МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Цивільне право УСРР 1920-х – 30-х років.Щоб забезпечити з одного боку закріплення за державою основних знарядь і засобів виробництва, а з іншого – в умовах непу запровадити матеріальну зацікавленість суб’єктів підприємницької діяльності і надати їм більшої самостійності, протягом 1921 – 22 рр. радянська влада намагається унормувати цивільно-правові відносини. Виходять постанови та декрети уряду про кустарну і дрібну промисловість та сільську кооперацію, житловий закон, про основні приватні майнові права, про державні та комерційні підприємства тощо. Ними дозволяється приватне підприємництво, здача житла в оренду, створення приватних і кооперативних промислових та торговельних підприємств, відновлюється авторське, винахідницьке та спадкове право. Але разом з тим з цивільного обігу вилучалося право власності на нерухоме майно, якщо воно не означено цивільно-правовими актами. Підсумком нормування галузі став перший український радянський Цивільний кодекс ухвалений ВУЦВК 16 грудня 1922 року. Він був рецепцією російського кодексу і складався з 4-х частин та містив наступні положення: 1. Загальна частина (визначалися головні засади цивільного права; суб’єкти і об’єкти галузі права; угоди; правочинність та позовна давність). 2. Речове право – викладено норми які регулювали право власності, забудови і застави майна. Розрізнялися державна, кооперативна та приватна власність. Переважала державна, а кооперативна і особливо приватна існувала в межах чинних законодавчих актів на момент виникнення цивільно-правових відносин. 3. Зобов’язальне право розглядало загальні положення, містило норми про зобов’язання що виникали внаслідок угод купівлі продажу, найму, підряду, позики, обміну, товариств, страхування, поручництва, доручення і довіреності, через незаконне збагачення і завдану шкоду. 4. Спадкове право передбачало успадкування за законом та заповітом, але в межах загальної вартості спадку до 10 тисяч золотих рублів, - решта відходила державі. Після прийняття Цивільного кодексу, новели цивільно-правових відносин, що виникли в умовах розвитку непу і його поступового згортання, регулювалися постановами, положеннями та директивами ВУЦВК і РНК УСРР про державні промислові трести, про державні споруди та порядок їх використання, про авторське право тощо. В цілому ж цивільне право 20-х рр. спрямовувалося на нормативне забезпечення умов здійснення непу в напрямку регулювання взаємин між соціалістичною державою та приватним власником. Згортання, а потім і ліквідація непу, перехід до п’ятирічного планування, розгортання індустріалізації та колективізації привели до суттєвих змін в цивільно-правовому законодавстві. Воно спрямовувалося перш за все на захист соціалістичної державної власності, на вдосконалення договірних відносин між суб’єктами та на повну ліквідацію приватного сектора у господарстві і володінні. Основні зміни торкнулися кредитування – вексельний обіг і комерційні кредити ліквідовувалися, а розрахунки ішли лише через державний банк та його установи. Це в свою чергу призвело до знищення госпрозрахунку. Категорично заборонялася одностороння зміна чи ліквідація договірних зобов’язань між підприємствами, придбання ними державних будинків та споруд за гроші. Посилювалася роль плану, який вважався головним державним господарським нормативним актом для підприємств і установ, невиконання якого тягло за собою сувору відповідальність, аж до кримінальної. На посилення планової дисципліни спрямовувалися Статути залізниць і водного транспорту та Повітряний кодекс. Встановлювався єдиний півторамісячний термін позовної давності у спорах між державними, кооперативними та громадськими організаціями, підприємствами і установами. Посилювалася охорона колгоспної та кооперативної власності забороною примусового вилучення будь-якого їхнього майна. Закон більше не охороняв приватногосподарську діяльність фізичних осіб. Означені положення знайшли відображення в постановах “Про терміни позовної давності”, “Про кредитну реформу”, “Про порядок укладання договорів” тощо.
Читайте також:
|
||||||||
|