1. Заповнюють скляний циліндр досліджуваною рідиною (гліцерин, касторове чи трансформаторне масло тощо).
2. За допомогою мікрометра визначають діаметр кульки d.
3. За допомогою штангенциркуля визначають діаметр циліндра do.
4. Вибирають верхню мітку hв на циліндрі на кілька сантиметрів нижче рівня рідини, щоб до того моменту, коли кулька буде проходити повз неї, рух її був уже усталеним. Вибирають положення нижньої мітки hн. Виміряють масштабною лінійкою відстань h=hв–hн між мітками на циліндрі.
5. Визначають час падіння кульки t між мітками на циліндрі, орієнтуючи її рух по центру циліндра. При спостереженні за падінням кульки око потрібно розташовувати на рівні верхньої, а потім нижньої мітки, щоб уникнути явища паралакса.
Розраховують швидкість усталеного руху кульки за формулою:
.
6. За показами кімнатного термометра визначають температуру рідини. Виміри проводять з п'ятьма кульками.
7. Результати вимірів заносять у таблицю 1.
8. Розраховують величину коефіцієнту в´язкості рідини за формулою: