• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Нормативно-правові акти

Провадження в адміністративній справі

Звернення до адміністративного суду та відкриття

Провадження в адміністративному суді першої інстанції.

Лекція № 3

Луганськ

Протокол № __

Р.

Провадження в адміністративному суді першої інстанції. Звернення до адміністративного суду та відкриття провадження в адміністративній справі

Лекція № 3

Внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка

Кафедра адміністративно-правових дисциплін навчально-наукового інституту права

Підготував: завідувач кафедри к.ю.н., доцент Афанасьєв К.К.

Обговорена та ухвалена на засіданні кафедри

Питання:

1. Порушення адміністративної справи. Форма та зміст адміністративного позову

2. Підготовче провадження. Процесуальний зміст стадії підготовки справи до судового розгляду. Попереднє судове засідання. Завершення підготовчого провадження

3. Судові виклики та повідомлення

Мета заняття: оволодіння положеннями Кодексу адміністративного судочинства України щодо підстав і сутності порушення адміністративної справи в адміністративному суді першої інстанції, ознайомлення зі змістом та завданнями підготовчого провадження, процесуальним змістом стадії підготовки справи до судового розгляду, попереднім судовим засіданням, а також завершенням підготовчого провадження, аналіз процесуальних вимог відносно оформлення та надіслання судових викликів та повідомлень

Основні поняття: порушення адміністративної справи, підготовче провадження, стадія підготовки справи до розгляду, судовий виклик, судове повідомлення

Література:

Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Вер­ховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Закон України „Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року № 2453 – VI.

Кодекс адміністративного судочинства України // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35-36, № 37. – Ст. 446.

Навчальна та наукова література

Авер'янов В.. Лук'янець Д.. Педько Ю. Кодекс адміністративного судочинства України: необхідність і шляхи усунення концепту­ально-понятійних вад // Право України. – 2006. – № 3. – С. 7 – 12.

Адміністративна юстиція: європейський досвід і пропозиції для України / Автори-упорядники І. Б. Коліушко, Р. О. Куйбіда. – К: Факт, 2003. – 536 с.

Кодекс адміністративного судочинства України: Науково-практич­ний коментар / Ківалов С. В., Харитонова О. І., Пасенюк О. М., Аракелян М. Р. та ін. – X.: ТОВ "Одіссей", 2005. – 552 с.

Комзюк А.Т., Бевзенко В.М., Мельник Р.С. Адміністративний процес України: Навч. посіб. – К.: Прецедент, 2007. – 531 с.

Кузьменко О.В., Гуржій Т.О. Адміністративно-процесуальне право: Підручник / За ред. О.В. Кузьменко. – К.: Атіка, 2007. – 416 с.

Основи адміністративного судочинства та адміністративного права: Навч. посіб. / За заг. ред. Р. О. Куйбіди, В. І. Шишкіна. – К.: Старий світ, 2006. – 576 с.

Теория юридического процесса / Под общей ред. проф. В. М. Горшенева. – X.: Издательство при Харьковском государственном университете издательского обьединения "Вища шко­ла", 1985. – 192 с.

1. Порушення адміністративної справи. Форма та зміст адміністративного позову

Виходячи з принципу диспозитивності, провадження в адмі­ністративній справі може бути відкрито не інакше, як за наяв­ності належно оформленого адміністративного позову. Адміністративний позов, як правовий інститут, відіграє знач­ну роль у адміністративному судочинстві, оскільки саме завдяки йому порушується адміністративна справа, суд розпочинає її розгляд, у процес вступають зацікавлені та інші особи. Тобто виникає найпер­ша обов'язкова стадія адміністративного судочинства – порушен­ня адміністративної справи(звернення до адміністративного суду та відкриття провадження в адміністративній справі).

Порушення адміністративної справи в адміністра­тивному суді відбувається у разі наявності одночасно двох юридичних фактів: 1) подання адміністративного позову та 2) прийняття такого позову адміністративним судом до свого провадження. У КАС (ст.ст. 105, 106) закріплено обов'яз­кові вимоги щодо змісту та форми позову, із яким заявник звертається до суду, уповноваженого розгля­дати та вирішувати публічно-правові спори.

