• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Функції і типологія політичної культури

Політична культура має винятково важливий аспект, пов'язаний з поведінкою та діяльністю політичного суб'єкта, які визначають передусім стиль участі суб'єкта в політичному житті, тобто сукупність методів і засобів його політичної практики, компетентність, професіоналізм, моральність тощо. Відомо, що не всі суб'єкти політики володіють належним стилем діяльності. Тому одним із основних критеріїв оцінки їх політичної культури е здатність до участі в політичному процесі, уміння правильно оцінювати політичну ситуацію, результативність діяльності. Безумовно, зміст політичної культури, зокрема її аспект, пов'язаний з поведінкою суб'єкта, досить ємний. Приміром, помітне місце в ньому посідають політичні традиції та символи. Традиції зберігають елементи минулого політичного досвіду, є способом передачі зразків політичної свідомості й поведінки від покоління до покоління.

Політична культура виконує певні функції:

1. Інтегративну функцію, тобто досягнення на базі загальноприйнятих політико-культурних цінностей згоди у межах існуючої політичної системи та обраного суспільством політичного устрою.

2. Комунікативна функція політичної культури дає можливість встановити зв'язок між учасниками політичного процесу як «за горизонталлю», так і «за вертикаллю» відповідно до ієрархії політичної системи.

3. Функція забезпечення соціального прогресуозначає, що політична культура створює умови для ефективного розвитку політичної системи і суспільства в цілому.

4. Нормативно-регулятивна функція полягає у формуванні і закріпленні в суспільній свідомості необхідних політичних цінностей, установок, цілей, мотивів та норм поведінки.

5. Виховна функція (або функція політичної соціалізації). Зрозуміло, що кожен, хто включається в систему культури, формує в собі або в ньому формують відповідні знання, орієнтації, здатність адаптуватися до встановлених зразків та інших реалій цивілізованого політичного буття.

У класичній праці Г. Алмонда та С. Верби «Громадянська культура» виокремлюються три основні типи політичної культури:

1. Патріархальний (приходський), для якого характерна відсутність інтересу громадян до політичного життя. Члени суспільства не очікують жодних змін з боку політичної системи, тим більш не виявляють власної ініціативи, щоб ці зміни мали місце.

2. Підданський, де присутня сильна орієнтація на політичні інститути, поєднана з низькою індивідуальною активністю громадян. Державна влада уявляється в плані спускання зверху норм, яких необхідно дотримуватися, регламенту, якому потрібно підкорятися.

3. «Партицiпаторна політична культура», або активістський тип, для якої характерна зацікавленість громадян в політичній участі і прояв на практиці такої активності.

У реальній політиці існують, як правило, змішані типи: піддансько-активістський, патріархально-підданський та ін.

Також досить відомою є типологія політичної культури, яку зробив польський вчений Є. Вятр. Він запропонував таку модель:

1) традиційна політична культура, властива докапіталістичним суспільствам;

2) політична культура станової демократії, за якої більшість населення повністю усунена від участі у політичній системі, а існуючі інститути та норми гарантують право політичної діяльності лише привілейованій меншості;

3) демократична та автократична культури, характерні для епохи капіталізму;

4) політична культура соціалістичної демократії, що стверджується в умовах переходу до соціалізму.

Донедавна у вітчизняній політичній науці панувала типологізація політичних культур за історично-формаційним критерієм. Згідно з нею вирізняють рабовласницький, феодальний, капіталістичний та соціалістичний типи культур. У межах кожного з них виділяються класові види політичної культури: буржуазна, пролетарська та ін. На сучасному етапі набув поширення поділ на тоталітарний, плюралістичний і перехідний типи політичної культури.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
3. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
4. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ
5. Алгоритм знаходження ДДНФ (ДКНФ) для даної булевої функції
6. Але відмінні від значення функції в точці або значення не існує, то точка називається точкою усувного розриву функції .
7. Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України
8. Амстердам, Дельфт — осередки культури Нідерландів
9. Аналіз коефіцієнтів цільової функції
10. Артефакти культури. Знання, цінності і регулятиви як три основних види смислів культури.
11. Архаїчні культури на території України. Трипільська культура та її здобутки.
12. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА

Переглядів: 412