Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Організація діяльності та порядок розгляду справ у МКС.

Поняття Міжнародного кримінального суду, держави-учасниці та порядок формування

Тема 5.2.

П і д с у м о к

Лекція присвячена змісту процесу управління, функціям управління. Ознайомившись з їх змістом і процесом виконання, слід ще раз наголосити на тому, що наведені у лекції функції управління (планування, організація, мотивація, контроль) не вичерпують переліку функцій, який можна зустріти у друкованих працях фахівців теорії управління. Крім того, само виділення

окремих функцій із процесу управління є також умовним. У реальній управлінській діяльності майже неможливо простежити за виконанням кожної окремої функції у чистому вигляді. Часто буває так, що у діяльності простежуються відразу 2-3 функції. Таким чином, названі переплетіння і взаємозв'язок є природними і необхідними, а знання про окремі функції та зв'язувальні процеси дають уявлення про зміст процесу управління, його послідовність та особливості.

Планлекції

1. Поняття МКС, держави-учасниці і склад.

2. Компетенція МКС.

Тезилекції

1. Згідно з Римським статутом (ст.3) місцем перебування Міжнародного кримінального суду є Гаага, Нідерланди («держава перебування»), але поки що тимчасово Суд знаходиться у передмісті Гааги у приміщенні «De Arc» з наступним переміщенням у 2007-2009 р. у постійне приміщення в «Alexanderkazere».

У лютому 2003 року було формально обрано на 9-річний строк перші 18 суддів МКС. Обрані судді є незамінними впродовж найближчих 9 років, окрім як за власним бажанням або за станом здоров’я. У процесі обрання перших 18 суддів брали участь кандидати, серед яких були й колишні судді міжнародних військових трибуналів ad hoc, колишні голови верховних національних судів, генеральні прокурори та міністри юстиції. Судді збираються на пленарні засідання якнайменше 1 раз на рік для виконання своїх функцій відповідно до Статуту, Правил процедури доведення та Регламенту Суду .Отже, згідно зі статтею 34 Статуту Суд складається з наступних органів:

1) Президія;

2) Апеляційна палата, Судова палата і Палата попереднього провадження;

3) Канцелярія прокурора;

4) Секретаріат.

Міжнародний кримінальний суд є органом, де зосереджені майже всі стадії кримінального процесу, тобто органи попереднього розслідування та досудової підготовки, власне суд, що розглядає справу по суті, апеляційна інстанція, а також координуючі та допоміжні органи. Та перш, ніж безпосередньо перейти до характеристики органів Суду, варто згадати і про інший орган, який, хоч і не входить до його складу, проте є не менш важливим, оскільки забезпечує формування суду. Йдеться про Асамблею держав-учасниць Римського договору (надалі – Асамблея).

Кожна з держав-учасниць Римського договору представлена в Асамблеї одним представником. Держави, які лише підписали Договір про створення Суду можуть бути присутніми у цій Асамблеї на правах спостерігачів. Відповідно до Статуту (ст. 112) Асамблея обирає на своїх засіданнях суддів, прокурора та його помічників і, як випливає зі змісту п. 5 цієї статті, може за певних умов контролювати діяльність Суду.

Згідно з п. 6 ст. 36 Статуту судді Міжнародного кримінального суду обираються шляхом таємного голосування на засіданні Асамблеї. На противагу цьому положенню Статуту суддів Югославського та Руандійського Трибуналів обирала Генеральна Асамблея ООН. Обраним до складу Суду вважається той кандидат, за якого проголосувало більше 2/3 держав-учасниць Асамблеї, що присутні на засіданні та беруть участь у голосуванні. Зокрема, до складу суду можуть входити лише 18 осіб, тому обраними вважаються ті 18 кандидатів, які набрали найбільше голосів. Статут також передбачає і довибори суддів у разі, якщо загальну кількість суддів (18 осіб) не було обрано на першому засіданні.

До кандидатів на посаду судді Міжнародного кримінального суду застосовуються загальні та спеціальні вимоги. До загальних належать: 1) високі моральні якості; 2) незалежність та неупередженість; 3) знання хоча б однієї з робочих мов Суду (російської, англійської, арабської, іспанської, французької чи китайської); 4) наявність громадянства держави-учасниці.

