Можливості проектної технології у розвитку компетентностей старшокласників

Види компетентностей	Перелік умінь, якими оволодівають учні
предметні	уміння пояснити математичні й фізичні явища та закономірності, використовуючи набуті знання; уміння використовувати основні фізико-математичні співвідношення для здійснення необхідних розрахунків; уміння користуватися фізичними приладами для виконання необхідного експерименту.
міжпредметні	уміння встановлювати зв’язки з іншими природничими науками (біологією, хімією, географією).
ключові	самоосвітня: уміння самостійно працювати над проектом; працювати з науково-популярною літературою; планувати свою роботу над проектом; планувати та виконувати фізичний експеримент, підбирати необхідне фізичне обладнання; аналізувати отримані результати експериментального дослідження; загальнокультурна: розвиває навички та уміння спілкуватися зі своїми однокласниками, а також уміння працювати у групі; соціально-трудова: уміння виконувати поставлене завдання за схемою: цілепокладання (чітко усвідомлює мету поставленого перед ним завдання)→виконання завдання→рефлексія (самооцінка виконаної роботи); здоров’язбережувальна: знання та дотримання правил техніки безпеки при роботі у фізичному кабінеті; інформаційна: уміння працювати з різними джерелами інформації (друковані (підручники, науково-популярні журнали) та на електронних носіях), уміння працювати та шукати необхідну інформацію у мережі Інтернет; здійснювати аналіз, синтез та перекодування інформації.

На підставі вищенаведене, можна сказати, що залучаючи учнів до виконання фізико-математичних проектів вчитель сприяє тому, що старшокласники:

- навчаються самостійно планувати свою роботу (формується соціально-трудова компетентність);

- самостійно збирають і накопичують необхідний матеріал (формується уміння працювати з різними джерелами інформації);

- аналізують отримані факти з різних галузей (підвищується рівень рефлексії учнів);

- приймають рішення і навчаються відстоювати власну точку зору (формується уміння спілкуватися);

- представляють свої результати перед іншими учнями, а також здійснюють оцінку роботи інших виконавців;

- поглиблюють свої знання з предмету (формуються навчальні, прикладні, дослідницькі уміння).

Таким чином, метод залучення учнів до виконання проектів є одним з результативних та ефективних при формуванні та розвитку різних видів умінь школярів, які є запорукою успішного розвитку всіх видів компетентностей, зокрема предметної.

Описана вище проектна технологія тісно пов’язана з проблемно-пошуковою, оскільки виконання проекту передбачає розв’язування поставленої проблеми, яка носить практичний або прикладний характер. Для обґрунтування переваг використання проблемно-пошукової технології для формування предметної компетентності необхідно:

- розглянути основні підходи до визначення проблемно-пошукового навчання та виділити основні функції, які вона виконує;

- виділити переваги використання проблемного підходу та його можливості у формуванні предметної компетентності старшокласників.

Аналіз методичної літератури дає підстави говорити, що питанню впровадження проблемно-пошукової технології у навчально-виховний процес присвячені роботи вітчизняних та зарубіжних дослідників. Ідея й принципи проблемно-пошукового навчання в руслі дослідження психології мислення розроблялися радянськими психологами С.Рубінштейном, Д.Богоявленським, Н.Менчинською, О.Матюшкіним; у застосуванні до шкільного навчання дидактами: М.Даниловим, І.Ільницькою, М.Махмутовим, Л.Момот, І. Лернер, М.Скаткіним, О.Ярошенко та ін.

У своїх роботах М. Скаткін [206] та І. Лернер [128] розглядають проблемно-пошукове навчання широко, визначаючи його як новий тип навчання, у процесі якого школярі систематично залучаються до процесу розв’язування задач проблемного характеру.

В. Оконь під проблемно-пошуковим навчанням розуміє «сукупність таких дій як організація проблемних ситуацій, формулювання проблем, надання школярам необхідної допомоги, перевірка розв’язків, керівництво процесом систематизації і закріплення набутих знань» [161].

Своє тлумачення проблемно-пошукового навчання дає В.Кукушин, І.Махмутов.

Так, І. Махмутов проблемно-пошукове навчання розуміє, як тип розвиваючого навчання, яке поєднує систематичну самостійну пошукову діяльність школярів і забезпечує міцне засвоєння основ наук, розвиток пізнавальної самостійності, творчих здібностей школярів [143]. В. Кукушин розглядає його як навчання, при якому викладач, систематично створюючи проблемні ситуації і організовуючи діяльність учнів з розв’язування навчальних проблем, забезпечує оптимальне поєднання їх самостійної пошукової діяльності з засвоєнням готових висновків науки [122].

У процесі дослідження, в якості вихідної видно, що єдиної думки до визначення проблемно-пошукової технології серед вчених немає, проте спільним є наступна думка, що основними елементами проблемно-пошукової технології навчання є створення проблемних ситуацій і пошук їх розв’язку.

Аналіз методичної літератури дав змогу з’ясувати відмінності між проблемно-пошуковим і традиційним підходами до організації навчальної діяльності школярів, які наведені у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Таб.2.1. Узагальнення психологічних процесів старшокласників	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.