МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
ЄДНІСТЬ СПІЛКУВАННЯ І ДІЯЛЬНОСТІ.
Взаємодія людини з навколишнім світом здійснюється в системі об'єктивних відносин, які складаються між людьми в їх суспільному: житті, і перш за все у виробничій діяльності. «У виробництві люди вступають у відношення не тільки до природи. Вони не можуть виробляти, не об'єднуючись відомим чином для спільної діяльності і для взаємного обміну своєю діяльністю. Щоб виробляти, люди вступають у певні зв'язки і стосунки і тільки в рамках цих суспільних зв'язків та відносин існує їхнє ставлення до природи, має місце виробництво »(Карл Маркс). Отже, будь-яке виробництво передбачає об'єднання людей. Для того щоб виробляти, люди повинні об'єднатися. Але ніяка людська спільність не може здійснювати повноцінну спільну діяльність, якщо не буде встановлений контакт між людьми, в неї включені і не буде досягнуто між ними належне взаєморозуміння. Так, наприклад, для цього щоб учитель міг навчити чого-небудь учнів, він повинен вступити з ними у спілкування. Спілкування - це багатоплановий процес розвитку контактів між людьми, породжений потребами спільної діяльності. Зв'язок спілкування зі спільною діяльністю очевидна. Але виникає питання: чи є спілкування частиною, стороною, аспектом спільної діяльності або спілкування і діяльність - це два самостійних, рівноправних процеси? У спільній діяльності людина повинна за необхідності об'єднуватися з іншими людьми, спілкуватися з ними, тобто встановлювати контакт, домагатися взаєморозуміння, отримувати належну інформацію, повідомляти відповідну і т. д. Тут спілкування виступає як сторона, частина діяльності, як найважливіший її інформативний аспект, як комунікація. Людина, створивши предмет (сконструювавши прилад, висловивши думку, провівши обчислення, полагодив машину і т. д.) в процесі діяльності, вже включила спілкування як комунікацію, людина цим не обмежується; він через створений предмет «транслює» себе, свої особливості, свою індивідуальність іншим людям, продовжує себе в інших людях (в тому числі і в тих, з ким він комунікує для досягнення мети діяльності, і навіть в собі як в «іншому»). Вироблений предмет (побудований будинок, поетичний рядок, посаджене дерево, майстерно виточена деталь, написана книга, складена або виконана пісня) - це, з одного боку, предмет діяльності, а з іншого - засіб, за допомогою якого людина стверджує себе у громадському житті , тому ще цей предмет зроблений для інших людей. Цим предметом опосередковується відношення між людьми, створюється спілкування як виробництво загального, так само належить і тим, хто творить і робить, і тим, хто споживає, привласнює. Василь Олександрович Сухомлинський писав: «Людина залишає себе насамперед в людині. У цьому наше безсмертя. У цьому вище щастя і сенс життя ... Людський дух тим і відрізняється від існування тварини, що, продовжуючи рід свій, ми залишаємо в людині свою красу, ідеали, відданість високому і піднесеному. Чим глибше ви ... зуміли відобразити, зафіксувати себе в людині, тим багатшими ви як громадянин і тим щасливіше ваше особисте життя». Таким чином, діяльність - частина, сторона спілкування, спілкування - частина, сторона діяльності. Але спілкування і діяльність утворюють нерозривну єдність у всіх випадках. Отже, спілкування це: § Увесь спектр зв’язків і взаємодій людей у процесі духовного і матеріального виробництва, спосіб формування, розвитку, реалізації та регуляції соціальних відносин і психологічних особливостей окремої людини, що здійснюється через безпосередні чи опосередковані контакти, в які вступають особистості та групи. Звужене тлумачення цього поняття пов’язане з міжособистісними стосунками людини. Міжособистісне спілкування – процес предметної та інформаційної взаємодії між людьми, в якому формуються, конкретизуються, уточнюються і реалізуються міжособистісні відносини (взаємовплив, сприйняття одне одного тощо) та виявляються психологічні особливості комунікативного потенціалу кожного індивіда. Спілкування в соціальній психології трактується як особливий вид діяльності; специфічна соціальна форма інформативного зв’язку; форма взаємодії суб’єктів процес міжособистісної взаємодії; обмін думками, почуттями і переживаннями та ін. Очевидним є те, що діяльність людини, її спілкування з іншими взаємопов’язані й відокремлено існувати не можуть. Будь – який різновид, форма людської діяльності (гра, керівництво, виховання тощо) реалізуються через спілкування, а спілкування – через них. Під впливом спілкування формуються соціальні установки, життєві цілі, емоційно – чуттєві компоненти, моральні норми тощо. Особистість у контексті спілкування реалізується на таких рівнях: 1. Спілкування – взаємовплив; 2. Спілкування – діяльність; 3. Спілкування – обмін інформацією; 4. Спілкування – сприймання людьми одне одного; 5. Спілкування – міжособистісні відносини. Ця класифікація рівнів є дещо умовною, оскільки під час спілкування одночасно може відбуватися і обмін нормами, знаннями, цінностями і взаємовплив, взаєморозуміння тощо.
Читайте також:
|
||||||||
|