• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Система нормативів і норм праці

Величезна різноманітність трудових процесів та умов їх виконання потребує забезпечити більш-менш рівну інтенсив­ність праці на різних за змістом та складністю роботах. Це можливо лише за умови визначення норм праці на єдиній нормативній базі. Така нормативна база складається з універ­сальних нормативних матеріалів, що розробляються науково-дослідними установами для використання на різних підпри­ємствах при проектуванні норм затрат праці на конкретні роботи.

Нормативні матеріали — це комплекс довідкової інформа­ції, необхідної для визначення норм затрат праці для конкрет­них трудових процесів аналітично-розрахунковим методом.

Різноманітність трудових процесів зумовлює необхідність існування величезної кількості нормативних матеріалів. їх класифікують за різними ознаками. За призначенням і сфе­рою використання розрізняють загальнопромислові, галузеві та місцеві нормативи, за мірою укрупнення — диференційо­вані та укрупнені та інші.

Для розуміння змісту нормативних матеріалів найсуттєві­ше значення має їх класифікація за видами: нормативи режи­мів роботи устаткування; нормативи часу; нормативи обслу­говування; нормативи чисельності та нормативи підлеглості.

Нормативи режимів роботи устаткування — це регла­ментовані кількісні характеристики режимів роботи виробни­чого устаткування, що забезпечують найдоцільніше його ви­користання. Ці нормативи призначені для визначення раціо­нальних режимів роботи обладнання і часу машинної роботи.

Нормативи часу — це науково обґрунтовані показники затрат часу на виконання окремих елементів трудового про­цесу. Це найпоширеніший вид нормативів, оскільки робочий час є універсальною мірою праці і найширше вживаним об'єк­том її нормування. Ці нормативи призначені для визначення норм затрат праці на машинно-ручних і ручних роботах. Вони поділяються на такі групи: нормативи основного часу; до­поміжного часу; часу підготовчо-завершальної роботи; часу обслуговування робочого місця; часу на відпочинок та осо­бисті потреби.

Нормативи обслуговування — це регламентовані вели­чини, які характеризують співвідношення між кількістю пер­соналу, що виконує функції обслуговування певних об'єктів, та кількістю цих об'єктів. Вони використовуються для вста­новлення норм обслуговування, тобто кількості одиниць об­ладнання, робочих місць, виробничих площ та інших об'єктів що закріпляються за одним або групою працівників.

Нормативи чисельності — це регламентовані величини що визначають кількість працівників певного професійно-кваліфікаційного складу, необхідну для якісного виконання одиниці або певного обсягу роботи. Ці нормативи викорис­товуються для встановлення чисельності працівників на ро­ботах, де її визначення через інші нормативи утруднене (на­приклад, чисельності спеціалістів — конструкторів, техно­логів, економістів).

Нормативи підлеглості — це регламентовані величини, що визначають співвідношення між кількістю керівників та кількістю підпорядкованих їм працівників. Найчастіше вони використовуються для визначення кількості керівників пер­винних ланок — бригадирів, майстрів, старших майстрів тощо.

Якщо роботи на підприємстві виконуються за типовою технологією, що вже відпрацьована в раціональних організа­ційно-технічних умовах на певній кількості підприємств, які мають такі самі види робіт, на ці роботи розробляються ти­пові нормуй. Вони (типові норми) відіграють роль еталону для підприємств, що освоюють дану технологію.

Конкретні норми праці для певного трудового процесу визначаються безпосередньо на підприємстві на основі одно­го або кількох трудових нормативів. Тобто трудовий норма­тив є первинним і універсальним, а норма праці — вторин­ною і локальною. Нормі відповідають чітко визначені зна­чення факторів, що визначають її величину в конкретних умовах виробничого процесу, а нормативи встановлюються для багатьох значень факторів. Норматив — це функція, що встановлює відповідність між багатьма нормами та вплива­ючими на них факторами. Норма — це конкретне значення даної функції при фіксованих значеннях факторів.

Норми праці також класифікуються за такими ознаками:

• за призначенням розрізняють норми часу, виробітку, обслуговування, чисельності, підлеглості, співвідношення кількості працівників, нормовані завдання;

• за сферою поширення вирізняють міжгалузеві, галузеві, районні та місцеві норми;

• за періодом дії норми бувають разовими, тимчасовими, сезонними, тривалими;

• за мірою деталізації розрізняють деталізовані (мікроелементні, елементні й операційні) та укрупнені (комплексні, Іові, єдині) норми;

• за методом обґрунтування норми поділяються на нау­ково обґрунтовані (аналітичні) і досвідно-статистичні.

Норма часу Н_ч — це кількість робочого часу, об'єктивно необхідна для виконання конкретної роботи (трудової опе­рації) в певних організаційно-технічних умовах. Розрізня­нь норми підготовчо-завершального часу, часу обслугову­вання робочого місця, оперативного, штучного, штучно-каль­куляційного часу, часу на відпочинок та особисті потреби, часу на партію виробів.

Норми виробітку Н_в — це кількість продукції в нату­ральних показниках, яку необхідно виробити за одиницю часу в конкретних організаційно-технічних умовах.

Норма обслуговування Н_о6 — це кількість виробничих об'єктів (машин, механізмів, робочих місць, виробничої площі тощо), які повинен якісно обслуговувати працівник або бри­гада за одиницю робочого часу.

Норма часу обслуговування Н_ч.о6 — це час, встановлений на обслуговування одного конкретного об'єкта. Між нормою обслуговування і нормою часу обслуговування існує оберне­но пропорційна залежність.

Норма чисельності Н_ч — це розрахована для конкрет­них організаційно-технічних умов кількість працівників пев­ного професійно-кваліфікаційного складу, необхідна для якіс­ного виконання одиниці або певного обсягу роботи за ви­значений період часу.

Норма підлеглості — це розраховані для конкретних організаційно-технічних умов величини, що визначають оп­тимальну кількість безпосередньо підпорядкованих одному керівникові працівників.

Нормовані завдання — це розрахований для конкретних Умов асортимент і обсяг роботи, який повинен виконати пра­цівник (колектив) за певний робочий період (зміну, місяць, Рік). На відміну від норм виробітку нормовані завдання мо­жуть встановлюватися не лише в натуральних одиницях, але і у нормо-годинах.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. BANKING SYSTEM. Банковская система
3. D. СОЦИОИДЕОЛОГИЧЕСКАЯ СИСТЕМА ВЕЩЕЙ И ПОТРЕБЛЕНИЯ
4. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
5. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
6. III. центральная нервная система
7. ISO9000. Як працює система управління якістю
8. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
9. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
10. L. Ефективність праці: теоретичні аспекти
11. TEMA 13. МОТИВАЦІЯ РОБОТИ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІЗАЦІЇ
12. The educational system of Great Britain (Система освіти Великобританії)

Переглядів: 498