Слід вказати на нову редакцію п. 6 ч. 1 ст. 3 КАСУ (2011 рік), згідно з якою адміністративний позов – звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Зокрема ст. 105 КАС „Форма і зміст адміністративного позову” передбачено наступне:

1. Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою.

2. Письмова позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позовної заяви, наданого судом (нова частина).

3. На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.

4. Адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності (новий пункт).

5. Адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом (нова частина ст. 105 згідно із Законом № 4054-VI від 17.11.2011).

Вимоги до позовної заяви визначено у ст. 106 КАС, положеннями якої передбачено наступне:

1. У позовній заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;

2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; (нова редакція від 17.11.2011)

5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; (нова редакція від 17.11.2011)

6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

2. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів (нова редакція від 17.11.2011).

3. До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати (нова редакція від 17.11.2011).

4. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

5. Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Вимоги мають істотне практичне значення для якості судочинства. Так, за допомогою викладених у позовній заяві обставин справи та позовних вимог суд визначає: 1) тактику і послідовність проведення адміністративного процесу; 2) обсяг та межі доказування; 3) які саме норми матеріального та процесуального права слід використати при вирішенні публічно-правового спору та обгрунтуванні рішення.

Підписується позовна заява позивачем або його представ­ником із зазначенням дати її підписання. Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представ­ника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, ад­реса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтвер­джує повноваження представника.

Викладений зміст позовної заяви дозволяє зробити висно­вок про традиційно-обов'язкові структурні елементи позов­ної заяви (її основні складові частини).

1. Вступна частина позовної заяви. У цій частині позов­ної заяви, у верхньому правому куті, вказується: найменування адміністративного суду, до якого подається позов; найменуван­ня, місцезнаходження чи місце проживання позивача; найме­нування, місцезнаходження чи місце проживання відповідача.

2. Описова (історична) частина позовної заяви починає­ться із назви документа, який подається до адміністративного суду, наприклад, "Позовна заява про скасування рішення ра­йонної державної адміністрації"'.

Після зазначення назви позовної заяви позивач у довільній формі, але послідовно викладає: 1) обставини, які передували виникненню публічно-правового спору – час, місце, особливості правовідносин, які існува­ли між позивачем і відповідачем; 2) обставини виникнення та розвитку публічно-правового спо­ру – це також можуть бути дані про час, місце та особли­вості спірних відносин між позивачем та відповідачем; 3) зміст та характеристика рішення, дії чи бездіяльність суб'­єктів владних повноважень, які порушують законні права, свободи та інтереси; 4) інформацію, у чому саме виявилося порушення чи пере­шкоджання здійсненню законних прав, свобод та інтересів заявника. В описовій частині позовної заяви містяться такі елементи позову, як підстава, тобто: а) фактичні обставини спору та б) норми матеріального права, які за­кріплюють повноваження учасників такого спору. Також у описовій частині позовної заяви відтворено пред­мет позову.

3. Мотивувальна частина позовної заяви. Ця частина по­зовної заяви отримала назву мотивувальної, оскільки у ній по­зивач наводить фактичне та юридичне обгрунтування своєї правової позиції, своїх вимог, заявлених до відповідача. Саме у цій частині позивач посилається на конкретні фактичні обста­вини справи та конкретні норми матеріального та процесуаль­ного права, які, на думку самого заявника чи його процесуаль­ного представника, доводять правомірність і обґрунтованість заявлених до відповідача претензій.

4. Прохальна частина позовної заяви відтворює таку скла­дову позову як зміст та містить у собі звернене до адміністра­тивного суду клопотання заявника про вчинення цим судом відповідного способу судового захисту його прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ст. 107 КАС після отримання позовної заяви суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, з'ясовує такі обставини:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства (нова редакція пункту);

5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з попущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); (новий пункт від 17.11.2011)

6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (нова редакція пункту).

2. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі (нова редакція).

3. Якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для її повернення, залишення без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом трьох днів з дня отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд повертає позовну заяву позивачу.

У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється у порядку, передбаченому статтею 39 цього Кодексу. (нова частина)

4. Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом трьох днів з дня надходження позовної заяви до адміністративного суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків позовної заяви, у разі залишення позовної заяви без руху, та не пізніш наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи (нова редакція).

