• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальні методичні рекомендації

Методичні рекомендації, викладені нижче, дозволяють здійснювати необхідну творчу інтерпретацію їх на практиці навчання в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу з метою удосконалення системи філософської підготовки слухачів до ефективної міжкультурної усної та письмової професійної комунікації. Вони дозволяють оптимізувати навчально–пізнавальну діяльність слухачів з вивчення філософії та врахувати як новітні вітчизняні досягнення у галузі методики викладання філософії, так і іноземні методики, здійснити усвідомлене сполучення лінійності та модульності, фундаментальності та прагматичності у навчанні. Навчання слухачів філософії в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу враховує загальноприйняті рівні володіння філософією, ґрунтується на основних положеннях Болонської Декларації, передбачає активну та автономну діяльність тих, хто навчається. Вищезазначене дозволяє організувати індивідуальну самостійну діяльність слухачів відповідно до їх реальних потреб, рівня володіння філософськими знаннями, знань та навичок у тому чи іншому виді діяльності та з урахуванням умов кредитно-модульної системи організації навчального процесу, а також матеріальних ресурсів університету та кафедри.

Кредитно-модульна організація навчального процесу, його програмно-цільове та методичне забезпечення у вигляді відповідних матеріалів для самостійного вивчення філософії (тести, гіпертекстові підручники, презентаційні та контрольні матеріали тощо) спрямовані на стимулювання навчальної діяльності слухачів за умов забезпечення ними траєкторії власне індивідуального навчання і засвоєння інформації у вигляді розвинутої, логічної системи зв’язків між усіма видами гуманітарної діяльності. Така організація навчально-пізнавальної діяльності слухачів передбачає відповідне та більш повне урахування їх життєвих та професійних проблем, орієнтацій та цінностей, сприяючи розвитку у них самостійності, самоорганізації та самоконтролю.

Забезпечення якості вивчення філософії в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу здійснюється відповідно до створення системи менеджменту якості, що дозволяє контролювати як процес викладання, так і навчання слухачів, здійснювати як поточний та підсумковий контроль, так і моніторинг навчально-пізнавальної діяльності слухачів з набуття філософських знань.

Методика викладання курсу філософії є світоглядною та методологічною спрямована на формування наукового світогляду та громадянської позиції. Методика ставить за мету не тільки надати слухачам певних знань, вмінь та навичок користуватися філософськими знаннями, але й навчити їх самостійно здобувати гуманітарні знання, які сприятимуть їх подальшому професійному вдосконаленню, задовольнянню власних життєвих та фахових інтересів.

Відбір вправ і завдань для аудиторної та самостійної роботи слухачів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу обумовлюється:

1) інтеграцією всіх компонентів курсу у логічно й послідовно сформований комплекс, який забезпечує поступовий стабільний розвиток навичок і вмінь слухачів, а також достатній рівень повторення матеріалу;

2) урахуванням міжпредметних зв’язків, життєвого та вже набутого професійного досвіду слухачів;

3) необхідністю розвитку навичок ефективної самостійної роботи;

4) моделюванням реальних ситуацій, з якими майбутні фахівці можуть зіткнутися у своїй професійній діяльності;

5) взаємодією основних видів гуманітарної діяльності;

6) послідовним поєднанням теоретичного матеріалу з практикою;

7) урахуванням закономірностей розвитку національної філософської традиції.

3.2 Завдання на самостійну роботу з навчальної дисципліни

За своїм обсягом самостійна робота студентів денного відділення складає половину відведеного на вивчення дисципліни «Філософія» часу – 54 з 108 годин. Значення самостійної роботи є дуже важливим тому, що саме у відведений для неї час має здійснюватися поглиблене опрацювання змісту дисципліни і підготовка до практичних занять, засвоєння знань і формування відповідних вмінь осмисленого філософського мислення.

Для ефективної самостійної роботи потрібно взяти у бібліотеці чи у методичному кабінеті кафедри гуманітарних дисциплін, юридичної журналістики та мовної підготовки один з підручників або навчальних посібників, що наведені у списку рекомендованої літератури (у звичайній чи електронній формі),

Для розширеного і поглибленого опанування навчальним матеріалом треба також використати додаткову літературу і першоджерела, перелік яких приведено у п’ятому розділі цієї програми, а також в планах семінарських занять.

Крім того, можна використовувати фондові лекції, які зберігаються на кафедрі у електронному вигляді.

Суттєвим елементом самостійної роботи є консультації, що їх надають професори, доценти і викладачі, які проводять лекційні і семінарські заняття. Час консультацій визначається семестровим графіком, прийнятим на засіданні кафедри гуманітарних дисциплін юридичної журналістики та мовної підготовки.

Підготовка до семінарських занять має здійснюватися відповідно до Робочої навчальної програми дисципліни і Методичної розробки до проведення семінарських занять. Готуючись до чергового заняття, слід виконати задане на попередньому занятті домашнє завдання. Воно буде регулярно перевірятися і оцінюватися. Матеріал, з якого будуть поставлені контрольні питання, чи який буде обговорюватися, виділено індикатором «Домашнє завдання». Він може включати як відомості з поточних лекцій, так і те, що за планом винесене на самостійне вивчення. У випадку виникнення труднощів у розумінні і засвоєнні навчального матеріалу слід звертатися за консультацією до викладачів, які ведуть лекційні чи практичні заняття.

