• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Повноваження суду касаційної інстанції

Касаційний розгляд справи у судовому засіданні (ст. 221 КАС) здійснюється колегією суддів у складі не менше трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених Главою 2 Розділу IV КАС (ч. 1 ст. 221, нова редакція згідно із Законом № 4054-VI від 17.11.2011, якої склад колегії зменшено з п’яти до трьох суддів!!).

Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач у необхідно­му обсязі викладає зміст судових рішень, що оскаржуються, касаційної скарги та заперечень на неї (ч. 2 ст. 221).

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, дають свої пояснення у такій послідовності:

1) особа, яка подала касаційну скаргу. Якщо касаційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач;

2) особи, які приєдналися до касаційної скарги;

3) інші особи, які беруть участь у справі.

Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.

Неприбуття сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи (ч. 3 ст. 221 КАС).

Статтею 222 КАС (нова назва) передбачений касаційний роз­гляд справи в порядку особливого, так званого, письмового провадження за наявними у справі матеріалами,суть якого полягає у тому, що:

1. Суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі:

1) відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю;

2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання (ч. 1 ст. 222 в редакції Закону від 07.07.2010).

2. Якщо справа була розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, то копія постанови або ухвали суду касаційної інстанції надсилається особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з моменту підписання постанови або ухвали суду касаційної інстанції (ч. 2 ст. 222 в редакції Закону від 07.07.2010).

За наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції може реалізувати такі повноваження(ст. 223 КАС).

1. Залишити касаційну скаргу без задоволення,а судові рішення — без змін. Відповідно до ст. 224 КАС, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення — без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріаль­ного і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Важливо, що не може бути ска­совано судове рішення з мотивів порушення судом норм про­цесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи;

2. Змінити судове рішення суду апеляційної інстанції,скасувавши судове рішення суду першої інстанції;

3. Змінити судове рішення суду апеляційної інстанції,за­лишивши судове рішення суду першої інстанції без змін;

4. Змінити судове рішення суду першої інстанції,скасу­вавши судове рішення суду апеляційної інстанції. Суд касацій­ної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлю­вати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині (ст. 225 КАС);

5. Скасувати судове рішення суду апеляційної інстанціїта залишити в силі судове рішення суду першої інстанції. Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помил­ково (ст. 226 КАС);

6. Скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанційі направити справу на новий розгляд або для про­довження розгляду.

Підставою для скасуваннясудових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продов­ження розгляду є: 1) порушення норм матеріального чи проце­суального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі (ч. 1 ст. 227 КАС, нова редакція); 2) порушення норм процесу­ального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 2 ст. 227 КАС, нова редакція). Слід пам’ятати, що ч. 3 ст. 227 виключено з КАС.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом, в усіх інших випадках справа на­правляється до суду першої інстанції (ч. 4 ст. 227 КАС). Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'яз­ковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи (ч. 5 ст. 227 КАС).

7. Скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанційі залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження. Суд касаційної інстанції скасовує судові рішен­ня в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгля­ду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених ст.ст. 155 і 157 КАС (ст. 228 КАС).

Тобто суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгля­ду,якщо: а) позовну заяву подано особою, що не має адмі­ністративної процесуальної дієздатності; б) позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ве­дення справи; в) у провадженні цього чи іншого адміністра­тивного суду є адміністративна справа про спір між тими са­мими сторонами, про той самий предмет і з тих самих під­став; г) позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд спра­ви за його відсутності; д) надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви; е) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інте­ресів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти адміністративного позову і від неї надійшла відповідна заява; є) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам ст. 106 КАС, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом; ж) позивач до за­кінчення судового розгляду залишив судове засідання без по­важних причин і не звернувся до суду із заявою про судовий розгляд за його відсутності; з) позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними (ч. 1 ст. 155 доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 4054-VI від 17.11.2011).

Також суд закриває провадженняу справі: а) якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочин­ства; б) якщо позивач відмовився від адміністративного позо­ву і відмову прийнято судом; в) якщо сторони досягли прими­рення; г) якщо є такі, що набрали законної сили: постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторона­ми; д) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва або ліквідації підприємства, установи, організації, які були сторо­ною у справі (ч. 1 ст. 157 КАС).

8. Визнати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу і закрити провадження.Суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі та ці судові рішення ще не вико­нані (ч. 2 ст. 228 КАС).

9. Скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.Суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апе­ляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судово­го рішення (ст. 229 КАС).

Відповідно до ст. 230 КАС суд касаційної інстанції, розглянувши касаційну скаргу, залежно від вирішуваного питання виносить ухвалу або постанову. Ці рішення суду касаційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються бо надсилаються особам, які беруть участь у справі, в порядку, встановленому ст.ст. 160 і 167 КАС (ч. 4 ст. 230 КАС).

Розглянувши касаційну скаргу, суд касаційної інстанції пост­ановляє ухвалиу разі:

— залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень — без змін;

— скасування судових рішень судів першої та апеляційної ін­станцій з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд;

— зміни ухвали суду першої або апеляційної інстанції;

— скасування судових рішень судів першої та апеляційної ін­станцій і залишення позовної заяви без розгляду або за­криття провадження;

— визнання судових рішень судів першої та апеляційної ін­станцій такими, що втратили законну силу і закриття про­вадження;

— скасування судових рішень і постановлення нової ухвали (ч. 1 ст. 230 КАС).

Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду пер­шої або апеляційної інстанції або прийняти нову постанову, якою суд касаційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги (ч. 2 ст. 230 КАС). З усіх процесуальних питань суд касаційної інстанції постановляє ухвали (ч. 3 ст. 230 КАС).

Слід пам’ятати, що Законом України „Про судоустрій і статус суддів” від 7.07.2010 внесено певні зміни до Глави 2 КАС. Так, КАС доповнено новою статтею 232-1„Порядок розгляду касаційної скарги, що надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи”, відповідно якої:

1. Якщо касаційну скаргу на судове рішення було подано в установлені цим Кодексом строки, але вона надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи або коли строки на подання касаційної скарги у зв'язку з пропущенням їх з поважних причин було поновлено або продовжено і особа, яка подала касаційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи, суд касаційної інстанції розглядає таку скаргу за правилами, встановленими цією главою.

2. Залежно від обґрунтованості зазначеної в частині першій цієї статті скарги суд постановляє ухвалу або ухвалює постанову відповідно до статей 231 і 232 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано ухвалу або постанову суду касаційної інстанції.

А статтю 233 „Окрема ухвала суду апеляційної інстанції” викладено у новій редакції, а саме:

1. Суд касаційної інстанції у випадках і порядку, встановлених статтею 166 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу (ст. 233 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010; в редакції Законів № 3719-VI від 08.09.2011, № 4054-VI від 17.11.2011).

Читайте також:

1. Бюджетне повноваження Державного казначейства України.
2. Бюджетні повноваження ДКСУ
3. Види повноваження
4. Вимоги до касаційної скарги
5. Відповідальність суб’єктів містобудівної діяльності за порушення під час виконання будівельних робіт. Повноваження ДАБК та процедура накладення санкцій
6. Владні повноваження, відповідальність і делегування
7. Депутат ради, його обрання та повноваження.
8. Документи, що посвідчують повноваження представників
9. Завдання та повноваження центрального банку у сфері валютного регулювання та валютного контролю
10. Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги –ст. 365-2
11. Їх компетенції та повноваження
12. Кабінет Міністрів України складає повноваження перед новообраною ВРУ.

Переглядів: 1064