Екзогенна складчастість

Складчасті структури, які характеризують екзогенну складчастість, наведені в таблиці 7.1. Головним фактором в їх утворенні є сила тяжіння, інтенсивність дії якої тісно пов’язана з будовою сучасного, а інколи і древнього рельєфу.

Складки зумовлені деформаціями при епігенезі та діагенезі осадків, являють собою багаточисельну і різноманітну за будовою групу порушень, зумовлену головним чином нерівномірною дегідратацією та ущільненням осадків, а також переходом з одного фізико-хімічного стану в інший.

Складки, викликані розвантаженням від вищезалягаючих товщ, виникають в понижених ділянках рельєфу та на схилах. Вони виражені плавними вигинами шарів в бік відкритого простору.

Деформації, зумовлені карстовими процесами, провалами та обвалами, мають локальний характер і виникають в безпосередній близькості від ділянок розвитку вказаних явищ.

Складки гляціодислокації (викликані переміщенням льодовиків) виникають на підвищених ділянках дольодовикового рельєфу; проявляються в дрібних часто перекинутих і розірваних формах.

До екзогенних структур належать також різноманітні за формою первинні нахили та вигини поверхонь нашарування, викликані нерівностями еродованого рельєфу, на якому відбувається накопичення осадків. Вони мають іноді зовнішні риси справжніх складок, але являють собою первинні нахили структур облягання, тобто є псевдоскладками або хибними складками.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Глибинні складки	\|	Співвідношення виділених генетичних типів складок

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.