• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Молока на поточний рік

Для визначення поголів'я дійних корів і первісток, що будуть знаходитись на певному місяці лактації у кожному календарному місяці планового року, сухостійних корів у кожному календарному місяці та щомісячного бракування поголів'я у таблиці 2.5 необхідно:

1. На основі плану отелень корів, нетелів (табл. 2.5) визначити поголів'я корів і первісток, що будуть доїтися в кожному календарному місяці, з січня по грудень, на першому місяці лактації (перша строчка табл. 2.5).

Так, у січні місяці на першому місяці лактації буде 31 корова і 6 первісток, а у червні відповідно, 39 і 12 голів.

2. На основі даних про фактичні помісячні отелення у звітному році з грудня по квітень заповнюються дані про поголів'я корів, що будуть у січні планового року доїтися на другому і наступних місяцях лактації згідно з фізіологічним станом, що вказаний у таблиці 2.4 (перша колонка табл. 2.5). Так , на другому місяці лактації у січні буде доїтись 23 гол., на 3 – му – 15 гол, .., на 6 – му – 26 гол.

3. По «косій» визначається поголів'я корів, первісток, що будуть доїтия на наступному місяці лактації у наступному календарному місяці. Так, наприклад, поголів'я корів і первісток, що у січні місяці знаходитиметься на першому місяці лактації (31 корова та 6 первісток), в лютому місяці (другому календарному місяці) буде на другому місяці лактації, а у березні - на третьому місяці лактації і т.д. Плануючи рух поголів'я по «косій» слід пам'ятати, що бракування первісток здійснюється в кінці третього, а корів - у кінці сьомого місяця лактації. А тому при переході поголів'я первісток з 3-го на 4-тий місяць лактації, а корів з 7-го на 8-мий місяць лактації, спочатку у календарному місяці, що відповідає 3-му та 7-му місяцям лактації проставляють у відповідній строчці поголів’я, що бракується від даного поголів’я, а потім, за виключенням останнього, заповнюють, відповідно кількість дійних первісток чи корів на наступних (4-му чи 8-му) місяцях лактації. Таким чином, поголів’я корів, що визначено до бракування у плані парування і отелень (табл.1.5) буде вибракуване по плану (виведене із стаду) лише через шість місяців, тобто, січневих отелень – у липні місяці, лютневих – у серпні і т.д., а первісток – через 2 місяці, тобто, січневих отелень – у березні, травневих – у липні, липневих – у вересні і т.д. Відповідно у першій половині планового року будуть бракуватися корови, що фактично отелилися і незапліднені повторно у другій половині звітного року. Виходячи з вище вказаного поголів'я корів, які у січні планового року будуть на 8-ій і старше місяцях лактації, у наступних місяцях при плануванні по «косій» не змінюється. Після 10-ої лактації поголів'я корів переходе на 1-ий місяць сухостою, а потім на другий, після якого знову настає отелення і поголів'я переходить в стан доїння (на 1-ий місяць лактації).

4. Встановивши помісячно поголів'я дійних корів за різними місяцями лактації та сухостійних за місяцями сухостою, підраховують загальну кількість

дійних, сухостійних та фуражних корів по кожному календарному місяцю.

Фуражні корови – це корови, що дояться та знаходяться в запуску (в сухостої), тобто, усі корови, які утримуються і годуються у аграрному підприємстві незалежно від їх фізіологічного стану.

5. Визначають планове середньорічне поголів’я середньорічне поголів’я корів j-ї групи (дійних, сухостійних чи фуражних), Пкj, гол:, за формулою середньо хронологічної:

12

Пкj = ∑ Пкіj /12, (2.1)

і-1

де Пкіj – поголів’я корів j-ї групи в і-ому календарному місяці року, гол.;

12 - кількість місяців року.

6. Окремо підраховують загальну кількість корів і первісток, що будуть вибракувані за рік, оскільки мета наступного їх використання може різнитися: корів переводять на відгодівлю та реалізують на м'ясо, а первістки можуть бути, крім того реалізовані населенню і працівникам господарства.

7. Для планування помісячних валових надоїв молока необхідно встановити місячну продуктивність поголів’я на різних місяцях лактації. Для цього використовують нормативну продуктивність, яка розрахована у таблиці 2.3, та відсотковий розподіл її за місяцям лактації (табл. 2.6). Так, при річному надої на корову 3450 кг місячна продуктивність на 1-й лактації, відповідно до «кривої» місячної продуктивності, становитиме 11,7 % чи 404 кг (3450 ▪ 11,7 /100).

8. На основі місячної продуктивності корів і первісток на k-ому місяці лактації, та кількості їх поголів’я на даному місяці лактації у і-ому календарному місяці розраховують валові надої молока на певних місяцях лактації і за календарними місяцями, ВНkі, ц, за формулою:

ВНkі = Пkі ▪ Рk / 100,(2.2)

де Пkі – поголів’я корів на k-ої місяці лактації в і-ому календарному місяці року, гол.;

Рk – надій молока на корову на k-ої місяці лактації), кг.

Таблиця 2.5

Визначення кількості дійних корів за місяцями лактації і місяцями календарного року та число корів,

що бракується на м’ясо на 7 – му і первісток на 3 – му місяцях лактації, гол.

Таблиця 2.6

Планування помісячних надоїв та валового надою молока на комплексі (фермі) за рік, ц.

Наприклад, у січні місяці на 1-му місяці лактації від 31 корови та 6 первісток буде отримано 149 ц молока (37 ▪ 404 / 100).

