• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Метод розрахункових кривих

Розрахунковими кривими можна користуватися під час розрахунку струму КЗ у складних колах. У цьому випадку складну схему з багатьма джерелами ЕРС необхідно звести до простої променевої з кількома вітками.

Послідовність розрахунку трифазного КЗ:

1. Складаємо розрахункову схему мережі, в яку СГ вводимо надперехідним опором . Навантаження не враховуємо, за винятком потужних синхронних компенсаторів і двигунів, які знаходяться близько до точки КЗ. Їх враховуємо надперехідними опорами. Ніяких ЕРС в схему заміщення вводити не потрібно.

2. Аналізуючи розрахункову схему, об'єднуємо генератори в окремі генеруючі вітки.

Під час об'єднання генераторів у вітки необхідно виходити в першу чергу з їх електричної віддаленості від точки КЗ і потужності. Враховується також тип генераторів, параметри АРЗ тощо.

Якщо в схемі є джерела незмінної періодичної напруги, то його обов'язково виділяємо в окрему вітку.

Знаходимо результуючу реактивність відносно місця КЗ.

3. Для розрахункової схеми визначаємо взаємні опори між кожною з обраних груп генеруючих віток і точкою КЗ.

Якщо розрахунок виконується без застосування обчислювальної техніки, то в більшості випадків взаємний реактанс можна визначити, знаючи результуючий реактанс відносно точки КЗ та коефіцієнти струморозподілу. Наприклад, для системи

,

(3.1)

де Сс- коефіцієнт струморозподілу вітки системи; - результуючий реактанс відносно точки КЗ.

4. Знайдені взаємні реактанси генераторних віток виражаємо у відносних одиницях, визначених за сумарною номінальною потужністю генераторів, об'єднаних разом. Наприклад, якщо у вітку М об'єднано три генератори з потужностями SГ1н, SГ2н, SГ3н, а значення виражено у відносних базових одиницях, то розрахунковий реактанс дорівнює:

,

(3.2)

де .

Якщо виражено в іменованих одиницях, то

(3.3)

де Uсн- середня номінальна напруга ступеня, до якого зведено .

5. Обираємо відповідні розрахункові криві (рис.3.1 а,б).

6. Для генераторних віток за кривими для заданого моменту часу t визначаємо значення періодичної складової струму короткого замикання , вираженого у відносних номінальних одиницях.

Розрахункові криві побудовані для . Якщо , то зміною періодичної складової в часі можна знехтувати і визначити її, як

.

Діюче значення періодичної складової струму короткого замикання від системи у часі не змінюється і у відносних базових одиницях дорівнює

.

(3.4)

7. Періодичні складові струму короткого замикання віток виражаємо в спільній для всієї схеми системі одиниць, а саме - у відносних базових одиницях, або в іменованих одиницях, зведених до одного ступеня напруги. У другому випадку для генераторних віток

(3.5)

де - сумарний номінальний струм вітки, зведений до середньої номінальної напруги ступеня Ucн, де розглядається КЗ.

Для вітки системи

(3.6)

де - базовий струм, зведений до середньої номінальної напруги ступеня, де розглядається КЗ.

8. Визначаємо сумарний струм у місці КЗ, додаючи струми усіх генеруючих віток. Слід пам'ятати, що ці струми повинні бути зведені до одного ступеня напруги і виражені у спільній системі одиниць.

Рис. 3.1а. Розрахункові криві для типового гідрогенератора з АРЗ

Рис. 3.1б. Розрахункові криві для типового турбогенератора з АРЗ

Інші розрахункові криві, які називають типовими, зображено на рис. 3.2. Вони дають змогу визначити періодичну складову струму КЗ в інтервалі часу 0...0,5 с. Криві справедливі для турбогенераторів потужністю 12,5 ... 800 МВт, гідрогенераторів потужністю до 500 МВт і потужних синхронних компенсаторів

Рис. 3.2. Типові криві

Розрахункові криві – це сукупність залежностей

при

і додаткових кривих

при ,

де – періодична складова струму генератора в момент часу t; – періодична складова струму генератора в початковий момент КЗ; – номінальний струм генератора; – струм у місці КЗ в момент часу t; – струм у місці КЗ в початковий момент часу.

Для визначення струму КЗ в схемі, яку можна зобразити однією генеруючою віткою необхідно:

1) скласти схему заміщення в яку СГ ввести надперехідними реактансами та ЕРС;

2) обчислити початкове значення періодичної складової струму в місці КЗ, яке співпадає з струмом генератора, та визначити його у відносних одиницях при сумарній номінальній потужності генераторів ;

3) за цим значенням струму вибираємо типову криву за рис. 3.2;

4) для розрахункового моменту часу t за кривими рис. 3.2 визначаємо ;

5) визначаємо струм КЗ .

Якщо точку КЗ розміщено за спільним для генератора й системи опором, то струм КЗ визначаємо в такій послідовності:

1) обчислюємо струми та і і знаходимо їх відношення ;

2) за цим відношенням вибираємо криві рис. 5.4,б;

3) знаходимо відношення ;

4) для заданого моменту часу t за кривими рис. 5.4,а визначаємо . Потім за кривими рис. 3.2,б при відомому відношенні визначаємо ;

5) визначаємо струм КЗ

.

Результуючий струм у точці КЗ для моменту часу t визначаємо, додаючи струми від окремих генеруючих віток.

Приклад 3.1. У точці К схеми, зображеної на рис. 3.3а, виникло трифазне КЗ. Для моменту часу обчислити періодичну складову струму КЗ і залишкову напругу на початку лінії.

Значення параметрів елементів схеми:

генератор G: генератор працює з АРЗ - ;

трансформатор Т: , ;

лінії Л-1 та Л-2: ;

система С: .

а	б
Рис. 3.3. Принципова схема (а) та розрахункова схема заміщення (б) до задачі 3.1

Задачу розв’язуємо наближеним методом у відносних базових одиницях. Приймаємо ; . Відповідну розрахункову схему заміщення зображено на рис. 3.3б.

Визначаємо опори елементів схеми:

;
;
;
.

Згортаємо схему і визначаємо результуючий опір та коефіцієнти струморозподілу:

;
;
;
;
;
.

За (3.3) визначаємо розрахунковий опір для вітки генератора:

.

Опір системи, виражений у відносних базових одиницях, обчислюємо за (3.1):

.

Для генератора за розрахунковими кривими рис. 3.1 для моменту часу визначаємо .

Струм від системи .

Результуючий струм у точці КЗ, виражений в обсолютних одиницях при напрузі 230 кВ,

.

Залишкова напруга на початку лінії, виражена в абсолютних одиницях:

.

Читайте також:

1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
2. D) методу мозкового штурму.
3. Demo 11: Access Methods (методи доступу)
4. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
5. I Метод Шеннона-Фано
6. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
7. I. Метод єдиної подібності.
8. I. Метод рiвних вiдрiзкiв.
9. II. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
10. II. УЧЕБНЫЕ И МЕТОДИЧЕСКИЕ ПОСОБИЯ, ПРАКТИКУМЫ
11. IV. КЕРІВНИЦТВО, КОНТРОЛЬ І НАДАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРАКТИКАНТАМ.
12. IV. Метод супутних змін.

Переглядів: 3030