Серед спеціальних (професійних) вимог до кандидатів на посаду судді можна відзначити володіння визнаною компетенцією:

а) у сфері кримінального та процесуального права та досвідом роботи в якості судді, прокурора, адвоката чи на іншій посаді у сфері кримінального судочинства;

б) у відповідних сферах міжнародного права – міжнародному гуманітарному праві, правах людини та з досвідом професійної юридичної діяльності, яка має відношення до предмету судової діяльності Суду.

Крім цих спеціальних вимог, кандидат повинен відповідати також вимогам, що ставляться державами-учасниками до осіб, які претендують на вищі судові посади.

Кандидатури на посаду суддів можуть висуватись кожною державою-учасницею шляхом подання до Асамблеї відповідної заяви. Передбачається, що кандидат, якого висунула на обрання держава-учасниця не обов’язково повинен бути її громадянином, а може мати громадянство іншої держави-учасниці Римського договору.

Для проведення виборів формуються два списки кандидатів (п. 5 ст. 36 Статуту). До першого списку (список А) вносяться кандидатури тих осіб, що мають достатню кваліфікацію у кримінальному праві та процесі, а до другого (список В) – особи, які є визнаними фахівцями у міжнародному праві.

За першим разом до складу суду обирається не менше 9 кандидатів зі списку А та не менше 5 кандидатів зі списку В з наступним заповненням решти вакансій при збереженні пропорцій кандидатів котрі проходять за списками А і В. Тобто перевага надається юристам, що спеціалізуються у кримінальному праві, що засвідчує кримінально-правову сутність Суду.

При обранні суддів держави-учасниці повинні також враховувати дотримання в складі суду наступних критеріїв:

- представництва основних правових систем світу;

- справедливого географічного представництва;

- справедливого представництва суддів жіночої та чоловічої статей;

- осіб, що мають досвід юридичної діяльності в спеціальних сферах.

18 обраних суддів повинні представляти 18 держав-учасниць. Варто також відзначити, що кількість суддів може бути збільшена у разі необхідності. Пропозиція про проведення такої зміни вноситься Президією Суду на розгляд Асамблеї, котра має право прийняти чи відхилити таку пропозицію (п. 2 ст. 36 Статуту).

Судді Міжнародного кримінального суду обираються терміном на 9 років без права переобрання. Це правило не поширюється на перші вибори суддів, коли одна третина суддів, відібрана жеребкуванням, залишається на посаді протягом трьох років, друга третина – протягом шести років, а решта – на повний термін.

Стаття 36 (п. 10) Статуту містить застереження про те, що суддя, призначений до Судової чи Апеляційної палати, незалежно від спливу три- чи шестирічного терміну продовжує залишатись на посаді до закінчення відповідного провадження. Цю норму Статуту цілком справедливо можна розглядати як забезпечення одного з важливих принципів кримінального процесу – про незмінність складу суду.

Судді, які обрані на засіданні Асамблеї до складу суду виконують свої функції на постійній основі та перебувають у розпорядженні Суду. Після їх обрання вони самостійно формують Президію та відповідні відділення і Палати.

Президія Суду формується у складі голови та першого і другого віце-голови, що обираються суддями абсолютною більшістю голосів. Як зазначено у п. 3 ст. 38 Статуту, Президія відповідає за: а) належне управління справами Суду, крім канцелярії Прокурора, та б) інші функції, віднесені до його компетенції Статутом, що безпосередньо не пов’язані з судочинством (внесення пропозиції про збільшення кількості суддів, тощо).

Отже, Президія – це незалежний орган в системі Міжнародного кримінального суду, безпосередньо не пов’язаний із здійсненням правосуддя та відповідальний за належне управління справами, що віднесені до його компетенції.

Після утворення Президії судді формують відділення Суду. Таких відділень Статутом передбачено три: відділення попереднього судочинства, судове відділення та апеляційне відділення .