5. Про залишення позовної заяви без розгляду, відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу (нова редакція). В ухвалі про відкриття провадження у справі зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження в адміністративній справі, номер справи;

2) ким і до кого пред'явлено адміністративний позов;

3) зміст позовних вимог;

4) дата, час і місце попереднього судового засідання, якщо суд вважає його проведення необхідним;

5) пропозиція відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та докази, які у нього є (для суб'єкта владних повноважень - відповідача зазначається про його обов'язок надати у визначений судом строк у разі заперечення проти позову всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов); (нова редакція)

6) яким складом суду розглядатиметься справа;

7) за наявності підстав – висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними (нова редакція від 17.11.2011).

6. Копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі невідкладно після постановлення надсилається особам, які беруть участь у справі, разом з витягом про їхні процесуальні права та обов'язки, встановлені статтями 49, 51 цього Кодексу. Відповідачам та третім особам, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, надсилаються також копії позовної заяви та доданих до неї документів (нова редакція).

7. Копія ухвали про залишення позовної заяви без розгляду невідкладно надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами (нова частина).

8. Ухвала про залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву (нова частина).

Таким чином, адміністративний суд при прийнятті позовної заяви за наявності однієї із обставин, передбачених законом, може при­йняти одне ізтаких рішень: залишити позовну заяву без руху; повернути позовну заяву; відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

Підстави, порядок прийняття та юридичні наслідки вказаних рішень регламентовано у ст.ст. 108-109 КАС. Так, згідно положень ст. 108 КАС:

Залишення позовної заяви без руху має місце у тому разі, якщо позовну заяву подано без дотримання вимог, встановлених ст. 106 КАС України. Якщо позовна заява залишається без руху, то адміністра­тивний суд постановляє відповідну ухвалу, у якій зазначаються: її недоліки; спосіб їх усунення; строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху не­відкладно надсилається особі, котра звернулася із позовною заявою. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первин­ного її подання до адміністративного суду.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо: 1)позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху; 2) позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання; 3) позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності; 4)позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; 5) у провадженні цього або іншого адміністративного суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той са­мий предмет і з тих самих підстав; 6) справа не підсудна цьому адміністративному суду: 7) якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, передбаченого частиною п’ятою статті 99 цього Кодексу (нова редакція від 17.11.2011).

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного зверненнядо адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

А згідно положеньст. 109КАСвідмова у відкритті провадження в адміністративній справімає місце у разі, якщо: 1) заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства; 2) у спорі між тими самими сторонами, про той самий пред­мет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили: постанова суду; ухвала суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі; ухвала про закриття провадження в адміністративній справі; ухвала про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду (крім випадків, коли така ухвала винесена до відкриття провадження в адміністративній справі) (нова редакція п. 2 від 17.11.2011); 3) настала смерть фізичної особи чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пре­д'явлено адміністративний позов, якщо спірні правовідно­сини не допускають правонаступництва. Про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі суддя постановляє ухвалу.

Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого поста­новлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не до­пускається.

Важливе практичне значення має поняття „забезпечення адміністративного позову”, а відповідно й процесуальна діяльність щодо такого забезпечення. Адже, можливі ситуації, коли зволікання з вирішенням адмі­ністративної справи може завдати непоправної шкоди позивачеві. Наприклад, рішення органу місцевого самоврядування про знесення житлового будинку може позбавити особу права на житло. Тому, у разі залежності задоволення вимог позивача, викла­дених у позові, від певних фактів (подій або дій) адміністра­тивним судом може бути прийнято рішення про забезпечення адміністративного позову.

Зокрема положеннями ст. 117 КАС передбачено:

1. Суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

2. Ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

3. Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

4. Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

5. Не допускається забезпечення позову шляхом:

1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції та встановлення для них заборони вчиняти певні дії;

2) зупинення рішень Національного банку України щодо призначення та здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії тимчасовому адміністратору, ліквідатору банку або Національному банку України при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку, а також зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків (нова редакція від 19.05.2011).

6. Повноваження суду, встановлені цією статтею, не можуть бути застосовані судами щодо спорів, які стосуються призначення, підготовки і проведення виборів.

