• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Вибір джерела зрошення

В якості джерела води для зрошення краплинним способом застосову-ють поверхневі (річки, озера, ставки на місцевому стоці) і підземні води.

Поверхневі джерела водичасто застосовують для систем краплинногозрошення, і характеризують їх за: якістю води; витратами води, що може за-безпечити джерело зрошення протягом зрошувального періоду; об’ємом во-ди, що можна забрати із джерела за вегетаційний період; відмітками рівнів води в джерелі зрошення.

Забезпеченість поверхневих джерел води необхідно приймати 85%. Ін-коли, при дефіциті водних ресурсів і детальному техніко - економічному об-ґрунтуванні, допускається забезпеченість 75%.

Зрошувану площу (зрошувальну спроможність джерела води) при поли-вах із водосховищ і ставків знаходять за формулою

де W_зр – об’єм води, що можна забрати із джерела для потреб зрошення, м³; η – коефіцієнт корисної дії (ККД) зрошувальної системи; М_сер.зв – середньовиважена зрошувальна норма, м³/га.

При використанні для поливів річок їх зрошувальну спроможність мож-на знайти за формулою

де Q_зр – витрата води на зрошення, м³/с; q – гідромодуль, л/с·га.

Для того щоб остаточно встановити площу зрошення і потребу регулю-вання стоку річки, необхідно порівнювати гідрограф стоку річки з графіком поливів. При цьому враховують три випадки:

1) витрата річки набагато перевищує потребу у зрошенні. В цьому випа-дку немає потреби у будь-якому регулюванні стоку;

2) в окремі періоди витрата води в річці дорівнює потрібній витраті на зрошення, або дещо менша. Тоді виникає питання про сезонне регулю-вання стоку;

3) витрата на зрошення в окремі періоди перевищує витрати в річці. В

цьому випадку необхідно проаналізувати стік і передбачити сезонне, або багаторічне регулювання стоку.

Вибір джерела води для систем краплинного зрошення також необхідно здійснювати на підставі результатів хімічного, гідробіологічного і санітарно-гігієнічного аналізів з врахуванням гідрологічних, гідрогеологічних, топо-графічних та інших вишукувань, об ’єм яких встановлюють в залежності від особливостей і вивченості об’єктів проектування. Вода у джерелі повинна відповідати вимогам, викладеним в п.1.1.

Зрошення підземними водамизастосовують в районах,де відсутні не-обхідні поверхневі джерела, а запаси підземних вод є достатніми і належної якості.

При використанні підземних вод для зрошення є ряд переваг:

1) отримання води на місці (без будівництва дорогих водозабірних і підвідних споруд);

2) сприяння загальному пониженню рівня підгрунтових вод (при вико-ристанні верхніх горизонтів);

3) високий ККД зрошувальної мережі (так як довжина каналів і трубо-проводів невелика);

4) порівняно невелика вартість (в 1,5-2,0 рази дешевше в порівнянні з поверхневими водами).

Недоліки використання підземних вод:

1) малий дебіт свердловин (до 20-25 л/с);

2) часто висока мінералізація води.

При поливі дощуванням використання підземних вод обмежене низькою їх температурою. Тому для їх використання будують спеціальні резервуари для підігріву води. При застосуванні краплинного зрошення така необхід-ність відпадає , тому що при проходженні води по трубопроводах невеликого діаметру і до того ж розташованих на поверхні ґрунту, вода прогрівається. Крім того, вода безпосередньо не контактує з рослинами, тому цей недолік при краплинному зрошенні відпадає.

Для збільшення площі поливу із колодязя чи свердловини необхідно влаштувати резервуари для добового, подекадного і річного регулювання.

Об’єм резервуара при добовому регулюванні (м³) визначають за форму-

де t – тривалість поливу протягом доби, годин; Q – дебіт свердловини, л/с. Об’єм резервуара для подекадного міжполивного регулювання, м³

м _η

де t₁ – тривалість міжполивного періоду, с; η – ККД резервуара ( η =0,9-0,7).

де t₂ – тривалість неполивного періоду, с.

Тривалість t , t₁ чи t₂ визначають за графіками поливів, що складають при розрахунках режимів зрошення.

Читайте також:

1. IV Етап: Вибір стратегії керування виявленими ризиками й виділення пріоритетних напрямків роботи
2. IV розділ. Сегментація ринку та вибір цільового сегменту
3. IV. ВИБІР КОНТРОЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ТА ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
4. VIII. Джерела та напрямки фінансування
5. XV. Реалізація права вступників на вибір місця навчання
6. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
7. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
8. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
9. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
10. АНАЛІЗ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ЇХ ФОРМУВАННЯ
11. Аналіз співвідношення активів із джерелами їх фінансування
12. Антропогенне забруднення природного середовища. Джерела забруднень

Переглядів: 435