньому періоді, тоді зміна показника

, (9.2)

Факторний аналіз полягає у розкладі зміни залежної змінної (результуючого показника) на складові, кожна з яких характеризувала б внесок (чи вплив) окремих факторів на її (залежної змінної) зміну. Загальна зміна результуючого показника

(9.3)

де, - зміни результуючого показника внаслідок впливу відповідного факторного показника, які є шуканими величинами, тобто результатом факторного аналізу.

(9.4)

Δу_і - зміна результуючого показника внаслідок зміни факторного показника є функцією, яка залежить від зміни відповідного факторного показника , де значення факторного показника відповідно в базовому і звітному періодах.

Факторний аналіз виконується для виявлення величини позитивного чи негативного впливу факторів на досліджуваний показник підприємства.

Приклад

Наприклад, коефіцієнт фінансової автономії (6.21) у = Ка залежить від двох факторів x₁ = ВК (власний капітал) і x₂ = ПБ.

у = Ка = f(x₁, х₂) = f(ВК, ПБ) = x₁ / х₂ = ВК / ПБ (9.5)

Відповідно шуканими величинами є вплив зміни величини власного капіталу на зміну коефіцієнта автономії ΔКа_ВК і вплив зміни величини підсумку балансу на зміну коефіцієнта автономії ΔКа_ПБ.

Методів факторного аналізу, тобто методів обчислення впливу факторів на зміну результуючого показника є дуже багато: ланцюгових підстановок; диференціального числення; простого додавання нерозкладуваного залишку; методом зважених кінцевих різниць; логарифмічним методом та ін. В основному вони базуються на певних математичних моделях.

Метод ланцюгових підстановок полягає в одержанні ряду проміжних значень результуючого показника шляхом послідовної заміни значень факторів за попередній період на значення факторів за звітний період. Різниця двох проміжних значень результуючого показника в ланцюгу підстановок дорівнює зміні результуючого показника внаслідок зміни відповідного факторного показника.

В загальному вигляді маємо наступну схему розрахунків за методом ланцюгових підстановок:

y⁰ = f(x₁⁰, x₂⁰, x₃⁰,…,x_i⁰, …, x_n⁰) – базове значення результуючого показника (в попередньому періоді);

y_х1 = f(x₁¹, x₂⁰, x₃⁰,…,x_i⁰, …, x_n⁰) – проміжне значення;

y_х2 = f(x₁¹, x₂¹, x₃⁰,…,x_i⁰, …, x_n⁰) – проміжне значення;

...

y_хі = f(x₁¹, x₂¹, x₃¹,…,x_i¹, …, x_n⁰) – проміжне значення;

...

y¹ = f(x₁¹, x₂¹, x₃¹,…,x_i¹, …, x_n¹) – значення результуючого показника в звітному періоді;

З верхнім індексом 1 значення факторних показників в звітному періоді, з індексом 0 – значення показників в базовому (попередньому) періоді.

Загальна зміна результуючого показника розраховується

Dy = y¹ – y⁰ = f(x₁¹, x₂¹, x₃¹,…,x_i¹, …, x_n¹) - f(x₁⁰, x₂⁰, x₃⁰,…,x_i⁰, …, x_n⁰) (9.6)

Загальна зміна результуючого показника розкладається на зміни результуючого показника за рахунок зміни факторів:

за рахунок зміни факторного показника х₁:

Dy_x1 = y_x1 – y₀ = f(x₁₁, x₂₀, x₃₀,…,x_i0, …, x_n0) - f(x₁₀, x₂₀, x₃₀,…,x_i0, …, x_n0) (9.7)

за рахунок зміни факторного показника х2:

Dy_x2 = y_x2 – y_x1 = f(x₁¹, x₂¹, x₃⁰,…,x_i⁰, …, x_n⁰) - f(x₁¹, x₂⁰, x₃⁰,…,x_i⁰, …, x_n⁰) (9.8)

і т.д.

Щодо порядку розрахунку впливу факторів на результуючий показник, то спочатку розраховують зміну внаслідок впливу кількісних факторів, а потім якісних.

Метод ланцюгових підстановок має наступні недоліки:

1) ;

2) найбільшу роль в зміні результуючого показника найчастіше необґрунтовано приписують впливу зміни якісного фактору.

Приклад

Відповідно до прикладу з коефіцієнтом фінансової автономії.

Ка⁰ = ВК⁰ / ПБ⁰ ; Ка_ВК = ВК¹ / ПБ⁰; Ка¹ = ВК¹ / ПБ¹ (9.9)

Вплив власного капіталу на зміну коефіцієнта фінансової автономії

ΔКа_ВК = Ка_ВК - Ка⁰ = ВК¹ / ПБ⁰ - ВК⁰ / ПБ⁰ (9.10)

Вплив підсумку балансу на зміну коефіцієнта фінансової автономії

ΔКа_ПБ = Ка¹ - Ка_ВК = ВК¹ / ПБ¹ – ВК¹ / ПБ⁰ (9.11)

Читайте також:

1. D) методу мозкового штурму.
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. I Метод Шеннона-Фано
4. I. Метод рiвних вiдрiзкiв.
5. VII. Нахождение общего решения методом характеристик
6. А. науковий факт, b. гіпотеза, с. метод
7. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
8. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
9. АгротехнІЧНИЙ метод
10. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
11. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
12. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.

Переглядів: 1155