Завершують планування виробництва молока сумуванням його по місяцям лактації за рік та місяцям календарного року, поквартально. Балансовим розрахунком встановлюють річний план виробництва молока, по строчці «Надоєно» за місяць у колонці «Всього». В прикладі це 16921 ц.

Знаючи тенденцію розподілу товарності молока по періодам року, яка склалася у минулі роки, та враховуючи можливі зміни в обсягах внутрішньогосподарських потреб за періодами планового року, що пов'язані з відтворенням поголів'я на вирощуванні даної галузі, розвитком свинарства, потребою на громадське харчування, власну переробку, планують обсяги помісячної реалізації молока. При цьому рівень товарності при плануванні повинен зростати, що забезпечується збільшенням обсягів виробництва продукції при більш сталому внутрішньогосподарському його використанні, за винятком окремих випадків, що зазначені вище.

В завершення економічних розрахунків визначають рівень планової продуктивності дійних та фуражних корів, шляхом ділення валового надою молока за рік на відповідне середньорічне поголів'я корів та множенням на 100.

В залежності від того, яка кількість корів телиться в першому півріччі планового року та, яке буде відтворення стада: просте чи розширене - розрахована продуктивність, що отримана у таблиці 2.6, буде відрізнятися (в більшу або меншу сторону) від нормативної продуктивності корів, що закладена у розрахунки (табл. 2.3). Так, якщо в першій половині планового року телиться більша половина корів, а первісток буде введено значно більше ніж корів, що бракується, то остаточно визначений рівень продуктивності фуражних корів буде перевищувати закладену нормативну продуктивність. А у випадку, коли менша частина корів (35-40%) телиться в першому півріччі, а відтворення стаду в цей період буде простим - надій на корову, що розрахований у таблиці 2.6 і таблиці 2.3 – співпадатиме. В нашому прикладі остаточно планова продуктивність стаду, з урахуванням заміни вибракуваних корів племінними первістками становитиме 3639 кг за рік.

Слід пам’ятати, що для одержання відносно високого рівня продуктивності поголів’я племінне ядро (частка племінних тварин у стаді) у структурі стада молочно – товарної ферми повинно становити не менш 50%.

Завдання 3.Скласти план руху поголів’я великої рогатої худоби та розрахувати обсяги виробництва і реалізації продукції в аграрному підприємстві

Мета завдання: Оволодіти методикою розробки плану руху поголів’я великої рогатої худоби та визначення планових обсягів виробництва і реалізації продукції вирощування; формування показників виробничої програми розвитку скотарства.

Для цього необхідно вирішити такі питання:

1. Розрахувати структуру стада вихідного поголів’я великої рогатої худоби на

31.12. звітного року.

3. Скласти план руху поголів’я з урахуванням стратегії розвитку галузі – розширеного відтворення стада великої рогатої худоби та організаційно-технологічних особливостей ведення галузі в конкретному господарстві.

4. Визначити і обґрунтувати планові параметри розвитку галузі на поточний рік: середньорічне поголів’я тварин, їх продуктивність – середньодобовий приріст живої ваги, валовий приріст живої ваги за статево-віковии групами на вирощуванні і в цілому по стаду.

5. Визначити планові обсяги реалізації живої ваги за цілями і каналами реалізації.

6. Скласти виробничу програму розвитку скотарства та дати їй організаційно-економічну оцінку.

Необхідна інформація:

1. Вихідне поголів’я великої рогатої худоби за статево-віковими групами на 31.12. звітного і попередніх двох років, його жива маса у звітному році, та приріст живої ваги тварин на вирощування за останні три роки (форма 24 с-г. статистичної звітності, дані первинного зоотехнічного, управлінського обліку (завдання 1 табл.1.2)

2. План парування, отелень, надходження приплоду (завдання 1)

3. План бракування корів (завдання 2 табл. 2.5)

4. Виробничий напрям господарства, стратегія розвитку галузі, темпи зростання поголів’я, які прогнозуються на поточний рік за виробничими групами.

5. Наявність ското-місць для утримання відповідних виробничих (статево-вікових) груп, можливість їх реконструкції та збільшення у поточному році.

6. Прогнози, щодо розвитку та зміцнення кормової бази галузі (зростання обсягів виробництва кормів, їх закупівлі) у поточному році.

7. Обсяги реалізації продукції вирощування за договорами (контрактами) на м’ясо, на вирощування іншим господарствам, населенню і працівникам підприємства у порядку оплати праці (на паї), що прогнозуються у поточному році.

8. Потреба господарства у відповідній продукції на громадське харчування, власну переробку (потужності цеху з забою та виготовлення м’ясопродуктів).

9. Жива вага однієї голови молодняку, що зніматиметься з відгодівлі і буде реалізована на м’ясо, економічне стимулювання продажу великовагової худоби.

10. Фізіологічні особливості розвитку тварин, технологічні цикли та організаційно-технологічні особливості ведення галузі в підприємстві.

Читайте також:

1. Білки молока
2. Біохімічні зміни компонентів молока при приготуванні кисло-молочних продуктів
3. Вивчення асортименту та оцінка якості пастеризованого і стерилізованого молока
4. Визначення продуктивності технологічних ліній первинної обробки молока
5. Визначення собівартості продукції переробки молока.
6. Вилучення строкових вкладів відбувається шляхом переказу грошей на поточний (картковий) рахунок або готівкою із каси банку.
7. Виробництва молока.
8. Вітаміни молока
9. Властивості сухого молока
10. Вплив різних факторів на кількість і якість молока
11. Головними видами контролю успішності учнів у сучасній школі є: випереджувальний, поточний, періодичний, підсумковий.
12. Дефекти згущеного молока

Переглядів: 552