• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методичні рекомендації

Чітко визначити зміст онтології як вчення про суще та коло її основних проблем. Розкрити зміст основних понять онтології, а саме поняття „буття”, „світ”, „сутність”, „дійсність”, „суще”. Показати становлення поняття „буття”, його розуміння в історії філософії, починаючи від філософських систем Стародавнього світу і завершуючи сучасністю.

З’ясувати зміст поняття „світ”, його складові, особливості розуміння його у різні історичні епохи, на різних стадіях розвитку людства. Показати, як у процесі становлення і розвитку людини відбувалася зміна уявлень про світ, який постає не лише як об’єктивна дійсність, а й виступає єдністю природної та суспільної дійсності. Виділити два аспекти відношення „людина – світ”: світ як основа виникнення та існування людини та виявлення соціально-діяльної сутності людини у різноманітних формах її життєдіяльності.

Дати визначення категорії „матерія”, показати відмінність між категоріями „буття” та „матерія”. Пояснити зміст онтологічних та гносеологічних складових матерії.

Охарактеризувати рух як спосіб існування матерії, дати характеристику форм руху матерії.

Дати визначення простору і часу як форм існування матерії, назвати їх спільні та відмінні ознаки та специфічні властивості, вказати на концептуальні підходи до розуміння простору і часу. Показати специфіку біологічного та соціального простору і часу.

Показати взаємозв’язок матеріального та духовного початків, моністичний та дуалістичний підходи в історії розвитку філософської думки.

Дати визначення свідомості, зосередити увагу на її соціокультурній суті. Необхідно проаналізувати роль праці і мови у формуванні свідомості людини, роль знакових систем як носіїв ідеального (свідомості). Показати, що свідомість має складний комплекс передумов виникнення і розвитку, серед яких: біологічні, суспільно-історичні та індивідуальні.

З’ясувати особливості індивідуальної та суспільної свідомості. Висвітлити структуру індивідуальної свідомості, дати визначення понять самосвідомості та рефлексії. Дати визначення поняття суспільної свідомості та показати єдність індивідуальної та суспільної свідомості.

Назвати основні форми суспільної свідомості, якими є політична, правова, моральна, естетична, релігійна, економічна, історична, філософська, наукова та ін. Показати особливості кожної із цих форм, розкрити їх значення у суспільному бутті, у регуляції та контролі суспільних процесів. Висвітлити взаємодію між формами суспільної свідомості.

Важливо відмітити такі рівні свідомості, як підсвідомість та несвідоме, їх значення у психічних процесах людини.

Проблемні питання та завдання для дискусії

1. Окресліть зміст понять „буття” і „небуття”. Яке з них є абсолютним, а яке – відносним?

2. Як Ви розумієте слова: „Буття є, а небуття немає”?

3. Порівняйте субстанційний та релятивний підходи до розуміння простору і часу.

4. Як сучасна наука та філософія пояснюють єдність матерії, руху, простору і часу?

5. Здійсніть порівняльний аналіз основних концепцій походження свідомості. Яку з них Ви вважаєте вірною і чому?

6. Чи можна звести свідомість лише до процесів мислення? Відповідь поясніть.

7. Чи можна зрозуміти природу свідомості, вивчаючи лише мозок? Відповідь поясніть.

8. Окресліть проблеми і труднощі наукового вивчення свідомості.

9. Поясніть, як пов’язані між собою предметність свідомості, ідеальне та процеси опредмечення та розпредмечення.

Тема 11. Діалектика та її альтернативи

1. Діалектика як вчення про всезагальний зв’язок і розвиток. Альтернативи діалектики.

2. Поняття закону, класифікація законів. Основний зміст законів діалектики (закон єдності і боротьби протилежностей, закон переходу кількісних змін в якісні, закон заперечення заперечення).

3. Принципи і категорії діалектики.

Основні поняття і категорії: діалектика, метафізика, закон, категорії, принцип, зв’язок та розвиток, єдність, боротьба, тотожність, суперечність, протилежність, заперечення, детермінізм, кількість, якість, міра, стрибок, еволюція, революція, явище і сутність, причина і наслідок, випадковість і необхідність, можливість і дійсність.

Тематика реферативних повідомлень:

1. Теорія діалектики в історії філософії.

2. Діалектична суперечність як особливий тип зв’язку та джерело розвитку.

Читайте також:

1. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
2. II. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
3. IV. Загальні рекомендації щодо безаварійної та безпечної експлуатації сільськогосподарської техніки вітчизняного та зарубіжного виробництва
4. V. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЇХ ВИКОНАННЯ
5. V. Рекомендації і розробки маркетинг-консалтингу.
6. V. Рекомендації щодо безпечного застосування сільськогосподарської техніки при виконанні основних агротехнологічних операцій у рослинництві
7. VI. Рекомендації щодо безпечного використання сільськогосподарської техніки при виконанні основних технологічних операцій у тваринництві
8. VII. Рекомендації щодо безпечного проведення ремонту та технічного огляду сільськогосподарської техніки
9. VIІ. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті
10. А. Підготуйте і запишіть висновки-рекомендації для автора, який перекладає текст з російської мови на українську.
11. Аналіз одержання результатів. Висновки рекомендації.
12. Безпечне поводження з хімічними речовинами та рекомендації щодо їх зберігання

Переглядів: 320