Відповідно до п. 1 ст. 39 Статуту відділення попереднього судочинства формується не менш як з 6 суддів. Цей орган відповідальний за забезпечення передбаченого Статутом комплексу заходів при проведенні попереднього (досудового) слідства. До безпосередньої участі у судовому розгляді це відділення не залучається.

Така функція Статутом передбачена у повноваженнях Судового відділення, яке, як і відділення попереднього судочинства, повинно мати у своєму складі не менш як 6 суддів.

Третім відділенням є найменше за чисельністю (Голова та чотири судді) апеляційне відділення, до компетенції якого входить перегляд вироку та апеляційне провадження.

З наведеної характеристики можна зробити висновок, що всі три судові відділення МКС разом складають власне Суд як орган, що безпосередньо розглядає кримінальні справи у злочинах, віднесених до юрисдикції МКС згідно зі Статутом та у відповідності до його процесуальних правил шляхом здійснення правосуддя.

Створення “трьохрівневого” судового органу є нововведенням у порівнянні з Міжнародними кримінальними трибуналами, що існували ad hoc. Так, Трибунали по колишній Югославії і Руанді складались із двох палат – Судової та Апеляційної, а Статут Нюрнбергзького воєнного трибуналу взагалі не передбачав жодної апеляції.

Наступним органом Суду відповідно до ст. 34 Статуту є Канцелярія прокурора. У п. 1 ст. 42 Статуту зазначено, що “Канцелярія прокурора діє незалежно як окремий орган суду”. Вона відповідає за отримання будь-якої обґрунтованої інформації про злочини, що підпадають під юрисдикцію Суду та здійснення розслідування і підтримання обвинувачення під час судового процесу.

До складу Канцелярії прокурора входять: 1) прокурор; 2) один чи декілька заступників; 3) кваліфікований персонал (слідчі); та 4) консультанти прокурора зі спеціальних питань.

Інакше кажучи, Канцелярія прокурора це незалежний орган у складі Суду, який безпосередньо відповідає за весь комплекс заходів, пов’язаних з попереднім розслідуванням кримінальних справ. Канцелярію очолює прокурор, який обирається шляхом таємного голосування на асамблеї держав-учасниць. Нею ж обираються і заступники прокурора. До кандидатів на посаду Прокурора та заступників прокурора висуваються такі вимоги: високі моральні якості, висока кваліфікація, досвід в галузі кримінального переслідування чи ведення кримінальних справ, знання і володіння як мінімум однієї робочої мови Суду. Прокурор та його заступники повинні представляти різні держави.

Допоміжним несудовим органом Міжнародного кримінального суду, який відповідає за несудові аспекти управління справами та відає обслуговуванням інших органів є Секретаріат (п. 1 ст. 43 Статуту).

Секретаріат очолює Секретар, що є головною адміністративною посадовою особою Суду. Він здійснює свої функції під керівництвом Голови суду. Секретар обирається суддями шляхом таємного голосування на 5 років. Він повинен володіти високими моральними якостями, мати достатню кваліфікацію та досконало знати принаймні одну робочу мову Суду і розмовляти нею. Будь-яких особливих професійних вимог (стаж роботи в певній сфері діяльності тощо) Статутом для Секретаря не передбачено.

Але крім зазначених органів МКС, організована Група з надання допомоги потерпілим та свідкам (п.6 ст.43 Статуту), до компетенції якої належить:

· інформувати про відповідні права та можливості щодо Статуту та Правил;

· забезпечувати своєчасне ознайомлення з відповідними рішеннями МКС з дотриманням положень, що стосуються конфіденційності;

· узгоджувати з державами питання, що стосуються переселення або надання допоміжних послуг по відношенню до травмованих або зазнавши погроз потерпілих, свідків та інших осіб, яким загрожує небезпека через їх показання;

· надавати адміністративну та технічну допомогу свідкам, потерпілим, що виступають у Суді, та іншим особам, яким загрожує небезпека через їх показання на всіх етапах судового провадження;

· проводити інструктаж свого персоналу щодо безпеки, фізичної недоторканності та захисту гідності потерпілих та свідків, включаючи також питання, що стосуються гендерної та культурної специфіки.

