Підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів, система неперервного навчання персоналу

Підвищення кваліфікації робітників – це професійно-технічне навчання робітників, що дає змогу розширювати і поглиблювати здобуті знання, уміння і навички на рівні вимог виробництва чи сфери послуг. Особливістю процесу підвищення кваліфікації є те, що в даному випадку викладачі ведуть заняття з робітниками, а не з учнями, як у профтехучилищі чи під час первинної підготовки кадрів на виробництві. Слухачі системи підвищення кваліфікації мають певні знання, уміння та практичні навички з обраної професії, тому вони критично відносяться до організації і змісту навчання, намагаються насамперед, одержати ті нові знання, що їм потрібні безпосередньо на робочому місці.

Підвищення кваліфікації робітників на підприємстві здійснюється за такими формами (рис. 8.1) [1, с. 201]:

Рис. 8.1. Форми підвищення кваліфікації робітників на підприємстві

Перепідготовка робітників – це професійно-технічне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією робітниками, які здобули первинну професійну підготовку. Перепідготовка робітників на виробництві здійснюється у наступних випадках:

? для навчання робітників, котрі вивільнюються у зв’язку з перепрофілюванням, реорганізацією тощо;

? для розширення професійного профілю робітників, підготовки їх до роботи в умовах колективної форми організації праці;

? при потребі змінити професію у зв’язку з відсутністю роботи, що відповідає професії робітника, або втрати здатності виконувати роботу за попередньою професією.

Перепідготовка робітників, як і первинна їх професійна підготовка, проводиться на виробництві шляхом курсового та індивідуального навчання працівників.

Державна політика у галузі освіти, навчання здійснюється відповідно до світових тенденцій розвитку освіти – освіти впродовж життя, до соціально-економічних, технологічних та соціокультурних змін. Неперервна освіта реалізується через:

? забезпечення наступності змісту і координації освітньо-виховної діяльності на різних ступенях освіти, які функціонують як продовження попередніх і передбачають підготовку осіб для можливого переходу до наступних ступенів;

? формування потреби й здатності до самонавчання відповідно до інтелектуальних можливостей особистості;

? оптимізація системи перепідготовки працівників і підвищення їхньої кваліфікації;

? створення інтегрованих навчальних планів та програм;

? зв’язок між середньою загальноосвітньою, професійно-технічною, вищою школою та закладами післядипломної освіти;

? формування й розвиток навчально-науково-виробничих комплексів ступеневої підготовки фахівців.

Планування трудової кар’єри на підприємстві

Важливим напрямом розвитку персоналу є планування кар’єри працівника, його просування по кваліфікаційним або службовим рівням (ступеням) по визначеній схемі. Планування кар’єри виступає альтернативою стихійним переміщенням персоналу.

Кар’єра у загальному розумінні цього слова означає успішне просування в сфері суспільної, службової, наукової або виробничої діяльності, досягнення популярності, слави. Під трудовою кар’єрою мається на увазі індивідуальна послідовність важливих змін праці, що пов’язані зі зміною становища працівника на вертикальній шкалі складності праці або соціальній драбині робочих місць, посад.

Горизонтальний тип кар’єри працівника означає його просування в кваліфікаційному плані до визначення його як професіонала у своїй справі, робить професію престижною та привабливою, розглядається оточуючими як успіх в певній сфері трудової діяльності.

Вертикальний тип кар’єри передбачає перехід працівника в інші категорії персоналу, просування фахівців на посади керівників. Цей тип просування працівника можна підрозділити на висхідну кар’єру (систематичне просування вверх по службовій драбині) і низхідну. Отже, трудовий шлях працівника може включати періоди як підйомів, так і спадів [15, с. 391].

Розрізняють такі напрями професійно-кваліфікаційного просування робітників, як:

? внутрішньопрофесійне просування робітників – відбувається у межах своєї професії та розряду (категорії, класу) за рахунок опанування суміжних операцій та прийомів, розширення зон обслуговування і оволодіння передовими методами праці; підвищення кваліфікаційного розряду, категорії, класу; оволодіння кількома суміжними професіями;

? міжпрофесійне просування робітників – супроводжується зміною професії працівника з метою опанування новою, більш змістовною і складною. Робітник може перейти на роботу з іншою професією приблизно рівної за рівнем кваліфікації з метою покращення умов праці та збереження здоров’я робітника; підготовка робітника широкого профілю;

? лінійно-функціональне професійно-кваліфікаційне просування робітника – має місце у разі його призначення на посаду бригадира чи ланкового;

? соціальне професійно-кваліфікаційне просування робітника – відбувається у випадку його переходу на посаду фахівця після закінчення вищого навчального закладу тощо.

управління процесом розвитку кар’єри фахівця в організації.

Професійно-кваліфікаційне просування фахівців і керівників на підприємстві проводиться на основі:

? розробки чітких вимог до фахівця як умови його професійно-кваліфікаційного просування (стаж роботи за спеціальністю, на займаній посаді, рівень професійної підготовки, наявність вченого ступеня чи звання, проходження підвищення кваліфікації чи професійної перепідготовки тощо);

? обґрунтування напрямів просування (по горизонталі, вертикалі, комбіноване), в тому числі й типових варіантів;

? додержання принципів планомірності і послідовності в професійно-кваліфікаційному просуванні;

? інформованості фахівців та їх активної участі у вирішенні питань планування власної трудової кар’єри;

? об’єктивні оцінки результатів трудової діяльності фахівців, визначення відповідності їх професійних, ділових і особистих якостей займаній посаді, виділення перспективних фахівців з організаторськими здібностями та включення їх в резерв на посади керівників.

Робота щодо встановлення ступеню відповідності професійних, ділових та особистих якостей фахівців займаній посаді повинна здійснюватися службою управління персоналом організації у процесі профорієнтації, виробничої адаптації молодих фахівців, періодичних і поточних атестації працівників.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Первинна професійна підготовка кадрів в навчальних закладах та на виробництві	\|	Створення й підготовка резерву на заміщення вакантних посад керівників

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.