Із забезпеченням адміністративного позову нерозривно по­в'язані такі категорії, як: 1) підстави забезпечення адміністративного позову – дає відповідь на запитання, за яких саме умов, обставин виникає можливість чи необхідність такого забезпечення; 2) ініціатор забезпечення адміністративного суду – особа, яка відповідно до процесуального законодавства вправі порушити питання про забезпечення адміністративного позову; 3) засоби забезпечення адміністративного позову – сукупність процесуальних дій суду, завдяки яким і забезпечується ад­міністративний позов.

Засоби забезпечення адміністративного позову представ­лені двома такими основними способами як (ч.ч. 3, 4 ст. 117 КАС): 1) можливість суду відповідною ухвалою зупинити дію рішен­ня суб'єкта владних повноважень чи його окремих поло­жень, що оскаржуються; 2) адміністративний позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Отже, забезпечення позову – це застосування судом, у провадженні якого знаходиться адміністративна справа, про­цесуально-правових заходів охорони матеріально-правових ін­тересів позивача, які гарантують виконання прийнятого на його користь рішення, постановленого у зв'язку із поданим позовом.

Оскільки забезпечення адміністративного позову являє су­купність послідовно змінюваних дій, то варто зупинитись на аналізі порядку його проведення(ст. 118 КАС), а саме:

1. Клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

2. Відповідач або інша особа, яка бере участь у справі, у будь-який час має право заявити клопотання про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або скасування заходів забезпечення адміністративного позову. Таке клопотання розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення позивача та інших осіб, які беруть участь у справі.

3. Питання про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених частинами першою і другою цієї статті, вирішується в судовому засіданніз повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань.

4. Якщо у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили. Проте суд може одночасно з прийняттям постанови або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення адміністративного позову або заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим.

5. Виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

6. Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

2. Підготовче провадження. Процесуальний зміст стадії підготовки справи до судового розгляду. Попереднє судове засідання. Завершення підготовчого провадження

У разі порушення адміністративної справи (відкриття прова­дження в адміністративній справі) суд переходить до наступ­ної, другої обов'язкової стадії адміністративного судочинства – підготовки справи до судового розгляду. Правове закріплення ця стадія отримала у ст.ст. 110-121 Глави 2 "Підготовче про­вадження" Розділу ІII „Провадження в суді першої інстанції” КАС України. Як видно із назви розділу стадія підготовки справи до судового розгляду отримала назву підготовчого про­вадження.

Виходячи із аналізу ч. 2 ст. 110 КАС, метоюза­значеної стадії можна вважати всебічний та об'єктивний роз­гляд і вирішення справи в одному судовому засіданні протя­гом розумного строку. Відповідно до мети її завданнямиє: визначити спірні питання між сто­ронами та можливості щодо примирення, а при відсутності у сторін бажання примиритися – зібрати увесь доказовий ма­теріал, який слід дослідити на стадії судового розгляду, з тим, щоб розглянути і вирішити справу в одному судовому за­сіданні протягом розумного строку. Отже, для того щоб адміністративна справа була обґрунтовано вирішена в першому судовому засіданні без неви­правданих, неодноразових призначень нових строків її розгля­ду, її належить старанно підготувати до судового розгляду. У цьому і полягає значення цієї стадії, яку характеризують сім ознак.

1. Вона є обов'язковою стадією, наступною після порушення адміністративної справи. Обов'язковий характер стадії підго­товки означає, що суд не може одразу після порушення адмі­ністративної справи приступити до її судового розгляду та ви­рішення. Невиконання адміністративним судом підготовчих дій буде вважатися порушенням вимог процесуального закону.

2. Сутність та цільове призначення стадії обумовлюються: необхідністю всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення публічно-правового спору в одному судовому засіданні та по­требою з'ясування можливості врегулювання спору до судово­го розгляду справи.

3. Підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адмініст­ративній справі (ч. 1 ст. 110 КАС). Отже, основним і єдиним суб'єктом, на якого покладається обов'язок здійснюва­ти стадію підготовки справи до судового розгляду, є адмініст­ративний суд. Усі інші майбутні учасники лише підкоряються законним розпорядженням та ви­могам суду, сприяючи своїми діями у здійсненні підготовчих дій.

