Поняття демократії

ПЛАН

Мета лекції.

Лекція 8. СУТНІСТЬ І РОЛЬ ДЕМОКРАТІЇ В ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА

Питання до самоконтролю

1. Які критерії дозволяють виділяти різні типи політичних режимів?

2. Що ріднить і що відрізняє тоталітаризм і авторитаризм?

3. Прокоментуйте вислів американського професора В. Эбенстайна про те, що будь-яка економічна криза - це загроза для демократії.

4. Що сприяло виникненню тоталітаризму в ХХ в.?

5. Що мав на увазі А. де Токвіль, коли попереджав про можливість м'якого, трудноразличимого деспотизму при демократії. Яким чином сучасне суспільство може уникнути подібного "тиранення" демократії?

6. Авторитарна влада в суспільстві: зло або благо?

7. Виділіть основні ознаки сучасної демократії.

8. Чим пряма демократія відрізняється від представницької?

9. Чому найважливішою умовою існування демократичних режимів є реалізація права опозиції висловлювати свою думку?

10. Чим можна пояснити стабільність демократичних режимів?

1. Поняття демократії.

2. Концепції демократії.

3. Основні ознаки та принципи демократії.

4. Розвиток демократії в сучасній Україні.

Проблема демократії та її ролі в суспільно-політичному житті є однією з центральних у політології, яка ще з античних часів розглядала демократію як органічну ознаку цивілізованості суспільства.

У сучасній політичній мові термін "демократія" – один з найбільш розповсюджених і багатозначних. Як відомо, "демократія" переводиться з грецького як "влада народу".

В другому значенні слово "демократія" трактується більш широко – як форма устрою будь-якої організації, заснованої на принципах рівноправності її членів, періодичної виборності органів керування і прийняття рішень у них по більшості. У цьому значенні йдеться мова про партійну, профспілкову, виробничу і т.п. демократії.

У третьому значенні демократія розглядається як заснований на певній системі цінностей ідеал суспільного пристрою і відповідний йому світогляд.

Демократія як світоглядний ідеал, перетворюючись в мету діяльності людей, дає початок демократії як визначеному соціальний руху – четверте значення терміна "демократія".

Демократія — форма державно-політичного устрою суспільства, яка ґрунтується на визнанні народу джерелом і носієм влади, на прагненні забезпечити справедливість, рівність, добробут усіх людей, що населяють певну державу.

Виникла демократія разом із появою держави. Вперше це поняття згадується в працях мислителів Давньої Греції (Демокрита). У класифікації держав, запропонованій Аристотелем,воно означало«правління всіх», на відміну від аристократії («правління обраних»), і монархії («правління одного»).

Кожному історичному типові держави, кожній суспільно-економічній формації відповідала своя форма демократії.

Поняття «демократія» використовується не тільки для характеристики історичних типів державно-політичного устрою, а й на означення політичного процесу з відповідними методами і процедурами, що забезпечують участь народу в управлінні державою, всіма суспільними справами. Вживається воно і стосовно організації та діяльності окремих політичних і соціальних структур у різних сферах суспільного життя (виробнича, партійна, профспілкова, учнівська, управлінська демократія).

Розрізняють пряму (безпосередню) і представницьку демократію.

Пряма (безпосередня) демократія — порядок, за якого рішення ухвалюються на основі безпосереднього і конкретного виявлення волі та думки всіх громадян.

1. Пряма демократія. У прямій демократії між волею народу і її втіленням у рішення немає опосередкованих ланок: народ сам бере участь в обговоренні і прийнятті рішень. У подібній формі демократія була реалізована в Афінському полісі, відомо, що народні збори, як правило, збиралися кожні дев'ять років для прийняття важливіших рішень. Подібний варіант самоуправління використовується і сьогодні в організаціях і невеликих територіальних спільнотах (містах, общинах) у формі зборів, у ході яких громадяни обговорюють проблеми управління, фінансування суспільних проектів, соціальних програм.

Законодавство багатьох країн передбачає: безпосередні форми участі громадян у законодавстві - референдум і ініціативні рухи.

Референдум, який інколи називається плебісцитом (що в дослідному перекладі - народне рішення), є прямим голосуванням народу з найважливіших державних питань. Розрізняють два види референдумів. Одні з них є своєрідним опитуванням, за результатами якого закони не приймаються, але влада повинна враховувати його результати. Наприклад, в грудні того року 1991 р. - Український референдум - про незалежність України.

Ініціатива- це процедура, засобом якої громадяни пропонують обговорити яке-небудь питання, безпосередньо на референдумі, або законодавчими органами. Ініціатива реалізується через збір певної кількості підписів громадян на підтримку проведення референдуму. До інших форм демократичної участі, які дозволяють громадянам впливати на владу, можна віднести демонстрації, мітинги, звернення до владних структур всіх рівнів і до ЗМІ.

2. Представницька (репрезентативна) демократія. У представницькій (репрезентативній) демократії воля народу виражається не прямо, а через інститут посередників, тому її ще називають делегованою демократією. Депутати, політичні лідери, отримавши "мандат довір'я" від народу через процедуру голосування, повинні втілити цю волю в законах і рішеннях, які приймаються.

Представницька демократія — порядок розгляду і вирішення державних і громадських питань повноважними представниками населення (виборними або призначеними).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Демократичний політичний режим.	\|	Плюси і мінуси кожної форми демократії.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.