Загальна характеристика злочинів проти правосуддя

Навчальні питання

Тема 19. Злочини проти правосуддя

1. Загальна характеристика злочинів проти правосуддя.

2. Юридична характеристика окремих складів злочину. проти правосуддя.

2.1. Злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів досудового слідства, дізнання, прокуратури і суду.

2.2. Злочини, які посягають на життя, здоров'я, особисту безпеку, майно суддів, засідателів та інших учасників судочинства

2.3. Злочини, які перешкоджають одержанню достовірних доказів та істинних висновків у справі.

2.4. Злочини, які перешкоджають своєчасному розкриттю і присіченню злочину.

2.5. Злочини, які перешкоджають виконанню вироку (рішення) і призначеного ним покарання.

Родовий об’єкт нормальну діяльність не тільки судової влади, а й органів, що сприяють процесуальній діяльності з виконання судом функції правосуддя (органів прокуратури, слідства і дізнання), а також органів, що виконують винесені судами вироки, ухвали, постанови та інші судові рішення.

Правосуддя – це особливий вид діяльності спеціально уповноважених органів держави (судів) по розгляду і вирішенню справ у порядку конституційного, цивільного, господарського та кримінального судочинства.

Види за безпосереднім об’єктом:

1. Злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів досудового слідства, дізнання, прокуратури і суду: завідомо незаконні затримання, привід , арешт або тримання під вартою (ст. 371); притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст. 372); порушення права на захист (ст. 374); постановляння суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови (ст. 375); втручання в діяльність судових органів (ст. 376); незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду (ст.378-1) ; втручання в діяльність захисника чи представника особи (ст. 397).

2. Злочини, які посягають на життя, здоров'я, особисту безпеку, майно суддів, засідателів та інших учасників судочинства: посягання на життя судді, народного за–сідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя (ст. 379); посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги (ст. 400); погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 377); погроза або насильство щодо захисника чи представника особи (ст. 398); умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 378); умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи (ст. 399).

3. Злочини, які перешкоджають одержанню достовірних доказів та істинних висновків у справі: примушування давати показання (ст. 373); завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383); завідомо неправдиве показання (ст. 384); відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків (ст. 385); перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку (ст. 386).

4. Злочини, які перешкоджають своєчасному розкриттю і присіченню злочину: невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист (ст. 380); розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист (ст. 381); розголошення даних досудового слідства або дізнання (ст. 387); приховування злочину (ст. 396); порушення правил адміністративного нагляду (ст. 395).

5. Злочини, які перешкоджають виконанню вироку (рішення) і призначеного ним покарання: невиконання судового рішення (ст. 382); незаконні дії щодо майна,на яке накладено арешт,заставленого майна або майна,яке описано чи підлягає конфіскації (ст. 388); ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі (ст. 389); ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі (ст. 390); злісна непокора вимогам адміністрації установи виконання покарань (ст. 391); дії, що дезорганізують роботу установ виконання покарань (ст. 392); втеча з місця позбавлення волі або з–під варти (ст. 393);втеча із спеціалізованого лікувального закладу (ст. 394).

Об'єктивна сторона характеризується в основному тільки дією, але на нашу думку є склади злочинів, які вчиняються як дією так і бездіяльністю чи тільки бездіяльністью. Наприклад, ст. 382 – Невиконання судового рішення - злочинне діяння в залежності від змісту судового рішення може виражатися у дії, напр. якщо суд зобов’язує не вчиняти певні дії а керівник установи допускає до роботи особу, яка за вироком суду позбавлена права обіймати дану посаду, або у бездіяльності – всупереч рішенню суду керівник не поновлює на роботі незаконно звільненого робітника.Так само ст.391 – Злісна непокора законним вимогам адміністрації виправної установи може бути вчинена як дією так і бездіяльністю; Вбачається, що такі склади злочину, як: ухилення від сплати штрафу, громадських чи виправних робіт (ч. 1 та 2 ст. 389) можуть вчинятися тільки у виді бездіяльності,тобто у формі пасивності до виконання цих видів покарань, але спосіб (що є іншою ознакою об’єктивної сторони)ухилення може бути і в активній формі, наприклад симуляція захворювання, самокалічення і т.і. Злочини, як неповернення до місця відбування покарання (ч. 2 та 3 ст. 390) вчиняються тільки у виді бездіяльності, тобто особа не робить те, що повина робити – не повертається до місця відбування покарання, а яким чином вона це робить – це вже інша ознаки об’єктивної сторони, як спосіб вчинення злочину.

У деяких складах злочинів( матеріальних ) обов’язковою ознакою є наслідки та причинний зв’язок. (ч.2 ст. 381). Для деяких складів злочинів притаманний спосіб вчинення злочину , напр., погроза вбивством, погроза знищити майно та ін.

Суб’єктивна сторона – прямий умисел за винятком: ст. 380 –умисел або необережність щодо діяння і необережність до наслідків; ст. 381 – –змішана форма вини –––до діяння умисел до наслідків необережність;

Для деяких злочинів обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони є мета і мотив –перешкодити виконанню суддями, захисниками службових обов’язків чи добитися винесення неправосудного рішення (наприклад ст. 376, 378, 379), помста – напр. ст. 379, 398, 400; ухилення від адміннагляду – ст. 395. Корисливий мотив чи інші особисті інтереси, напр. ч. 2 ст. 375, ст. 383, 384;

Суб’єкт: 1) будь–яка особа, (ст. 376, 377, 378, 379, 383, 386, 396, 397, 398, 399, 400); 2)спеціальний – дізнавач, слідчий, прокурор, суддя (ст. 371, 373, 375, 387), засідатель (ст. 375); службова особа (ст. 376, 397, 380, 381, 382); свідок, потерпілий, експерт, перекладач – (ст. 384, 385), інші учасники кримінального процесу – (ст. 387); особи з 18 років, щодо яких встановлений адміннагляд – (ст. 395); власник майна чи особа якій майно передано під охорону – (ст. 388); засуджена чи заарештована особа – (ст. 389, 390, 391, 392, 393, 394);

Кваліфікуючі ознаки: настання тяжких наслідків. Наприклад самогубство, тяжка хвороба, значна майнова шкода; злочин скоєний з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах (ч.2 ст. 371, ст. 374, 375); обвинувачення у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією – (ч. 2 ст. 372); засудження невинної особи; вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб – (ч. 2 ст. 374); заподіяння тілесних ушкоджень (ст. 377, 398).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Зловживання впливом – ст.369-2	\|	Юридична характеристика окремих складів злочину. проти правосуддя

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.