Завдання, які має виконати суддя на цій стадії, такі :

а) необхідно уточнити обставини, які мають значення для пра­вильного вирішення публічно-правового спору. Якщо сто­ронам достеменно не відомо про сукупність фактів, які слід довести у судовому засіданні, то суддя на основі норм ма­теріального права, котрі належить застосувати, роз'яснює їм, які саме факти мають значення для справи та хто їх має доводити.

б) слід визначити обсяг фактів, які мають бути доведені та кваліфікувати спірні відносини, що виникли між сторона­ми.

в) має бути визначено повний склад учасників процесу.

4. Строк проведення підготовчих дій у КАС не за­кріплено. Водночас ч. 1 ст. 122визначено, що адміністра­тивна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби розглядаються та вирішуються протягом розумного строку, але не більше двадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.(нова редакція). Виходячи із положень вказаної про­цесуальної норми права, можна зробити висновок, що підготовче провадження здійснюється судом у межах розумно­го (місячного) строку, починаючи із моменту відкриття провадження у справі. Отже, чим швидше суддя проведе під­готовку адміністративної справи до судового розгляду, тим більше часу у нього залишиться на розгляд та вирішення цієї справи по суті.

5. Зміст стадії підготовки утворює чітко визначений процесуальним законодавством пе­релік процесуальних дій. Однак суддя може вчиняти й інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду.

6. Стадія підготовки справи до судового розгляду склада­ється із сукупності процесуальних дій, які утворюють такі дві основні частини цієї стадії: 1) власне підготовка справи до су­дового розгляду та 2) попереднє судове засідання'.

7. Підсумком стадії є постановлення судом відповідного рішення.

Отже, підготовка справи до судового розгляду – сукуп­ність однорідних процесуальних дій адміністративного суду, спрямованих на: 1) забезпечення швидкого, своєчасного, об'­єктивного та повного вирішення публічно-правового спору по суті, 2) захист й поновлення законних прав, свобод та інте­ресів фізичних і юридичних осіб, які є сторонами процесу та 3) з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду справи.

Процесуальний зміст стадії підготовки справи до судового розгляду

Сукупність конкретних процесуальних дій, які здійснюються на стадії підготовки, безпосеред­ньо залежить від змісту публічно-правового спору, його особ­ливостей та учасників. Факторами, які визначають зміст підго­товки справи до судового розгляду є також складність доказу­вання обставин справи, ступінь спірності аргументів кожної сторони.

Підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адмініст­ративній справі (ст. 110 КАС України).

Узагальнивши усі процесуальні дії, які вчиняються суддею на цій стадії, їх можна об'єднати у декілька груп.

По-перше,це група питань, що стосується доказування та доказів. Для цього суд може прийняти рішення про витребу­вання документів та інших матеріалів (ч. 2 ст. 69 КАС); навести необхідні довідки; провести огляд письмових та речових доказів на місці, якщо їх не можна доставити до суду (ст. 147 КАС); призначити експертизу (ст. 81 КАС) тощо.

По-друге,суд вирішує групу питань стосовно участі в про­вадженні осіб, які беруть участь у справі, а також щодо участі у справі інших учасників. Для цьо­го суд вирішує питання про участь у справі сторін, третіх осіб, їхніх представників, а також у випадках, встановлених законом, Уповноваженого Верховної Ради України з прав лю­дини, прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, які можуть звертатися до адміністративного суду з адміністративними по­зовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. На стадії підготовчого провадження, згідно зі ст. 52 КАС, суд першої інстанції, встановив­ши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою по­зивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. На цій же стадії суд вирішує питання про третіх осіб. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, самі вирішу­ють питання про вступ у справу в будь-який час до закінчення судового розгляду. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть самі вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчен­ня судового розгляду, або можуть бути залучені до участі у справі судом (ст. 53).

Суддя також вирішує питання про виклики на судовий роз­гляд адміністративної справи свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів.

По-третє,суд приймає рішення про проведення поперед­нього судового засідання.

З метою всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного стро­ку адміністративний суд може здійснити такі процесуальні дії:

1) Прийняти рішення про витребування документів та інших матеріалів; навести необхідні довідки; провести огляд письмових та речових доказів на місці, якщо їх не можна доставити до суду; призначити експертизу, вирішити питання про необхідність залучення свідків, спеціаліста, перекладача.

Суд може запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також нада­ти суду додаткові докази у строк, встановлений судом (ст. 114 КАС).

