Увага – ч. 3 ст. 212 щодо порядку поновлення строку оскарження виключено на підставі Закону № 4176-VI від 20.12.2011!!).

Вимоги до касаційної скарги(ст. 213 КАС) такі.

1. Касаційна скарга подається в письмовій формі.

2. У касаційній скарзі зазначаються: 1) назва адміністративного суду касаційної інстанції; 2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, та осіб, які беруть участь у справі, а також їх номери засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) судові рішення, що оскаржуються; 4) обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права; 5) вимоги особи, що подає касаційну скаргу до суду касаційної інстанції; 6) у разі необхідності — клопотання особи, що подає касаційну скаргу; 7) перелік матеріалів, які додаються.

3. Касаційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

4. Касаційна скарга підписується особою, що її подає, або ії представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

5. До касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Касаційна скарга, що не відповідає наведеним вимогам,згідно з правилами ст. 108 КАС, може бути: 1) залишена без руху або 2) повернута скаржникові зі схваленою ухвалою, копія якої невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

В ухвалі про залишення касаційної скаргибез руху зазначаються недоліки касаційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із касаційною скаргою. Якщо скаржник усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Порядок проходженнякасаційної скарги такий. Касаційна скарга реєструється у день її надходження до адміністративного суду касаційної інстанції, але не пізніше наступного дня передається в порядку черговості судді-доповідачу (ч. 1 ст. 214 КАС).

Отримавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог ст. 213 КАС, суддя-доповідач у дводенний строк вирішує питання про відкриття касаційного провадження, про що постановляє відповідну ухвалу, та витребовує справу, яка має бути надіслана до суду касаційної інстанції протягом п’яти днів з дня отримання відповідної ухвали (ч. 2 ст. 214, нова редакція).

Важливі уточнення містить стаття 214-1 КАС „Строки розгляду касаційної скарги”, відповідно до якої касаційна скарга має бути розглянута протягом одного місяцяз дня одержання судом касаційної інстанції адміністративної справи (нова стаття).

Підготовка адміністративної справи до касаційного розгляду(ст. 215 КАС)

У першу чергу, суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження проводить такі заходи:

1) з'ясовує склад осіб, які беруть участь у справі;

2) надсилає копії ухвали про відкриття касаційного провадження особам, які беруть участь у справі, разом із копіями касаційної скарги, інформацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу;

3) вирішує письмово заявлені клопотання осіб, які беруть участь у справі;

4) вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції;

5) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються;

6) вирішує інші питання, необхідні длякасаційного розгляду справи.

Усі рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до касаційного розгляду, викладаються у формі ухвали, копії яких надсилаються особам, які беруть участь у справі.

Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами (ч. 3 ст. 215, нова редакція).

Особи, які беруть участь у справі, мають право подати до суду касаційної інстанції запереченняна касаційну скаргу в письмовій формі протягом встановленого судом касаційної інстанції строку (ст. 216 КАС).

Таке заперечення має містити:

— найменування адміністративного суду касаційної інстанції;

— ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;

— номер адміністративної справи в суді касаційної інстанції, якщо він повідомлений судом касаційної інстанції;

— обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги;

— у разі необхідності — клопотання особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу.

Заперечення на касаційну скаргу може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

Заперечення на касаційну скаргу підписує особа, що його подає, або її представник, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо це не було зроблено в судах першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 217 КАС, особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, у будь-який час до закінчення касаційного розгляду мають право приєднатися до касаційної скарги,підтримавши її вимоги (ч. 1 ст. 217). До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору(ч. 2 ст. 217 в редакції Закону № 3674-VI від 08.07.2011). Заява про приєднання до касаційної скарги може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції (ч. 3 ст. 217).

Слід вказати на нову редакцію статті 218 КАСУ, яка визначає порядок доповнення, зміни, відкликання касаційної скарги чи відмови від неї, а саме:

1. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.

2. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи судом касаційної інстанції.

3. При відкликанні касаційної скарги суддя-доповідач, який здійснював підготовку даної справи до касаційного розгляду, постановляє ухвалу про повернення скарги.

4. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення касаційного провадження. Про прийняття відмови від касаційної скарги та закриття касаційного провадження суд постановляє ухвалу у судовому засіданні за участі сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

5. У разі закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги повторне оскарження цих рішень, ухвал цією особою не допускається (ст. 218 в редакції Закону № 3719-VI від 08.09.2011).

Крім того позивач може відмовитисявід адміністративного позову, а сторони можуть примиритисяубудь-який час до закінчення касаційного розгляду (ст. 219 КАС), про що суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.

Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу (ч. 1 ст. 220 КАС).

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі (ч. 2 ст. 220 КАС). Водночас „суд касаційної інстанції не може розглядати позовні вимоги осіб, які беруть участь у справі, що не були заявлені у суді першої інстанції” (ч. 3 ст. 220).

Після складення доповіді суддею-доповідачем без повідомлення осіб, які беруть участь у справі, протягом п'яти днів має бути проведений попередній розгляд справи (ст. 220-1КАС).

Сутність такого попереднього судового засідання зводиться до того, що суддя-доповідач доповідає колегії суддів про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції.

Залежно від обставин справи, суд касаційної інстанції ухвалює одне з таких рішень:

1) відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення;

2) скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення;

3) призначає справу до розгляду у судовому засіданні за відсутності підстав, вказаних у пунктах 1 та 2. Справа призначається до розгляду у судовому засіданні, якщо хоч один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до розгляду у судовому засіданні постановлюється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальна характеристика касаційного провадження в адміністративних судах	\|	Повноваження суду касаційної інстанції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.