Складання умовних рівнянь другої групи і функцій вирівняних елементів мережі
У другу групу рівнянь увійдуть: базисні умови, умови дирекційних кутів, абсцис і ординат. Базисні умовні рівняння виникають між вихідними сторонами АВ і EF. Використовуючи кути, виправлені первинними поправками, і довжину вихідної сторони SАВ , знайдемо довжину S΄EF , заданої сторони SEF
. (1.7)
Позначимо ctgβ = запишемо базисну умову в лінійному вигляді
- W΄΄=0, (1.8)
де W΄΄ = (S΄EF + SEF) .
Взявши з табл. 3 довжину сторони S΄EF = 16099,0359, знайдену за кутами, виправленими первинними поправками, знайдемо величину вільного члену
, (1.9)
де m΄΄ = 1,5΄΄. Для тріангуляції третього класу, виписавши з табл. 3. значення = ctg β, базисна умова набуде кінцевого значення.
Умовне рівняння дирекційних кутів виникає між вихідними дирекцій ними кутами αВА і αEF. Дирекційні кути передаються по ходовій лінії, яка проходить через вершини проміжних кутів. Для нашого ряду умова дирекційних кутів набуде такого вигляду:
+(С1) – (С2) + (С3) – (С4) + W = 0, (1.10)
де ; – розраховане за проміжними кутами, зі внесеними первинними поправками значення дирекційного кута .
Для визначення вільних членів умови дирекційних кутів і умов координат вичислимо дирекційні кути і координати пунктів ходової лінії за табл. 5.