• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальна характеристика злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку

У Кримінальному кодексі України 2001 р. вперше злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку виділені в ок­ремому розділі, в якому вперше у більшості статей встановлена від­повідальність за суспільне небезпечні діяння. У цьому розділі КК пе­редбачені ті злочини, які світове співтовариство визнає особливо небезпечними для всього людства, тому що вони підривають основи міжнародних відносин і здатні знищити саме людство (агресивна війна, застосування зброї масового знищення, геноцид тощо).

Особливістю цих злочинів також є їх зв'язок з міжнародним кримінальним правом, за яким ці діяння також визнаються злочина­ми. Основними дже­релами норм про такі злочини у міжнародному праві є: статути Нюрнбергського (1945 р.) і Токійського (1946 р.) військових трибуналів, статути міжнародних кримінальних трибуналів по Югославії (1993 р.) і по Руанді (1994 р.). Римський Статут Міжнародного кримінального суду (1998 р.), численні конвенції і резолюції ООН. З 1947 р. Комісія міжнародного права ООН готує Кодекс про злочи­ни проти миру та безпеки людства. При кваліфікації злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку у багатьох випадках слід звертатися до міжнародно–правових джерел для з'ясу­вання змісту норм або окремих понять.

Родовим об’єктомє суспільні відносини з охорони миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Види за безпосереднім об’єктом:

1) зло­чини проти миру: пропаганда війни: ст. 436, планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивноі війни – ст. 437, порушення законів та звичаїв війни – ст. 438, найманство – ст.447;

2) злочини проти без­пеки людства: застосування зброі масового знищення – ст. 439, розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення – ст. 440, екоцид – ст. 441, геноцид–ст. 442;

3) злочини проти міжна­родного правопорядку: посягасння на життя представника іноземноі держави – ст. 443, злочини протии осіб та установ, що мають міжнародний захист – ст. 444, незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця – ст. 445, піратство– ст. 446.

Для багатьох злочинів обов’язковим є предмет. Наприклад, ст. 439, 440 – зброя масового знищення; ст. 441 – тваринний або рослинний світ; ст. 445 – символіка Червоного Хреста і об’єктивна сторона. Червоного Півмісяця; морське чи річкове судно (ст. 446).

Об’єктивна сторона :

Більшість злочинів, передбачених у розділі XX КК, вважаються закінченими з моменту вчинення суспільно небезпечних дій, тобто з формальним складом, або на стадії готування чи замаху, тобто з усіченим складом (наприклад ст. 436, 443), тобто обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є тільки дія.

Для матеріального складу злочину (ч. 2 ст. 438, ч. 2 ст. 439, ст. 441, ч. 2 ст. 446), обов’язковими ознаками об’єктивної сторони є діяння, наслідки та причинний зв’язок.

Взагалом, діяння цих злочинів характеризується дією, тобто активною поведінкою особи. Але, наприклад склад злочину, передбаченого ст. 438 – порушення законів та звичаїв війни - можливий і у формі бездіяльності, як невиконання вимог цих законів

Обов’язковою ознакою деяких цих злочинів є місце – окупована територія (ст. 438), відкрите море (ст. 446) , спосіб – насильство, пограбування або інші ворожі дії (ст. 446),

обставини –наявність згоди ВР України (ст. 439, 440).

Суб'єк­тивна сторона всіх злочинів характеризується умислом. Для деяких злочинів обоов’язковою ознакою суб’єктивної сторони є мета (ст. 436, 443, 444, 446, 447)

Суб’єкт:в основному загальний – за посягання на життя представника іноземної держави (ст. 443) з 14 років, а за інші злочини – з 16 років.

Спеціальний суб’єкт – службова особа (ст. 437, 438), найманець (ч. 2 ст. 447) Згідно з ч. 5 ст. 49 давність не застосовується у разі вчинення злочинів про­ти миру та безпеки людства, передбачених у ст. 437 – 439 і ч. 1 ст. 442.

2. Юридична характеристика окремих складів злочину.

3.

Читайте також:

1. Cистеми безпеки торговельних підприємств
2. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
3. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
4. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
5. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
6. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
7. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
8. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
9. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
10. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
11. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
12. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

Переглядів: 1997