МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
ОСНОВНІ ПРАВИЛА СКЛАДАННЯ ГЕРБІВУже в часи середньовіччя процес творення гербів мав певні правила, за якими складалися герби держав, земель, міст, родів тощо. Пізніше ці правила змінювалися вдосконалювалися, доповнювались, але окремі з них залишились основою теоретичної геральдики, яка найбільше знаходилась під європейським впливом і стосувалася символіки держав, міст, рицарства, духовних орденів тощо. Використовувалося шість типів європейських гербів: французький, італійський, португальський, англійський, німецький, польський. В основу будь-якого герба брався щит. У Західній Європі використовувалися такі форми щита: 1. Трикутний, або варязький. 2. Округлий — італійський. 3. Прямокутний із заокругленням унизу — іспанський. 4. Прямокутний із загостренням унизу — французький. 5. Фігурний, вирізної форми — німецький. 6. Ромбічний — для дам і панночок, а також грецький (ХЬУ). Звичайно, назви щитів мають досить умовне значення. Квадратний і круглий використовували рідше і більше для родинних гербів. Основу герба складає щит, який спочатку використовувася трикутної форми, а пізніше — в основному і майже виключно — у вигляді прямокутника, в підніжжі якого в середній частині на 8/9 висоти виступає загострення, а нижні кути заокруглені. Поле щита поділялось на кілька частин, які отримали назви: 1. Розсічений. 2. Пересічений. 3. Скошений ліворуч. 4. Скошений праворуч. З основних ділень можуть комбінуватись такі ділення щита: тридільний і чотиридільний. Ділення щита може відбуватися за допомогою не лише прямих, але й інших ліній та геральдичних фігур. Такий поділ щита називається другорядним. Розташовані на щиті фігури можуть бути геральдичними, які мають певне умовне значення в геральдиці, або негеральдичними. Всі фігури, займають на щиті певне місце, правильне, випадкове і неправильне. Фігур може бути одна і більше. Вони розташовуються за певними правилами, які передбачають на полі щита дев’ять основних точок: чотири у верхній і чотири у ніжній частині та одна посередені поля. Головною фігурою вважається та, що в центрі, або та, що більша. При великій кількості фігур деякі з них могли виступати за краї, такий щит називався усіяним. Зображення у гербах виконувалися за допомогою емалей (фініфті), металів і хутра, які могли зображуватися фарбами та відповідною штриховкою. Використовувалися емалі таких кольорів: червоний, графічне зображення вертикальними лініями; голубий графічно — горизонтальними цілими або перервними лініями зеленіш, графічно — діагональними лініями справа; пурпуровий графічно — діагональними лініями зліва; чорний, графічно - вертикальними і горизонтальними лініями, тобто у клітинку, або повністю затушовувалося поле або його частина. Метали: золото — графічно зображалося крапками срібло — графічно не зображувалось, поле залишалося чистим. Хутра: горностай — графічно зображувалися чорні розширені донизу хрестики або чорні хвостики; білка - графічно зображувались білі і чорні язички. Могли також використовуватися стилізовані зображення хутра. Геральдичні кольори: Геральдичних кольорів нараховується п’ять: червоний, що твориться сумішшю сурику і кіноварі та символізує любов і мужність, сміливість та великодушність; синій - від змішування кобальту і ультрамарину і означає вірність, чесність, бездоганність та чесноту; зелений колір створюється сумішшю хрому та рослинної зелені і має вигляд кольору молодого зеленого листя, яке символізує надію, достаток, волю, радість; пурпуровий колір створюється з лілово-червоних фарб і означає благочестя, помірність, щедрість та панування; чорний колір утворюється з сажі та супутних домішок, а означає обережність, мудрість, сум. Всі геральдичні кольори мають графічне зображення. Проте у гербах зустрічаються фігури людей, звірів, птахів, рослин та різних споруд і речей, які в гербах можуть мати свій колір, який, за геральдичним терміном, вважається «природним кольором». Графічно вони теж зображаються за певними правилами, щоб їх можна було розрізнити. Опис (блазонування) герба слід починати з кольору щита, після чого описується основна фігура та її кольори. У складному зображенні опис починається з кольору правого та верхнього поля, або з центрального (серцевинного) щитка, якщо він є, за тим же порядком опису кольорів та фігур, що й для основного щита. Правий і лівий боки щита визначаються протилежно нашому погляду. Після опису щита проводиться опис фігур та гербових прикрас, розміщених навколо нього. Опис має бути чітким і лаконічним. Проте щит і зображені на ньому фігури є лише основою і внутрішньою частиною герба. Існує ще і зовнішня частина, яка також складається з різнх елементів. Внутрішня і зовнішня частини складають повний герб. Зовнішню частину герба складають шолом — металічне надголів’я; корона, нашоломник — фігура розміщена над шоломом; намет — прикраса з боків щита; девіз — короткий вислів на стрічці внизу щита; мантія — довга одіж на горностаєвому хутрі, на котрій розташовується щит; сінь — мантійний купол, а також прикраси. Корони і прикраси займають певне місце в земельних та міських гербах, їх форма визначає рівень влади, сан, титул або звання того, кому належить герб. Імператорські, королівські корони є символом високої влади, а також існують корони міст різного підпорядкування з двома або трьома зубцями, називають баштовими. Навколо щита можуть розташовуватися прикраси з дубового листя, гілок, виноградної лози, колосся, а також - знамена та орденські стрічки, скіпетри, символи мореплавства, промисловості тощо. Викладені вище аспекти герботворення не вичерпують усього комплексу правил геральдики, які використовувались у різні часи і особливо у другій половині XX ст., коли з’являються нові символи, фігури, знаки. Тому відбувається у певній мірі відхід від класичної геральдики і з’являються герби, де використовуються нові знаки і розширюється спектр кольорів. У цей же час в радянській геральдиці припиняється використання і творення родових гербів, не вивчалася генеалогія та історичні герби знатних родин дорадянського часу. Читайте також:
|
||||||||
|