Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Управління як соціальне явище

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Лекція 1

/. Управління як соціальне явище.

2. Державне управління як різновид соціального управління.

3. Характерні риси державного управління.

4. Принципи державного управління.

5. Організаційна система державного управління.

6. Адміністративно-правове регулювання державного управління.

Управління є унікальним явищем нашого життя, складним і універсальним суспільним феноменом. Найширше його зміст розкриває філософія, яка трактує управління як функцію організованих систем (біологічних, технічних, соціальних), що забезпечує збереження їх структури, підтримку режиму діяльності, реалізацію їх програми, досягнення їх мети.

Управління — необхідна функція суспільного життя. Його метою є організація спільної діяльності людей, їх окремих груп та організацій, забезпечення координації і взаємодії між ними, а суть полягає у здійсненні керівного впливу на певні об'єкти.

Об'єктами управління можуть бути поведінка окремих людей та їх груп, суспільна праця і виробництво, технічні засоби (верстати, машини, агрегати), тварини і рослини. Управління прийнято поділяти на технічне (керівництво технічними процесами, управління механізмами, агрегатами), біологічне (регулювання розмноження та розвитку тварин і рослин) та соціальне (управ­ління людьми, управління в суспільстві). З огляду на предмет дослідження нас цікавить, перш за все, соціальне управління.

Виходячи з цього, управління ми розглядатимемо як суспільне явище, передусім — як соціальне управління. Біологічне і технічне управління мають свій окремий предмет дослідження, велику групу наук і фахівців, які їх вивчають, і цілком заслуговують на окремі ґрунтовні наукові пошуки і дослідження, тому ми їх розглядати не будемо.

Найважливішою складовою соціального управління є державне управління, тобто управління через державу за допомогою державного апарату, головне призначення якого полягає в управлінні суспільними і державними справами.

Отже, соціальне управління — це управління суспільством, а оскільки суспільство є доволі абстрактним поняттям, бо складається з усіх людей, то соціальне управління є управлінням людьми, їх поведінкою, суспільними справами.

Державнеуправління — один з видів діяльності щодо здійснення державної

влади (разом із законотворенням і правосуддям), яке полягає у практичному здійсненні організа­ційних, виконавчо-розпорядчих функцій щодо втілення в життя вимог законодавства і здійснення на цій основі управлінського впливу стосовно певних суб'єктів. Державне управління здійснюють державні органи, які раніше іменувалися органами державного управління, а відносно недавно (з кінця 80-х років XX ст.) одержали назву органів виконавчої влади. Це — суб'єкти управління.Управлінський вплив суб'єктів здійснюється стосовно об'єктів управління,якими можуть бути як фізичні особи (громадяни, іноземці, особи без громадянства), так і юридичні особи (підприємства та їх об'єднання, установи, організації). Між першими (суб'єктами) і другими (об'єктами) виникають управлінські відносинилише завдяки тому, що суб'єкти (органи виконавчої влади) наділені стосовно об'єктів владними повноваженнями,що дають змогу їм здійснювати свій управлінський вплив. Ці відносини типу "влада — підпорядкування" можуть мати різний характер залежно від повноважень органу виконавчої влади, ступеня самостійності об'єкта управління та багатьох інших факторів. А оскільки виникають вони на правовій основі, повноваження суб'єктів визначаються відповідними правовими актами (переважно зі сфери адміністративного права), то вони набувають рис адміністративних правовідносин, тобто управлінських відносин, що регулюються нормами адміністративного права.


Читайте також:

  1. ERP і управління можливостями бізнесу
  2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
  3. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
  4. Oracle Управління преміальними
  5. А. Видання прав актів управління
  6. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
  7. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ
  8. Адаптивні організаційні структури управління.
  9. Адміністративне право і державне управління.
  10. Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.
  11. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
  12. Адміністративні методи управління




Переглядів: 5402

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Знайомство | Характерні риси державного управління

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.