Темам чи питанням, винесеним на самостійне вивчення, слід приділити особливу увагу. Їх засвоєння можна здійснити за допомогою основної чи додаткової літератури.

Одна з найскладніших тем – це «Сучасна Західна філософія». Вона певною мірою синтезує попередні знання. Опрацьовуючи цю тему, слід розглянути такі питання: «Ірраціоналістичний поворот в Західній філософії XIX ст., його причини і наслідки», «Сцієнтичний і антропологічний напрямки сучасної філософії», «Головні течії Західної філософії ХХ ст.», “Нове обличчя філософії в XXI ст.». Вивчаючи ці питання, особливу увагу звертати на зв’язок філософії з іншими формами духовного життя сучасного суспільства: політикою, наукою, мистецтвом, правом, а також місце філософії в сучасному інформаційному суспільстві.

Формами модульного контролю будуть аудиторні контрольні роботи після вивчення відповідних тем. До них слід спеціально готуватися, повторюючи увесь матеріал. Після написання контрольної роботи доцільно додатково проаналізувати свої відповіді на поставлені питання, доопрацювати матеріал і викорінити можливі прогалини у його засвоєння. Для цього у межах самостійної роботи виділяється окремий час.

Окремої попередньої підготовки вимагають тести: на семінарських заняттях передбачаються три повних тести і один – перший – пробний, полегшений.

Для самоконтролю засвоєння знань і формування вмінь рекомендується знайти відповіді на питання для самоперевірки, наведені далі.

1. Походження філософії, її історичні типи і національна своєрідність.

2. Школи давньоіндійської філософії.

3. Основні школи давньокитайської філософії

4. Перші грецькі філософи: вчення про природу.

5. Софісти і Сократ: перехід до проблематики соціуму та людини.

6. Платон та перша система античного ідеалізму.

7. Політика Аристотеля.

8. Філософсько-моральне вчення Сенеки.

9. Основні проблеми середньовічної філософії.

10. Філософсько-правові погляди Ніколо Макіавеллі.

11. Вчення про природне право Гуго Гроція

12. Емпіризм Ф. Бекона та раціоналізм Р. Декарта.

13. Філософське вчення про державу та право Т. Гоббса та Дж. Локка.

14. Французький матеріалізм XVIII ст.: Дідро, Гольбах, Гельвецій.

15. Критична філософія І. Канта.

16. Філософська система Г. Гегеля.

17. Філософія в Києво-Могилянській академії.

18. Життя та філософська творчість Г. Сковороди.

19. Російська класична філософія кінця XIX – початку ХХ ст.

20. Філософія А. Шопенгауера.

21. Філософські погляди С. Киркегора.

22. Переоцінка всіх цінностей та вчення про надлюдину в філософії
Ф. Ніцше.

23. Психологічна та культурологічна концепція З. Фрейда.

24. Філософія екзистенціалізму: К. Ясперс, А. Камю, Ж.-П. Сартр.

25. Філософське вчення К. Маркса.

26. Неомарсизм у ХХ ст. Франкфуртська школа.

27. Категорія буття. Буття та його рівні.

28. Категорія матерії. Основні концепції матерії.

29. Простір і час як умови існування матерії.

30. Сутність руху, його види. Співвідношення руху і розвитку.

31. Головне питання гносеології, основні гносеологічні напрямки.

32. Проблема істини, основні концепції істини. Форми істини.

33. Рівні та форми пізнання.

34. Специфіка наукового пізнання.

35. Методологія, рівні методології.

36. Основні методи, форми та рівні наукового пізнання.

37. Класичний та некласичний образ науки.

38. Основні концепції некласичної філософії науки.

39. Соціальна філософія, її предмет та специфіка.

40. Поняття суспільства, його структура. Основні сфери суспільного життя.

41. Проблема рушійних сил та спрямованості суспільного розвитку.

42. Перспективи людства та глобальні проблеми сучасності.

43. Поняття культури, дилема природного та культурного.

44. Поняття цінності. Загальнолюдське, групове та індивідуальне в культурі. Національна культура.

45. Культура і цивілізація.

46. Проблема антропосоціогенезу.

47. Питання про свободу та необхідність в людській діяльності.

48. Проблема сенсу людського існування.

49. Філософсько-антропологічні концепції ХХ ст.

50. Проблема життя та смерті в філософському досвіді людства.

Сумлінна самостійна робота протягом усього часу навчання дозволить глибше опанувати академічну дисципліну, накопичити базові знання з філософії, сформувати і закріпити вміння послідовного, логічного мислення. Не менш важливим наслідком цієї роботи буде розвиток систематичних вмінь самостійно опрацювати складну, суперечливу інформацію, що за сучасних умов має неабияке значення.

Читайте також:

1. I. Загальні збори АТ
2. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
3. I. Загальні положення
4. I. Загальні положення
5. I. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА.
6. II. Загальні вимоги до розробки екскурсії
7. II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
8. II. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
9. IV. Загальні висновки
10. IV. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ПРО ПЕРШУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ ПОТЕРПІЛИМ.
11. IV. Загальні рекомендації щодо безаварійної та безпечної експлуатації сільськогосподарської техніки вітчизняного та зарубіжного виробництва
12. Overall Reflection Properties - Загальні Властивості Віддзеркалення

Переглядів: 410