МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Основні поняття1. При ландшафтному картографуванні беруться до уваги всі природні фактори даного природного комплексу (геосистеми). Значення дах факторів різне (див. практичні роботи № 2,8). Так, за М.А. Солицевим, для виділення самостійного ландшафту (макрогеохори) необхідні такі основні умови: 1) територія повинна мати однорідний літологічний фундамент; 2) після утворення фундаменту наступна історія розвитку ландшафту на всьому його просторі повинна була протікати однаково (врахування зледеніння, морської трансгресії тощо); 3) клімат однаковий на всьому просторі ландшафту. За таких умов на території кожного ландшафту створюється певний набір скульптурних форм рельєфу, водойм, ґрунтів, біоценозів і, в результаті, простих геосистем - урочищ і фацій (мікрогеохор і геотопів). Іншими словами однорідність ландшафту полягає у єдності геологічного фундаменту, типу рельєфу і клімату. Основними ознаками, що обумовлюють просторову диференціацію ландшафтів і урочищ є будова і властивості геологогеоморфологічної основи і біогенні компоненти (ґрунт, рослинність і тваринний світ). У меншій мірі - кліматичні і гідрологічні фактори (місцевий клімат, режими зволоження і стоку тощо), тому що вони більш мінливі. Сучасні сільськогосподарські угіддя не слід приймати у якості морфологічних одиниць ландшафтів. Необхідно знаходити природні межі, тобто встановлювати межі природного ландшафту. Виділення геосистем і їх картографування рекомендуємо проводити у послідовності: урочище - ландшафт. Тобто виділені урочища групуються за принципом однорідності (подібності) основних ландшафтотворних факторів (крутизна схилів, ступінь і глибина розчленування, експозиція та ін.). Групи урочищ об’єднують у відповідні ландшафти. Необхідно проводити екстраполяцію даних на території, не охопленій дослідженнями. Кожному виду урочищ (мікрогеохор) на ландшафтній карті присвоюється свій цифровий індекс і певний колір розфарбування, що складає основу легенди до ландшафтної карти. Легенду до ландшафтної карти рекомендуємо укладати з урахуванням таких положень: 1) Геосистеми (їх групи) у легенді розташовуються у послідовності: від вододільних до заплавних (долинних), від сухих місцеперебувань до вологах, від геосистем з легкими за механічним складом відкладами до геосистем з відкладами важкого гранулометричного складу (торфові-піщані-супіщані-суглинкові-глинисті), від потужних відкладів до малопотужних, від незмитих ґрунтів до змитих і т. ін. 2) Схили балок (особливо круті) на карті узагальнюються. 3) При виділенні терасових геосистем головна увага приділяється їх природним властивостям, відкладам, якими вони складені тощо. Номер тераси в їх назві не пишеться 4) При виділенні геосистем за ступенем зволоженості потрібно враховувати властивості ґрунтів і рослинного покриву (неоглеєні, глеюваті, глейові, болотні ґрунти; сухі, вологі, заболочені ліси; короткозаплавні, довго-заплавні луки тощо). 5) Геосистеми повинні розташовуватись у порядку зростання ієрархії, а саме: урочища (види міркогеохор), ландшафти (види макрогеохор). 6) Групи урочищ (урочища) нумеруються арабськими цифрами, ландшафти - римськоми цифрами. 7) Зміст кожної геосистеми розкривається чотирма ознаками: рельєф четвертинні відклади, ґрунт, рослинність. Наприклад: „Нижньотерасова рівнина, складена супісками з дерновими ґрунтами під сосняком зеленомоховим”. Якщо замість природної рослинності нині існують сільськогосподарські угіддя, вказують: „під ріллею”, або „розорані”. 8) Урочища слід групувати за оро-геоморфологічними ознаками, або за ступенем дренованості території (за завданням викладача). 9) Назви ландшафтам присвоюються за власними назвами найближчих географічних об’єктів, або населених пунктів. Шляхом ландшафтного картографування земельного фонду виконується одне з головних завдань вивчення природно-територіальної диференціації конкретного району - вивчення ландшафтно-типологічних відмінностей. Ландшафтні карти, поряд з іншими даними є вихідним матеріалом при розробці систем ведення сільського господарства, схем і проектів землеустрою. Рекомендована література: [8, 9, 13, 17, 18]. Читайте також:
|
||||||||
|