• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Увага – ч. 3 ст. 212 щодо порядку поновлення строку оскарження виключено на підставі Закону № 4176-VI від 20.12.2011!!).

Вимоги до касаційної скарги(ст. 213 КАС) такі.

1. Касаційна скарга подається в письмовій формі.

2. У касаційній скарзі зазначаються: 1) назва адміністративно­го суду касаційної інстанції; 2) ім'я (найменування), пош­това адреса особи, яка подає касаційну скаргу, та осіб, які беруть участь у справі, а також їх номери засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) судові рішення, що оскаржуються; 4) обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу із зазначенням того, у чому полягає пору­шення норм матеріального чи процесуального права; 5) ви­моги особи, що подає касаційну скаргу до суду касаційної інстанції; 6) у разі необхідності — клопотання особи, що подає касаційну скаргу; 7) перелік матеріалів, які додають­ся.

3. Касаційна скарга може містити клопотання особи про роз­гляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому за­сіданні суду касаційної інстанції.

4. Касаційна скарга підписується особою, що її подає, або ії представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

5. До касаційної скарги додаються документ про сплату судо­вого збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржу­ваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Касаційна скарга, що не відповідає наведеним вимогам,згідно з правилами ст. 108 КАС, може бути: 1) зали­шена без руху або 2) повернута скаржникові зі схваленою ух­валою, копія якої невідкладно надсилається особі, яка її пода­ла, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї мате­ріалами.

В ухвалі про залишення касаційної скаргибез руху зазнача­ються недоліки касаційної скарги, спосіб їх усунення і вста­новлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ух­вали про залишення касаційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із касаційною скаргою. Як­що скаржник усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Порядок проходженнякасаційної скарги такий. Касаційна скарга реєструється у день її надходження до адміністративно­го суду касаційної інстанції, але не пізніше наступного дня пе­редається в порядку черговості судді-доповідачу (ч. 1 ст. 214 КАС).

Отримавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до ви­мог ст. 213 КАС, суддя-доповідач у дводенний строк вирішує питання про відкриття касаційного проваджен­ня, про що постановляє відповідну ухвалу, та витребовує справу, яка має бути надіслана до суду касаційної інстанції протягом п’яти днів з дня отримання відповідної ухвали (ч. 2 ст. 214, нова редакція).

Важливі уточнення містить стаття 214-1 КАС „Строки розгляду касаційної скарги”, відповідно до якої касаційна скарга має бути розглянута протягом одного місяцяз дня одержання судом касаційної інстанції адміністративної справи (нова стаття).

Підготовка адміністративної справи до касаційного роз­гляду(ст. 215 КАС)

У першу чергу, суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження проводить такі заходи:

1) з'ясовує склад осіб, які беруть участь у справі;

2) надсилає копії ухвали про відкриття касаційного прова­дження особам, які беруть участь у справі, разом із копія­ми касаційної скарги, інформацією про їхні права та обо­в'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути по­дані заперечення на касаційну скаргу;

3) вирішує письмово заявлені клопотання осіб, які беруть участь у справі;

4) вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної ін­станції;

5) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються;

6) вирішує інші питання, необхідні длякасаційного розгляду справи.

Усі рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготов­ки справи до касаційного розгляду, викладаються у формі ух­вали, копії яких надсилаються особам, які беруть участь у справі.

Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами (ч. 3 ст. 215, нова редакція).

Особи, які беруть участь у справі, мають право подати до суду касаційної інстанції запереченняна касаційну скаргу в письмовій формі протягом встановленого судом касаційної ін­станції строку (ст. 216 КАС).

Таке заперечення має містити:

— найменування адміністративного суду касаційної інстанції;

— ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка подає запе­речення на касаційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;

— номер адміністративної справи в суді касаційної інстанції, якщо він повідомлений судом касаційної інстанції;

— обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги;

— у разі необхідності — клопотання особи, яка подає запере­чення на касаційну скаргу.

Заперечення на касаційну скаргу може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у су­довому засіданні суду касаційної інстанції.

Заперечення на касаційну скаргу підписує особа, що його подає, або її представник, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо це не було зроблено в судах першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 217 КАС, особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обо­в'язки, у будь-який час до закінчення касаційного розгляду мають право приєднатися до касаційної скарги,підтримавши її вимоги (ч. 1 ст. 217). До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору(ч. 2 ст. 217 в редакції Закону № 3674-VI від 08.07.2011). Заява про приєднання до касаційної скарги може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції (ч. 3 ст. 217).

Слід вказати на нову редакцію статті 218 КАСУ, яка визначає порядок доповнення, зміни, відкликання касаційної скарги чи відмови від неї, а саме:

1. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.

2. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи судом касаційної інстанції.

3. При відкликанні касаційної скарги суддя-доповідач, який здійснював підготовку даної справи до касаційного розгляду, постановляє ухвалу про повернення скарги.

4. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення касаційного провадження. Про прийняття відмови від касаційної скарги та закриття касаційного провадження суд постановляє ухвалу у судовому засіданні за участі сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

5. У разі закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги повторне оскарження цих рішень, ухвал цією особою не допускається (ст. 218 в редакції Закону № 3719-VI від 08.09.2011).

Крім того позивач може відмовитисявід адміністративного позову, а сторони можуть примиритисяубудь-який час до закінчення касаційного розгляду (ст. 219 КАС), про що суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.

Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосуван­ня судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати до­веденими обставини, що не були встановлені в судовому рі­шенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншо­го доказу (ч. 1 ст. 220 КАС).

Суд касаційної інстан­ції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуаль­ного права, на які не було посилання в касаційній скарзі (ч. 2 ст. 220 КАС). Водночас „суд касаційної інстанції не може розглядати позовні вимо­ги осіб, які беруть участь у справі, що не були заявлені у суді першої інстанції” (ч. 3 ст. 220).

Після складення доповіді суддею-доповідачем без повідом­лення осіб, які беруть участь у справі, протягом п'яти днів має бути проведений попередній розгляд справи (ст. 220-1КАС).

Сутність такого попереднього судового засідання зводиться до того, що суддя-доповідач доповідає колегії суддів про об­ставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом ка­саційної інстанції.

Залежно від обставин справи, суд касаційної інстанції ухва­лює одне з таких рішень:

1) відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення;

2) скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення;

3) призначає справу до розгляду у судовому засіданні за від­сутності підстав, вказаних у пунктах 1 та 2. Справа призна­чається до розгляду у судовому засіданні, якщо хоч один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призна­чення справи до розгляду у судовому засіданні постановлю­ється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Читайте також:

1. RLC-фільтр четвертого порядку
2. Аналогія закону як форма усунення прогалин у законодавстві.
3. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду, шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
4. Аспекти організаційного порядку
5. Афінний шифр k-ro порядку.
6. Б. Увага
7. Бадьорість та увага
8. Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.
9. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
10. Бінарне відношення порядку.
11. Будь-яку фізичну або юридичну особу, яка використовує винахід, корисну модель, промисловий зразок, захищені патентом, з порушенням закону, вважають порушником патенту.
12. Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.

Переглядів: 664