Використання моделі «поступового нарощування»

Якщо керівник не має чіткого і ясного уявлення про бажану в майбутньому модель, то він може скористатися моделлю поступового нарощування. Ця модель управління змінами дозволяє здійснювати зміни крок за кроком, коректуючи свої дії на кожному етапі.

За ситуації, коли кінцева мета і положення організації розпливчаті і не ясні, найвигідніший підхід до змін грунтуватиметься на моделі поступового нарощування. При використанні цієї моделі або підходу організація робить деякі пробні, експериментальні кроки, освітлюючи детально кожен зроблений крок. Використовуючи свіжу інформацію для здійснення наступного кроку, організація продовжує працювати за подібною схемою до моменту, коли бажана модель була б остаточно спроектована і модель перехідного періоду (прориву) стала б можливою для реалізації.

Адміністратор, який управляє процесом змін, здійснює різькі, але незначні зміни крок за кроком. Впродовж деякого часу відбувається спостереження і аналіз за ситуацією після зробленого кроку. У раз позитивного ефекту після проведення зміни (кроку), здійснюється наступні зміни (наступніий крок). Таким чином, покрокова зміна проходитиме до тих пір, поки у керівництва не з'явиться чіткого бачення становища організації в майбутньому. В результаті формування ясного уявлення про майбутній стан організації може здійснюватися прорив до намічених цілей і таким чином завершити процес проведення змін в організації.

Основні переваги моделі «поступового нарощування»:

Модель «поступового нарощування» дозволяє уникнути дуже багатьох помилок при проведенні змін. Зміни відбуваються поетапно, тому кожна зміна піддається ретельному аналізу, і всі виниклі проблеми і помилки усуваються в процесі аналізу.

При використанні даної моделі адміністраторові і менеджерам легко подолати або понизити протистояння, що виникає як наслідок змін, і опір з боку співробітників.

У разі високої невизначеності ситуації модель дозволяє скоротити ризики ухвалення рішень. Дії здійснюються послідовно в декілька кроків. На кожному кроці можна провести корекцію планів дій і стратегії змін з урахуванням зміни навколишнього середовища.

Дозволяє здійснити прорив найбільш ефективним способом, з найменшими негативними наслідками для керівництва, персоналу і організації в цілому.

Модель дає можливість розробити цілі, яким повинна прямувати організація, і створити бачення майбутнього положення організації.

Як правило, відсутність чіткого бачення майбутнього становища можлива в двох випадках

По-перше, коли організація або система є досить складним механізмом, її зовнішнє середовище піддається серйозним змінам, а при цьому політика організації не ясна, або навіть не ясно, яких організаційних форм необхідно дотримуватися.

По-друге, коли немає чітко поставлених або узгоджених цілей, лише розсіяна влада і конфлікти, які перешкоджають визначенню цілісної картини або підходу.

Проте, до наступу «моменту істини» організація постійно знаходиться в стані перехідного періоду: постійними залишаються тільки зміни. Це не означає, звичайно, що не потрібна стратегія ведення змін, але означає те, що стратегії повинні бути гнучкими, дозволяючи керівникам і менеджерам вибрати найбільш доступний підхід.

Адміністратор може збільшити свої шанси на успішне здійснення змін в організації шляхом:

проведення аналізу, який дозволяє визначити проблеми поточної ситуації і можливі причини виникнення даної ситуації. Аналіз дозволить визначити дійсну важливість проблем, необхідну швидкість їх рішення, що дозволяє уникнути виникнення нових проблем, а також уточнити види змін, які зазвичай потрібні;

проведення аналізу чинників, необхідних для здійснення необхідних змін. він повинен бути сконцентрований на наступних питаннях: хто може чинити опір змінам, чому і наскільки сильно, хто володіє інформацією, необхідною для планування зміни, чия допомога необхідна для здійснення зміни, які позиція і положення ініціатора зміни по відношенню до інших зацікавлених сторін з погляду сили, довіри, способів взаємодії і так далі;

вибору стратегії зміни, заснованої на попередньому аналізі. Цей вибір уточнює швидкість або темп зміни, обсяг попередньої роботи, пов'язаної з плануванням, і міра залученості інших людей. Цей вибір визначає тактику використання окремих співробітників і колективів.

спостереження за процесом здійснення змін. Як би добре не були вибрані тактика і стратегія зміни на первинних етапах, часто виникають абсолютно несподівані проблеми в процесі здійснення зміни. Тільки шляхом ретельного управління процесом можна своєчасно визначити непередбачені ефекти і правильно на них відреагувати.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Використання моделі «перехідного періоду»	\|	Моніторинг і контроль процесу впровадження змін в процесі адміністрування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.