Методична частина

2.1. Опис методів й технік отримання інформації. Розроблення відповідного до них інструментарію дослідження (план інтерв’ю, бланк спостереження, сценарій фокус-групової дискусії, алгоритм аналізу документів тощо).

2.2. Принципи відбору учасників дослідження або текстових матеріалів (у випадку текстуального аналізу документів).

2.3. Часові рамки дослідження.

2.4. Обґрунтування логіки й методів аналізу даних, що будуть отримані з використанням розробленого інструментарію, зокрема, визначення методів емпіричної апробації робочих гіпотез дослідження.

2.5. Окреслення критеріїв оцінювання надійності та валідності дослідження. Визначення принципів конструювання “теоретичної вибірки”.

2.6. Обґрунтування етичних засад проведення дослідження (приклад інформованої згоди; аргументування того, що дослідження не нанесе шкоди учасникам, досліднику та інституції, яку представляє дослідник; політика захисту інформації від розголошення тощо).

2.7. Дослідницька саморефлексія – аналіз потенційного впливу дослідника (його/її інетересів, стереотипів, соціальних та демографічних характеристик тощо) на вибір процедури збору даних та інтерпретації отриманих результатів, а також визначення того, як би можна було вдосконалити ці методики та загалом які нові перспективи подальшого дослідження обраної теми були виявлені в результаті проведення авторського дослідження.

[1] Конкретні дати подання магістерських дипломних робіт уточнюються на кафедрі історії та теорії соціології згідно розпоряджень деканату. У 2011/2012 навч.р. у зв’язку із проведенням Євро-2012 ці терміни переносяться відповідно на 1 травня (подання роботи на кафедру) та 25 травня-25 червня 2012 р. (захист на ДЕК).

[2] Див. докладніше: Стандарт університету. Бібліографічний опис у списку використаних джерел: загальні вимоги і правила складання. СТУ 73.1-02070987.02:2009. Режим доступу: http://www.lnu.edu.ua/Geninf/standart_.htm

[3] Там само.

[4] Покликання внизу сторінки в програмі Microsoft Word здійснюються через автоматичну нумерацію посилань; див. Головне меню + Вставка + Посилання.

[5] З огляду на вимогу дотримання анонімності та конфіденційності рекомендується вказувати не реальні, а присвоєні дослідником імена респондентів.

[6] В контексті представлення особливостей соціологічних інтерпретацій проблеми та пов’язаних з нею понять акцентується на тому, що соціологічне дослідження базується на певній парадигмі, відповідно до якої розробляються робочі гіпотези дослідження, які відтак зазнають емпіричної апробації. Тут також аргументується, чому ця парадигма обрана в якості основи дослідження, а також розгорнуто викладається її/ зміст.

[7] Тут у вигляді діаграм або схем представляються логічні зв’язки між тими чи іншими ключових поняттями та категоріями дослідження із текстовою експлікацією формату та характеру зазначених зв’язків.

[8] Операціональні змінні характеристики об’єкта дослідження можуть складати три основні групи: 1) заключні ланки операціональної інтерпретації базових понять; 2) додаткові змінні характеристики у випадку, якщо заключні ланки операціональної інтерпретації базових понять тільки частково операціоналізували зміст робочих гіпотез дослідження; 3) соціально-демографічні характеристики респондентів (паспортичка).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методологічна частина	\|	Семінарське заняття № 2 – 2 години.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.