Відбір цільових ринків

Відбір цільових ринків здійснюється в наступній послідовності:

1. Виміри й прогнозування попиту.

2. Сегментування ринку.

3. Відбір цільових сегментів ринку.

4. Позиціонування товару на ринку.

Попитомназивається кількість товарів і послуг, що будуть куплені за певною ціною і за певний час.

Закон попиту– за інших рівних умов, попит на товари й послуги змінюється у зворотній залежності від ціни.

Закон попиту не діє в трьох випадках:

1) при ажіотажному підвищенні цін,

2) для деяких дорогих товарів (золото, камені, антикваріат),

3) при перемиканні попиту на більш якісні й дорогі товари.

На зміну попиту впливають і нецінові фактори:

• зміна в грошових доходах населення;

• зміна у віковій структурі населення;

• зміна цін на товари-замінники (субститути);

• соціально- економічна політика держави;

• зміна попиту під впливом реклами й моди.

Для того, щоб регулювати попит, необхідно вміти його оцінювати. Існує кілька показників для оцінки величини й структури попиту. Одним з основних є показник еластичності попиту за ціною:

E_P=DQ/DP,

де E_P– коефіцієнт еластичності; DQ – приріст величини попиту [%]; DP - приріст ціни [%].

Показник еластичності попиту за ціною демонструє, наскільки змінюється величина попиту на товар при зміні його ціни на 1%. Коефіцієнт цінової еластичності для всіх товарів і послуг є величиною негативною, але для оцінки еластичності знак «-» відкидається і в розрахунок береться тільки абсолютне значення. Якщо E_P>1, то ми маємо справу з відносно еластичним попитом; якщо E_P<1, то попит не еластичний; при E_P=1 – одинична еластичність, тобто рівною мірою змінюються й ціна, й попит.

Сегментування ринку – це процес розбивки споживачів на групи на основі розходжень у потребах, характерах, поводженні покупців.

Ринки сегментують за наступними основними критеріями:

- географічним,

- демографічним,

- соціальним,

- поведінковим.

Основні підходи до сегментування ринку зводяться до наступного:

1. Концентрація на одному сегменті ринку.

2. Орієнтація на яку-небудь купівельну потребу.

3. Орієнтація на яку-небудь групу населення.

4. Вибіркова сегментація (фірма сегментує ринок залежно від складної ситуації для неї).

5. Повне охоплення ринку (монополія).

При виході на новий ринок більшість підприємств звичайно починають з одного сегмента й при вдалій спробі освоюють наступні сегменти. Важливо, визначившись на якому-небудь сегменті, встановити позицію товару й фірми, тобто зайнятися позиціонуванням. Щоб визначити свою позицію фірма повинна ретельно вивчити конкурентів, їхнє ринкове поводження і товари, асортименти, після цього в неї з'являється підстава визначитися на даному територіальному ринку.

Позиціонування – це забезпечення товару чіткого місця на ринку й у свідомості споживачів.

Для визначення більш чіткої позиції фірма повинна вирішити наступні проблеми:

1. Чи буде вона випускати ті товари, яких на ринку немає або мало.

2. Чи буде вона випускати ті товари, які на ринку представлені широко.

У першому випадку ситуація сприятлива, але вимагає підвищених витрат; у другому випадку витрати будуть менші, але фірма буде зобов'язана вступати в конкурентну боротьбу й навіть у війну, що дуже обтяжливо з фінансового погляду. Ухваливши рішення відносно ринкового позиціонування, фірма розробляє для його підтримки відповідний комплекс маркетингу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Аналіз ринкових можливостей	\|	Розробка комплексу маркетингу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.