• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекція №17 Апаратне та програмне забезпечення комп’ютерних мереж

Усадка

Залежить від технології їх переробки. Наприклад, при отриманні виробів методом лиття під тиском вона пов’язана з інтенсивним охолодженням розплаву у литтєвій формі, а потім виробу поза формою. Усадка у формі здійснюється у дві стадії: на першій об’єм матеріалу зменшується у наслідок зменшення його температури та збільшення щільності, на другій усадка полімерів, які кристалізуються визначається швидкістю та повнотою кристалізації, а аморфних полімерів – зменшення об’єму тільки в результаті зниження його температурі.

При вирішенні практичних задач користується технологічною усадкою (розрахунковою), яка необхідна при користуванні виробів та формуючого інструменту.

Технологічна усадка – абсолютне або відносне зменшення розмірів виробу з порівнянням відповідних розмірів оформлюючої порожнини форм.

Усадку визначають порівнянням розмірів відповідного зразку з розмірами форми при температурі 23+2^оС.

Режим формування зразків та вимоги до якості регламентуються відповідними стандартами на певний матеріал. Зразки випробують на раніше, ніж через шістнадцять годин, та не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту їх виготовлення.

Усадку (у відсотках) розраховують за формулою:

, (2)

де – розмір оформлюючої частини форми (мм);

– розмір відформованого зразку (мм).

Для випробувань застосовують зразки у вигляді диску або бруска стандартних розмірів. Технічна усадка (у відсотках) деяких термопластів – с 68.

Технологічну усадку визначають також з метою порівняння оцінки технічних властивостей різних типів марок та партій полімерних матеріалів при контрольних, приймальних та арбітражних випробуваннях.

План лекції

1. Класифікація основних компонентів комп’ютерних мереж.

2. Призначення компонентів комп’ютерних мереж.

Для того, щоб комп’ютерна мережа (КМ) функціонувала, необхідне програмне і апаратне забезпечення мережі. Спочатку розроблення та виготовлення програмних і апаратних засобів КМ були відокремлені один від одного у різних виробників. Але практика показала незручність такого підходу, оскільки багато програмних і апаратних засобів були несумісними. Із поширенням КМ виникла необхідність визначення правил взаємодії мережевих задач та розбивання складних задач на частини. Розвиток комп’ютерної техніки дозволив виробникам програмних і апаратних засобів постійно удосконалювати продукцію, а результати доносити до користувачів.

Однією з основних характеристик мережі є швидкість передавання інформації. Користувач при роботі з КМ і зі своїм власним ПК не повинен відчувати різниці. Мережа повинна мати можливість для додання або від’єднання нових функціональних елементів та пристроїв без зупинки роботи мережі.

Рис. 1 – Класифікація основних компонентів комп’ютерних мереж

До апаратної складової комп’ютерної мережі належать кабельні системи ліній зв’язку та комунікаційне обладнання, яке дозволяє об’єднувати окремі сегменти мережі і організовувати інформаційні потоки.

Кабельна система – це набір комутаційних елементів (кабелів, роз’ємів, з’єднувачів, спеціальних шаф, кронштейнів, кабель-каналів тощо), спільне використання яких закріплено певною методикою.

Комп’ютери всередині локальної мережі з’єднуються за допомогою кабелів, які передають сигнали, або за допомогою радіозв’язку. Кабель, що з’єднує два компоненти мережі (наприклад, два комп’ютери), називається сегментом.

До комутаційного обладнання належать:

Ø мережеві адаптери (Network Interface Card – NIC);

Ø повторювачі (repeaters);

Ø концентратори (hubs);

Ø комутатори (switches);

Ø мости (bridges);

Ø маршрутизатори (routers);

Ø шлюзи (gateways).

В більшості мереж застосовуються три основні групи кабелів:

1. коаксіальний кабель (coaxial cable);

2. вита пара (twisted pair):

- неекранована (unshielded);

- екранована (shielded);

3. оптоволоконний кабель (fiber optic).

1. Коаксіальний кабель

Структура коаксіального кабелю:

Мідний провідник – це один провід або пучок проводів, власне по яким передаються дані.

Ізоляційним шар відділяє жилу від металевої оболонки.

Металева сітка – екран. Він захищає дані, що передаються по кабелю, поглинаючи зовнішні електромагнітні сигнали. Таким чином, екран грає роль заземлення і захищає провідник від електричних шумів і перехресних перешкод (crosstalk).

Зовнішня частина кабелю (захисне покриття) – покрита спеціальним шаром, який не проводить струму – з гуми, тефлону або пластику.

Існує два типи коаксіальних кабелів:

Ø тонкий коаксіальний кабель;

Ø товстий коаксіальний кабель.

Вибір того або іншого типу кабелю залежить від потреб конкретної мережі.

В даний час коаксіальний кабель майже не використовують для побудови мереж через його низьку пропускну спроможність – лише 10 МБіт/с.

2. Вита пара

Кабель типу "вита пара" (TP, Twisted Pair) – це кабель на мідній основі, що поєднує в оболонці одну чи більше пар провідників. Кожна пара являє собою два переплетених навколо один одного ізольованих мідні проводи. Кабель, переплітається парами для підвищення захищеності від електромагнітних перешкод, які генеруються сусідніми парами і іншими електричними джерелами.

Вита пара має свої різновиди: UTP (Unshielded Twisted Pair – неекранована кручена пара) і STP (Shielded Twisted Pair – екранована кручена пара), FTP (Folded Twisted Pair –фольгова кручена пара). Ці різновиди кабелю здатні передавати сигнали на відстань близько 100 м. Як правило, в локальних мережах використовується саме UTP.

Читайте також:

1. I. Введення в розробку програмного забезпечення
2. II.1 Програмне забезпечення
3. III. Етапи розробки програмного забезпечення
4. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
5. Абонентський стик ISDN мережі
6. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
7. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
8. Адресація в IP-мережах
9. Аналіз вузьких місць у мережі
10. Аналіз програмного забезпечення з управління проектами.
11. Апаратне забезпечення USB
12. Апаратне забезпечення мереж

Переглядів: 1049