Історичною передумовою розвитку сільськогосподарського дорадництва в період розвитку капіталізму можна вважати реформу 1861 р., яка відмінила кріпосне право і дала початок ствердженню нового капіталістичного типу землеробства, а розвиток внутрішнього та відкриття зовнішнього ринків сільськогосподарських продуктів привели до виникнення торгового землеробства.
На початку 18 століття почали з'являтись перші бібліографічні видання сільськогосподарської тематики. Важливий внесок у становлення освітньо-інформаційної діяльності був зроблений Вільним економічним товариством (ВЕТ), яке було засноване у 1765 р. в Петербурзі (В. Дерлеменко, 2001). Члени товариства на основі статистично-економічних досліджень розробляли заходи по ефективному веденню сільського господарства. Протягом 1765-1919 років товариство видало понад 280 томів "Праць". За ініціативою ВЕТ на території Харківщини, Чернігівщини та Херсонщини було відкрито кілька навчальних закладів та бібліотек.
У 1913 році на території Східної України існувало 46 сільськогосподарських дослідних станцій та полів, на яких працювало близько 150 науковців, які сприяли поширенню результатів наукових досліджень. Слід сказати, що у дореволюційній Росії з початку XX століття існувала сільськогосподарська консультаційна служба, яка нараховувала близько 9000 працівників.
У 1917 році був опублікований підручник Чаянова О.В. по організації роботи сільськогосподарської консультаційної служби. Його ідеї досить цінні і в нинішній час, оскільки він вважав, що головна роль служби - підвищення спроможності сільськогосподарських виробників приймати власні управлінські рішення.