• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методика виконання.

Перш ніж приступити до обґрунтування плану виробництва молока необхідно: досконально проаналізувати досягнутий рівень його виробництва та реалізації, виявити недоліки, причини їх; визначитися із стратегією розвитку галузі та щодо заходів з поліпшення ведення галузі і зростання продуктивності корів. Для цього розраховують і аналізують у таблиці 2.1 основні показники, що характеризують розвиток галузі з урахуванням рівня годівлі, технології утримання тварин на основі даних статистичної звітності – форма 24 с.-г. (середньорічне поголів’я (код 88), валовий надій (код 11), чи форми 50 с.-г. річного звіту (код 180) колонка 2, реалізовано молока – колонка 4. Річний надій молока на корову та товарність молока розраховуються. Середній рівень цих показників визначається за формулою середньозваженої.

Таблиця 2.1

Основні показники розвитку молочного скотарства в

аграрному підприємстві

В нашому прикладі, згідно даних статистичної звітності за досліджуваний період, у аграрному підприємстві спостерігається поліпшення основних показників розвитку молочного скотарства: зросла концентрація поголів’я корів з 396 до 427 голів; річний надій молока на корову у звітному році порівняно з базовим роком збільшився на 646 кг і склав 3126 кг. Підвищення концентрації поголів’я на 7,8 % та зростання продуктивності корів на 26,0 % обумовило збільшення обсягів виробництва молока на 35,9 % , а саме до 13350 ц, що дозволило підвищити товарність молока на 7,5 %, до 83,5 % та реалізувати 11150 ц з жирністю 3,48 %.

На товарних фермах, комплексах аналіз рівня продуктивності корів доцільно проводити по ланкам, бригадам і фермам у цілому, а у племінних господарствах – окремо по тваринам. Для проведення аналізу та обгрунтування приросту продуктивності стада на плановий період за рахунок зміни структури стаду по рокам лактації (вікової структури) необхідно мати відомості про усіх корів в отеленнях, чисельність окремих вікових груп і фактичний надій у середньому на корову по кожній групі з однаковою лактацією (табл. 2.2), оскільки існує певна закономірність зростання та зниження продуктивності корів при переході з попередньої лактації на наступну. Так, відповідно до фізіологічної кривої продуктивності, вона має певні темпи приросту від 1 до 6 лактації, на 7-й – стабілізацію, а на наступних – тенденцію спаду. При чому темпи падіння рівня продуктивності корів при переході на 8 – 10-ту і наступні лактації значно перевищують темпи її зростання на перших лактаціях, що призводить до отримання значно нижчого її рівня вже на 10-тій лактації порівняно з першою. Це і обумовлює масовість бракування їх у віці 8-10-ої лактацій. Таким чином, існує можливість забезпечення постійного приросту продуктивності стада корів за рахунок вікової структури його в отеленнях (по лактаціям) на плановий період. Для цього необхідно організувати бракування та відтворення стада корів таким чином, щоб у його структурі 2/3 (66,75%) становили тварини у віці до 7-ї лактації включно і лише 1/3 (33,25%) поголів’я на старших лактаціях (від 8-ї до 10-ї). Звичайно в останній групі можуть бути племінні тварини, господарський термін використання яких значно перевищує вказані вікові параметри, оскільки рівень їх молочної продуктивності досить високий.

Розрахунок додаткового приросту (зниження) продуктивності у залежності від віку в отеленнях проводиться по кожній групі, а далі встановлюється приріст чи спад валового надою по групі тварин при переході на наступну лактацію та визначається середній розмір можливого приросту надою на одну корову у середньому по стаду.

Цей приріст продуктивності корів вважається об’єктивно достовірним, оскільки відображує біологічні можливості тварин даної групи з урахуванням вікової структури (за лактаціями) за нормальних умов годівлі та утримання

Таблиця 2.2

Розрахунок збільшення продуктивності корів за рахунок додаткового росту (зниження) удоїв за лактаціями використання

При плануванні надою на корову слід враховувати дію низки інших чинників, які забезпечують його підвищення, та передбачити їх обґрунтоване використання плановому періоді.

Найбільш суттєвими і актуальними серед них можуть бути:

- збільшення питомої ваги племінних тварин в стаді;

- підвищення норми годівлі;

- удосконалення структури раціону годівлі і використання повноцінних кормосумішей, збагачених вітамінами, макро- та мікроелементами, амінокислотами;

- зниження яловості корів;

- удосконалення способу утримання;

- створення оптимального мікроклімату у приміщенні;

- поліпшення зооветеринарного обслуговування та ін.

За даними наукових досліджень:

- збільшення питомої ваги племінних тварин у стаді на 1%забезпечує збільшення молочної продуктивності корів на 20 – 25 кг;

- підвищення норми годівлі корівна 8-10%дає можливість збільшити їх молочну продуктивність на 15-16 кг;

- удосконалення структури раціону годівлі стада, його збалансованості на основі застосування повнораціонних кормосумішей, які забезпечені вітамінами, макро- і мікроелементами, амінокислотами, з використанням відповідних преміксів та урахуванням фізіологічного стану корови, її продуктивності, що дозволяє підвищити річний надій молока на корову на 7-13%;

- зниження яловості корів у стаді на 10% забезпечує зростання молочної продуктивності корів у середньому на 7-8%;

- підвищення рівня зооветеринарного обслуговування, профілактика захворювань, удосконалення утримання та створення оптимального мікроклімату у приміщеннях, що дає можливість підвищити продуктивність корів на 3 – 5 %.