2. Суд має чітко визначену Римським статутом структуру (ст.34). Кожний орган має певну специфіку роботи, тому буде доречно розглянути компетенцію кожного органу окремо.

Президія. Судді, що входять до складу Президії, виконують свої функції на постійній основі з моменту свого обрання. Голова та перший та другий заступники Голови обираються абсолютною більшістю голосів суддів. Вони виконують свої функції протягом 3-річного строку або до завершення строку їх повноважень як суддів, в залежності від того, який з цих термінів збігає раніше. Вони можуть бути переобрані лише один раз.

Перший заступник Голови виконує повноваження Голови у випадку, якщо Голова відсутній або відведений. Другий заступник здійснює функції Голови у випадку, якщо Голова або перший заступник Голови відсутні або відведені. Голова зі своїми заступниками утворюють Президію, яка несе відповідальність за:

- сумлінне ведення справ Суду, за винятком Канцелярії Прокурора;

- інші функції, що покладені на нього.

При виконанні своїх обов’язків, зазначених вище, Президія координує діяльність Суду разом з Прокурором та отримує згоду останнього з усіх питань, що мають спільний інтерес.

До компетенції Президії МКС належить:

· назначати державу відбування покарання щодо особи засудженої до позбавлення волі (далі – держава виконання вироку);

· вирішувати питання про виключення тієї чи іншої держави зі списку держав, які повідомили про готовність приймати засуджених на своїй території, якщо вона (Президія) не погоджується з висунутими вимогами такої держави. З приводу цього Президія має право робити запит щодо додаткової інформації від цієї держави до прийняття відповідного рішення;

· затверджувати будь-які поправки або додатки до вимог держав щодо питань, зазначених вище;

· розглядати питання щодо клопотання засуджених осіб або Прокурора про призначення або зміну держави виконання вироку. Має право зробити запит до держави виконання вироку, щоб та розглянула усне або письмове клопотання засудженої особи;

· визначаючи межі необхідності, надає дозвіл на отримання засудженою особою будь-якої допомоги, включаючи надання кваліфікованого усного перекладача;

· виконує нагляд за виконанням рішень Суду;

· делегує суддю Суду або його співробітника Суду, якому доручається – після повідомлення держави виконання вироку – зустрітися з осудженою особою та заслухати його думки без присутності національних представників влади;

· приймати рішення щодо дозволу тимчасової видачі засудженого до 3-ьої держави для здійснення переслідування лише при умові достатніх гарантій, що засуджений буде перебувати під вартою у цій державі та його буде повернуто до держави виконання вироку після здійснення переслідування;

· після проведення консультацій з Прокурором, засудженою особою, потерпілими або їх представниками приймає рішення щодо розпорядження майном чи активами або їхнього розподілу, що здійснюється під час впродовж виконання вироку Суду;

· встановлювати строки, в межах яких засуджені особи можуть можуть звертатися за наданням допомоги або оскаржувати рішення Суду.

Президія має коло повноважень щодо розпорядження бюджетними коштами Суду.

Судові палати.Саме ці органи покликані забезпечити виконання головної мети створення Міжнародного кримінального суду – це притягнення до відповідальності осіб винних у скоєнні міжнародних злочинів. Як зазначалося раніше до складу МКС входить 3 судові палати: Палата попереднього провадження, Судова палата та Апеляційна палата.

Палата попереднього провадження (далі – ППП) розпочинає свою діяльність фактично після звернення Прокурора щодо необхідності отримання інформації або заяв свідків, вивчення, збору та перевірки доказів, що можуть стати недоступними під час судового провадження (п.1(а) ст.56 Статуту). За проханням Прокурора ППП також може вдаватися до заходів, що можуть бути необхідними для забезпечення ефективності та послідовності судового переслідування та для забезпечення прав захисту:

· дача рекомендацій або розпоряджень щодо процедур, яких варто дотримуватися;

· дача вказівок щодо ведення протоколів провадження у справі;

· призначення експерту для надання допомоги;

