Методичні рекомендації щодо написання реферату

Традиційно склалася певна композиційна структура реферату. Її основні елементи є такими: титульний лист; зміст; вступ; розділи основної частини; висновки; список літератури. Титульний лист є першою сторінкою реферату і заповнюється за встановленим зразком.

Після титульного листа міститься Зміст, у якому наводяться назви розділів реферату і вказуються сторінки, з яких вони починаються. Назви розділів реферату в Змісті повинні точно повторювати назви розділів у тексті. Скорочувати або давати їх в іншому формулюванні, послідовності і співпідпорядкованості порівняно із назвами розділів у тексті не можна. Назви розділів і підрозділів однакових ступенів рубрикації необхідно розташовувати один під одною (по вертикалі). Усі розділи починають з великої букви без крапки в кінці.

У Вступі до реферату після невеликої преамбули обґрунтовується актуальність обраної теми, формулюються мета і завдання дослідження, повідомляється, у чому полягає авторський підхід до розкриття теми (вибір окремого періоду або напрямів), аналізується література за темою реферату.

Вступ – це завжди дуже відповідальна частина реферату, у якій автор визначає головну мету дослідження і планує отриманий результат. Висвітлення матеріалу у Вступі має бути небагатослівним – у межах 1–1,2 сторінок тексту. На замітку: приступаючи до написання реферату, недоцільно починати роботу зі вступу. Усе це можна остаточно сформулювати тільки на останньому етапі роботи. Роботу над рефератом необхідно починати з основної частини тексту, домогтися її оптимального варіанту, а потім, після того, як буде готовий остаточний варіант реферату переходити до вступу і висновків.

Основна частина реферату поділяється на розділи і підрозділи (якщо є необхідність) відповідно до логічної структури викладу матеріалу. У цілому рекомендується 3–5 розділів, кожний з яких може мати кілька підрозділів. Бажано, щоб розділи і підрозділи не сильно відрізнялися за обсягом. Не слід вводити в план структурні одиниці, що змістовно виходять за рамки теми реферату або пов'язані з нею лише побічно. Підрозділи мають структурно розкривати тему. Назви розділів і підрозділів потрібно сформулювати так, щоб вони не стали ширшими за тему реферату за змістом і не повторювали його назву. Заголовки мають бути досить короткими, тобто не містити зайвих слів, але водночас вони не повинні складатися з одного слова. Кожний розділ починають з нової сторінки.

Заключна частина реферату (Висновки) повинна містити висновки, зроблені за результатами всієї роботи. Ця частина невелика за обсягом (1–1,2 стор.), але має особливе значення, оскільки саме тут у завершеній і логічно бездоганній формі повинні бути викладені підсумкові результати вашої праці. У висновку необхідно співвіднести отримані висновки з цілями і завданнями, поставленими у вступі, поєднати в єдине ціле проміжні висновки та вказати на значення і місце досліджуваної теми в українській або світовій культурі.

Слідом за висновками зазвичай наводиться бібліографічний список літератури, використаної автором у ході роботи над темою. Бажано, щоб кожне включене у список літературне джерело мало відповідне посилання в тексті реферату. Наводити в списку літературу, на яку немає посилань в основному тексті реферату, не рекомендується.

Реферат можна писати українською або російською мовою. Головне – це грамотна літературна мова, логічність, стислість і науковий стиль. Науковий текст відрізняє прагматична спрямованість на кінцевий результат. Принципову роль у науковому тексті відіграють спеціальні терміни, які потрібно вживати в їхньому точному значенні, вміло і до речі. Стиль реферату – це стиль безособового монологу, позбавленого емоційного і суб'єктивного забарвлення. Не прийнято використовувати займенник першої особи однини "я", точку зору автора зазвичай відображає займенник "ми". Використовуються також конструкції типу "автор думає, що...". Увага до оформлення реферату і науковості стилю є показником загальної культури студента.

Оформлення – одна з найважливіших стадій роботи над рефератом. Надання відповідної форми текстові реферату має принципове значення, а її оформлення має відповідати загальноприйнятим вимогам. Реферат пишуть від руки, друкують машинописним способом або з використанням комп'ютерної техніки на одній стороні стандартного листа білого паперу (А4). Обсяг реферату має бути 16–18 стор. При оформленні реферату роблять такі поля: ліворуч, зверху і знизу – не менше ніж 20 мм, праворуч – не менш ніж 10 мм. Якщо сторінки не вкладають у файл, а з’єднують швидкозшивачем, оптимальною відстанню лівого поля буде 30 мм. Гарнітура шрифту реферату – Times New Roman, кегль – 14, міжрядковий інтервал – 1,5, колір друку – чорний, за умов друку на комп'ютері. Щільність тексту має бути рівномірною (без розріджень і ущільнень). Назви структурних частин реферату вирівнюють за центром сторінки. За умови набору на комп'ютері прийнято виділяти структурні частини і заголовки жирним шрифтом. Усі сторінки реферату повинні бути пронумеровані. Першою сторінкою вважається титульний лист реферату, номер на першій сторінці не ставиться. На інших сторінках номер ставиться в правому верхньому куті.

Під час написання реферату необхідно звернути увагу на науковий апарат роботи. У першу чергу це стосується оформлення посилань у тексті та "Списку літератури".

Посилання – це вказівка на сторінку монографії чи статті, яка цитується або згадується у рефераті. Воно розташовується після речення або тексту абзацу в квадратних дужках, у яких наводиться номер цитованого видання за порядковим номером у "Списку літератури" із означенням сторінки, після чого ставиться крапка (наприклад [3, с. 234–237].)

Треба пам'ятати, що "Список літератури" складається на окремому аркуші і є обов'язковою частиною роботи. Рівень його виконання залежить від кількості використаної літератури (5–8 назв). Варто врахувати й те, що використані у ході написання роботи монографії, книги, статті розташовують у "Списку" в алфавітному порядку за першою літерою прізвищ їх авторів або назв робіт, якщо вони підготовлені авторським колективом. Зверніть увагу на те, що в бібліографічному описі всі відомості про видання розміщуються в строгій послідовності відповідно до державного стандарту і цей порядок не можна порушувати.

Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання". Опис складається з елементів, які поділяються на обов’язкові та факультативні. Проміжки між знаками та елементами опису є обов’язковими і використовуються для розрізнення знаків граматичної і приписної пунктуації.

Реферат студента вважається зарахованим, якщо він показує:

- розуміння теоретичного матеріалу;

- уміння логічно, послідовно і грамотно викладати матеріал;

- уміння робити висновки та узагальнення.

Іншими критеріями позитивного оцінювання є:

- дотримання структури роботи:

- чіткий план основної частини;

- наявність наукового апарату і правильність його оформлення;

- елементи самостійності у розкритті змісту теми;

- дотримання правил граматики і стилістики тієї мови, якою виконана робота;

- необхідний (мінімально встановлений) обсяг роботи.

Не зараховується робота, у якій допущенні суттєві помилки у викладі теоретичного матеріалу та його аналізі; оформленні наукового апарату; якщо літератури, використаної студентом, недостатньо для висвітлення конкретної теми.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Приклади оформлення бібліографічного опису в списку літератури, який наводять у рефераті

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.