Обґрунтовуючи плановий річний надій молока на корову, студент самостійно визначає (планує) чинники, розміри їх використання та норми відповідного приросту молочної продуктивності у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Розрахунок планового надою молока на корову, кг

Вихідною базою планування слугує досягнутий рівень продуктивності тварин за останні три роки, а при необхідності і в останній рік.

Нормативний вихідний рівень молочної продуктивності корів повинен забезпечувати господарству беззбиткове виробництво молока за діючою системою цін на молочну продукцію в регіоні, які у ринковій економіці формуються на основі попиту і пропозиції. У нашому прикладі вихідний рівень планової продуктивності становить 3450 кг.

Після обґрунтування планової (нормативної) продуктивності стаду приступають безпосередньо до планування помісячних валових надоїв молока, яке розпочинають з визначення кількості корів і первісток, що будуть доїтися на відповідних місяцях лактації та знаходитися у сухостої в кожному календарному місяці планового періоду. При цьому попередньо уточнюють відомості про кількість корів, що розстелились по місяцям звітного року, які знаходяться у відповідному фізіологічному стані на 1.01. планового року (табл. 2.4), на основі даних таблиці 1.1 завдання 1.

Складання плану виробництва молока безпосередньо базується на трьох попередніх розрахунках:

· визначенні і обґрунтуванні середньої нормативної (планової) продуктивності поголів’я (табл. 2.3);

· уточненні помісячної кількості корів і первісток, що отелились у звітному році ( табл. 2.4);

· плану запліднення корів і телиць та їх отелень (завдання 1, табл. 1.5).

За даними первинного зоотехнічного обліку та форми 24 с.-г. статистичної звітності визначають помісячне отелення корів і нетелів у звітному році з лютого по грудень. Воно встановлюється як різниця між поголів’ям, що розстелилося на кінець поточного та попереднього місяців, оскільки облік його здійснюється методом накопичення. Якщо дана інформація відсутня, необхідно скористатися даними про фактичне помісячне запліднення корів у звітному році і, враховуючи, що сервіс – період, який передує заплідненню, триває 1,5 – 2 місяці, визначити помісячне поголів’я корів, що отелилось у звітному році, здвигаючи його на 2 місяці раніше. Так, наприклад, поголів’я корів, що запліднено у квітні звітного року, попередньо отелилося на 1,5 – 2 місяці раніше, тобто у лютому місяці і на 1.01. планового року за фізіологічним станом буде на 2-му місяці сухостою і т. д. (табл. 2.4). Цей методичний підхід дозволяє з певною достовірністю встановити помісячно отелення корів у звітному році. Отже, на підставі даних таблиці 1.1 заповнюється інформація у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Відомості про кількість корів, що отелилися за місяцями звітного року і їх фізіологічний стан на 1.01. планового року.

Приймаючи до уваги те, що перший місяць лактації - це місяць отелення, фізіологічний стан корів, що отелились у звітному році, на 1.01. планового року буде наступним: поголів’я, яке отелилось у грудні місяці – буде на другому місяці лактації, у листопаді – на третьому, у жовтні на – четвертому і т. д., а те, що отелилось у березні, лютому – відповідно на першому і другому місяцях сухостою. Поголів’я корів, яке отелилось у січні звітного року, спарено в березні і повторно отелилось в грудні місяці, а тому до уваги не береться.

Розробка самого плану виробництва і реалізації молока включає в себе два послідовних комплексних економічних розрахунків:

· визначення планового поголів’я дійних, сухостійних корів і первісток, що знаходяться на відповідних місяцях лактації (з 1-ої по 10-ту), сухостою (1-му і 2-му) у кожному календарному місяці планового року та плану помісячного бракування корів і первісток (табл. 2.5);

· помісячного плану валового надою і реалізації молока за встановленою нормативною молочною продуктивністю поголів’я (табл. 2.6).

Необхідність проведення даних розрахунків зумовлена щомісячним паруванням і відповідним отеленням певного поголів’я та нерівномірним у певній закономірності розподілом молочної продуктивності корів за місяцями лактації Так, згідно з фізіологічною закономірністю, продуктивність корів в перші два місяця зростає, а потім поступово знижується. При чому надій на корову у першому місяці лактації в 2,5 рази перевищує його рівень на 10-му місяці. Особливо суттєвим є падіння продуктивності з 8-го місяця лактації, що зумовлює бракування корів у кінці 7-го місяця лактації. За темпом приросту надою первісток у перші два місяці лактації можна визначити кращих з них за потенціалом молочної продуктивності, які необхідно залишити для відтворення основного стаду, інші бракуються у кінці третього місяця лактації і відправляються на відгодівлю, або реалізуються населенню чи працівникам у рахунок оплати праці. Таким чином, господарство отримує максимальний обсяг виробництва молока за мінімальними витратами кормо-днів.

Для більш чіткого засвоєння методики розробки плану виробництва і реалізації молока, тобто, здійснення відповідних економічних розрахунків розглянемо їх у вигляді схеми.

Схема (послідовність) складання плану виробництва і реалізації

Читайте також:

1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
2. А) Методика проведення заняття
3. А) Методика проведення заняття
4. А) Методика проведення заняття.
5. А) Методика проведення заняття.
6. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
7. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
8. Апаратура та методика проведення газометрії свердловин в процесі буріння
9. Аудиторський ризик і методика його визначення
10. Будівельні роботи. Поняття. Підготовчі роботи. Поняття, особливості виконання.
11. Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та визначення
12. Види вправ з лексики й методика їх проведення

Переглядів: 608