Навчальні питання

1. Загальна характеристика злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян

2. Юридична характеристика окремих видів злочину.

2.1. Злочини у сфері використання державних символів.

2.2. Злочини, пов'язані із перешкоджанням діяльності організацій та об'єднань громадян

2.3. Злочини проти представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань

2.4. Злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації

2.5. Інші злочини проти авторитету держави і діяльності об'єднань громадян

Родовий об'єкт – певна група суспільних відносин, що виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян і фізичними особами, у зв'язку із здійсненням адміністративно–розпорядчих функцій з метою захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Види за безпосереднім об’єктом:

1. Злочини у сфері використання державних символів:

– наруга над державним символом –ст. 338;

– незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні–ст. 339.

2. Злочини, пов'язані із перешкоджанням діяльності організацій та об'єднань громадян – незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій – ст. 340; захоплення державних або громадських будівель чи споруд – ст. 341.

3. Злочини проти представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань – опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві – ст. 342; втручання в діяльність працівника правоохоронного органу – ст. 343; втручання у діяльність державного діяча – ст. 344; погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу –ст. 345; погроза або насильство щодо державного або громадського діяча – ст. 346; умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу – ст. 347; посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця – ст. 348; захоплення представника влади або представника правоохоронного органу як заручника – ст. 349; погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок – ст. 350; перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради – ст. 351; умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок – ст. 352; самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи – ст. 353.

4. Злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації: викрадання, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження – ст. 357; підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів - ст. 358; незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації – ст. 359; умисне пошкодження ліній зв’язку – ст. 360.

5. Інші злочини проти авторитету держави і діяльності об'єднань громадян: одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації – ст. 354; примушування до виконання чи невиконання цивільно–правових зобов’язань – ст. 355; самоправство – ст. 356.

Для деяких злочинів є обов’язковим предмет, наприклад, Державні Прапор, Герб, Гімн (ст. 338, 339), державні або громадські споруди (ст. 341), матеріальні блага або вигоди майнового характеру (ст. 354), документи, штампи, печатки (ст. 357, 358), спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації( ст. 359 ), лінії зв’язку (ст. 360).

Об'єктивна сторона: ці злочини можуть бути вчинені як шляхом дії (наприклад, наруга над державними символами), так і шляхом бездіяльності (наприклад, незаконне перешкоджання організації або веденню зборів, мітингів, походів і демонстрацій).

Більшість цих злочинів з формальним складом. Для визнання їх закінченими досить вчинення особою самої дії або бездіяльності, незалежно від настання наслідків (наприклад, незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні, захоплення державних або громадських будівель чи споруд). У деяких випадках для закінченого складу злочину необхідне встановлення певних наслідків (наприклад, при самоправстві, насильстві щодо державного чи громадського діяча, умисному пошкодженні ліній зв'язку). У цих випадках для наявності об'єктивної сторони необхідно встановити причинний зв'язок між діянням і наслідками, що настали тобто мова йде про матеріальні склади злочину.

Для деяких складів злочину обов’язковими ознаками об’єктивної сторони можуть бути, наприклад: спосіб вчинення – насильство (ст. 340, 342, 345, 355), місце – річкове або морське судно (ст. 339), обставини – публічність, виконання службових обов’язків (ст. 338, 342, 345-347), засоби- спеціальні технічни засоби (ст. 359)

Суб'єктивна сторона: лише умисно, в деяких випадках має місце прямий умисел, поєднанийзіспеціальною метою (при захопленні державних будівель необхідно встановити спеціальну мету, а саме — мету незаконно користуватися ними або перешкодити нормальній роботі підприємств, установ, організацій (ст. 341).

Суб'єкт злочину: 1) будь–яка особа. За деякі злочини знижений вік відповідальності до 14 років (наприклад, за заподіяння працівникові правоохоронного органу тяжкого тілесного ушкодження (ч. 3 ст. 345); 2) спеціальний суб’єкт: службова особа (наприклад, за незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій (ст. 340).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Злочини, які посягають на відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації	\|	Юридична характеристика окремих складів злочину.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.