У разі потреби збирання доказів за межами своєї територі­альної підсудності суд, який розглядає справу, може доручити відповідному адміністративному суду провести певні процесу­альні дії (ст. 115 КАС). В ухвалі про судове доручен­ня коротко зазначається зміст справи, що розглядається, вказу­ються обставини, що належить з'ясувати, та докази, які слід зібрати суду, що виконує доручення. Ухвала про судове дору­чення невідкладно надсилається до адміністративного суду, який буде її виконувати, та є обов'язковою для нього. Адміністративні суди України можуть звертатися з дору­ченням про проведення певних процесуальних дій до інозем­них судів, а також до закордонних дипломатичних установ України, виконувати доручення іноземних судів на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст.ст. 115-1 – 115-5).

2) Прийняти рішення про обов'язковість особистої участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні, про за­лучення третіх осіб до справи.

3) Викликати на судовий розгляд адміністративної справи свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів.

4) Прийняти рішення про проведення попереднього судо­вого засідання.

За обґрунтованим клопотанням позивача суддя вживає за­ходів щодо невідкладного розгляду і вирішення справи. У та­кому разі виклик осіб, які беруть участь у справі, чи по­відомлення про постановлені судом ухвали здійснюються за допомогою кур'єра, телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу.

Під час проведення підготовчих дій адміністративний суд, постановивши відповідну ухвалу, може вчинити такі процесу­альні дії:

- об'єднати для спільного розгляду і вирішення кілька адмі­ністративних справ за однорідними позовними заявами од­ного й того ж позивача до того ж відповідача чи до різних відповідачів або за позовними заявами різних позивачів до одного й того самого відповідача, а також роз'єднати одну чи декілька поєднані в одне провадження позовні вимоги у самостійні провадження, якщо їхній спільний розгляд усклад­нює чи сповільнює вирішення справи (ст. 116 КАС);

- вжити заходів щодо забезпечення адміністративного позову (ст. 117);

- визнати обов'язковою особисту участь сторін чи третіх осіб у судовому засіданні. Викликати сторону чи третю особу для особистих пояснень можна і тоді, коли у судовому роз­гляді беруть участь їхні представники (ст. 120 КАС).

Під час підготовчого провадження сторони, скориставшись наданими їм процесуальними повноваженнями, мають право (ст. 51, 112, 113 КАС):

-відмовитись від адміністративного позову;

- визнатиадміністративний позов;

- врегулювати спір на основі взаємних поступок (досягти примирення).

Відмова від адмі­ністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в ад­ресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. Про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог. У разі часткового визнання адміністративного позову від­повідачем і прийняття його судом може бути прийнята поста­нова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до ст. 164 КАС. У разі повного ви­знання відповідачем адміністративного позову і прийняття йо­го судом приймається постанова суду про задоволення адмі­ністративного позову.

Однак суд не приймає відмови від адміністративного позо­ву, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок.Примирення сторін може сто­суватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністра­тивного позову.

За клопотанням сторін суд зупиняє провадження у справі на час, необхідний їм для примирення. У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. Умови прими­рення не повинні суперечити закону або порушувати чиї-не­будь права, свободи або інтереси. У разі невиконання умов примирення однією зі сторін суд за клопотанням іншої сторони поновлює провадження у справі.

З метою забезпечення обізнаності осіб, які беруть участь у справі, щодо перебігу адміністративного процесу під час підготовчого провадження вони можуть: а) знайомитися з ма­теріалами адміністративної справи, б) робити з них виписки та копії, в) за власний рахунок замовити та отримати в суді за­свідчені копії документів і витяги з них (ст. 119 КАС).

Читайте також:

1. Відомчі нормативно-правові акти
2. До джерел трудового права відносяться різні нормативно-правові акти.
3. Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі. Галузеві програми покращення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
4. Законодавчі та нормативно-правові документи щодо бібліотек у вищій школі.
5. Міжнародні нормативно-правові документи, що лежать в основі українського законодавства щодо неповнолітніх засуджених.
6. Нормативно-правові акти
7. Нормативно-правові акти
8. Нормативно-правові акти
9. Нормативно-правові акти
10. Нормативно-правові акти
11. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ
12. Нормативно-правові акти

Переглядів: 708