• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Характерні риси державного управління

Державне управління як різновид соціального управління

Головною характерною рисою адміністративно-правових відносин, що виникають у сфері державного управління, є їх владний характер (на відміну від інших правовідносин, зокрема цивільно-правових),який дає змогу органам виконавчої влади держави здійснювати управління відповідними об'єктами у визначених сферах і галузях діяльності.

Державне .управління — явище універсальне і однаково характерне для всіх, без винятку, країн. Однак його розуміння в різних країнах є неоднаковим і значною мірою різниться між собою: на його зміст впливають історичний та політич­ний досвід народу даної країни, рівень його культури, економічного і суспільно-політичного розвитку, національні традиції, ментальність та багато інших факторів.

Виходячи з аналізу характерних рис державного управління, що визначають його суть, державне управлінняможна визначити як багатогранну організуючу діяльність держави, яка здійснюється на основі та відповідно до чинного законодавства через практичну діяльність її органів виконавчої влади. Управлінська діяльність органів виконавчої влади, яку ми називаємо виконавчо-розпорядчою, полягає у:

а) діяльності щодо виконання законів;

б) діяльності щодо використання владних повноважень, наданих цьому органу виконавчої влади чи посадовій особі (розпорядництво).

Організовуючи виконання законів, суб'єкти управління розпоряджаються — видають владні акти управління, які набирають форми правових актів і є предметом дослідження як правової науки, так і науки управління.

Часто і в науці, і на практиці як рівноцінний замінник терміну "управління" вживається термін "адміністрація". При цьому мають на увазі не назву керівництва якогось органу чи організації, а сам процес здійснення управління (адміністрування). Цей термін походить з латинської, що означає підпорядкування,служба. Він набув значного поширення в усіх мовах світу і часто вживається в управлінській та правовій термінології. Саме тому галузь права, норми якої регулюють відносини у сфері державного управління, називається адміністративним правом.

Зрозуміти зміст державного управління можна, лише виявивши ті характерні риси, які йому властиві і розкривають його суть.

По-перше, державне управління завжди є певною організуючою діяльністю, у результаті якої виникають конкретні, управлінські за своїм змістом, відносини.

По-друге, необхідна умова їх виникнення — наявність суб'єкта, тобто органу виконавчої влади чи посадової особи, наділеного владними повноваженнями щодо здійснення державного управління.

По-третє, для виникнення відносин, крім суб'єкта, у них повинен брати участь також об'єкт (об'єкти), на діяльність яких спрямовується управлінський вплив суб'єкта. Основними видами об'єктів є громадяни і юридичні особи, причому як приватні, так і колективні та державні.

По-четверте, характер відносин, що виникають між суб'єктом та об'єктами управління, завжди є владним, а вумовах державного управління — державно-владним, причому державно-владними повноваженнями наділена завжди одна сторона — суб'єкт управління, а об'єкти управління змушені виконувати вказівки і директиви, що надходять від суб'єкта.

По-п'яте, організуюча діяльність державно-владного характеру полягає у виконанні і розпорядництві щодо вимог законів, тобто вона є підзаконною та ґрунтується на чинному законодавстві.

По-шосте, управлінський вплив, що виникає під час цієї організуючої діяльності і налагодження управлінських відносин, може мати різний за своїми параметрами характер: це і державне регулювання, і централізоване керівництво, й оперативне управління.

По-сьоме, цю діяльність можна певним чином розділити на етапи (цикли, фази), в основі класифікації якої — її функ­ціональна природа і структура. Прийнято виділяти такі функції управління: планування, організація, робота з кадрами, керівництво, координація, звітність, складання та виконання бюджету.

По-восьме, державне управління здійснюється у правовому полі чинного законодавства, а отже, у випадку порушення останнього, настає юридична відповідальність.

Це — головні риси державного управління, хоча окремі дослідники називають їх більшу або меншу кількість. Представники інших наук доводять, що державне управління — окремий, специфічний вид соціальних відносин, що визначаються економічним укладом суспільства і за своїм характером є вольовими та ін.

Підсумовуючи сказане, можна стверджувати, що державне управління— це організуюча діяльність органів виконавчої влади, яка полягає ворганізації виконання законів та інших нормативно-правових актів чинного законодавства, здійснення розпорядження ресурсами загальнодержавної власності з метою комплексного соціально-економічного розвитку, а також забезпечення реалізації державної політики у відповідних сферах життя.

Читайте також:

1. ERP і управління можливостями бізнесу
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
4. Oracle Управління преміальними
5. А. Видання прав актів управління
6. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
7. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
8. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ
9. Адаптивні організаційні структури управління.
10. Адміністративне право і державне управління.
11. Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.
12. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.

Переглядів: 2538