· видавати дозвіл захиснику особи, що була арештована, брати участь у розгляді справи, або, якщо арешту не було чи викликана особа не з’явилася, чи не було визначено захисника, призначає іншого захисника для участі у справі та представництва інтересів захисту;

· видавати розпорядження одному зі своїх членів, у разі необхідності, здійснювати нагляд та давати рекомендації або розпорядження щодо збору та зберігання доказів і допиту осіб;

Якщо Прокурор не вважає за потрібне застосування таких заходів, ППП консультується з Прокурором та з’ясовує чи є його небажання не застосовувати такі заходи ґрунтовним. Якщо воно є неґрунтовним, то ППП має право вдаватися до вище зазначених заходів за власною ініціативою.

3. Відповідно до Статуту Суд є постійно діючим органом, юрисдикція якого поширюється на фізичних осіб, відповідальних за “найбільш серйозні злочини, що викликають стурбованість міжнародного співтовариства і які визначені цим статутом” (стаття 1 Статуту МКС). Інакше кажучи, Статут визначає найбільш серйозні злочини, за вчинення яких може наступити міжнародна кримінальна відповідальність. Звідси випливає, що за інші злочини, не вказані в Cтатуті, така відповідальність не застосовується, тобто ці інші, злочини або не є серйозними, або вони не становлять загрози світовій спільноті. До таких злочинів, зокрема, відноситься міжнародний тероризм.

МКС наділений міжнародною правосуб’єктністю. Він має весь комплекс прав та обов’язків, що передбачені для суб’єктів міжнародного права. Більш того, правоздатність МКС є універсальною бо, як визначає ст. 4 Статуту “Суд має таку правоздатність, яка може бути необхідною для виконання ним своїх функцій”.

Статут визначає загальні принципи кримінального права, якими повинен керуватись МКС під час здійснення своїх повноважень. Такі принципи, в залежності від їх походження можна поділити на дві групи: 1) загальновизнані принципи внутрідержавного кримінального права, що знайшли своє відображення в Статуті, та 2) принципи міжнародно-правового характеру.

До перших належать такі основні засади здійснення кримінального правосуддя, як принцип nulum crimen sine lege “немає злочину без закону” (ст. 22 Статуту), відсутність зворотної дії положень Статуту (ст. 24) принцип nulum poena sine lege “немає відповідальності без закону” (ст. 23 вказує, що особа визнана винною у тому чи іншому злочині може бути покарана лише у відповідності до положень Статуту).

Не підпадають під юрисдикцію МКС, а, отже і не можуть бути визнані винними та піддані покаранню особи, котрі не досягли на момент скоєння злочину 18 років. Такий, відносно високий віковий ценз можна списати на особливий характер суспільно-небезпечних діянь, визначених Статутом. Ст. 29 Статуту також не передбачає строку давності для будь-якого із злочинів, на які поширюється юрисдикція МКС.

Щодо принципів міжнародно-правового характеру то сюди можна передусім віднести невизнання судом будь-яких імунітетів (національних або міжнародних) чи інших спеціальних норм, які можуть бути пов’язані із посадовим становищем особи та захищати її в певних випадках від кримінального переслідування і ставити поза межами юрисдикції національного (внутрідержавного) правосуддя (п. 2 ст. 27 Статуту).

Заслуговує на увагу також і принцип про відсутність строків давності, що в категоричній формі визначає незастосування будь-яких строків давності до підсудних суду міжнародних злочинів. Слід відзначити, що незастосування строків давності до таких діянь, як воєнні злочини та злочини проти людяності було сформульовано ще у 1945 році – у статті 2, пункт 5, Закону №10 Контрольноі Ради союзників у Німеччині. Пізніше цей прнинцип було відтворено у статті ІV Конвенції ООН від 26 листопада 1968 року про незастосування строку давності до воєнних злочинів та злочинів проти людяності, а також в статті 1 Конвенції Ради Європи від 25 серпня 1974 року про незастосування строків давності до воєнних злочинів та злочинів проти людяності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Зв'язувальні процеси: комунікації та прийняття рішень	\|	Товарні знаки й упаковка

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.