Складчастість на платформах

На відміну від складчастих областей, де складки розповсюджені на всій їх території, в платформному чохлі вони представлені у вигляді поодиноких структур або окремих груп, які розділені між собою обширними ділянками з горизонтальнич чи слабонахиленим заляганням порід .

У розташуванні складок відсутня лінійність і вони не мають орієнтованого у певному напрямку простягання. Лише в групах складок помічається їх певна паралельність, або витягнутість в одному напрямку, що дозволяє поєднати іх у ланцюги складок або вали. Широко розвинені антиклінальні діапірові складки, а також куполоподібні і брахіантиклінальні складки, а також куполоподібні і брахіантиклінальні форми.

Магматизм платформ

Магматична діяльність в межах платформ порявляється значно слабше, ніж в геосинклінальних областях. Інтрузії кислого і лужного складу мають незначні розміри і приурочені, головним чином, до їх периферійних ділянок.

Окремо слід розглянути магматичні породи так званої трапової формації. Вони утворились на древніх платформах у мезозої (переважно у тріасі) і являють собою плитоподібні (дайки) і трубчасті тіла сформовані магмою основного складу. Іх утворення супроводжувалось широким розвитком у фундаменті глибинних розломів.

Закономірності розвитку платформ

Платформи виникають на місці раніше сформованих геосинклінальних областей; при цьому платформи отримують складчастий фундамент, на якому в подальшому формується осадовий чохол осадового походження. Платформний чохол нарощується з кожним геотектонічним циклом.

На початку кожного геотектонічного циклу платформа стає припіднятою і осушеною. Моря зберігаються лише на окраїнах, головним чином у прогинах. Центральні частини території платформи у цей час є областями розмиву і джерелом уламкового матеріалу.

Перша половина геотектонічного циклу характеризується загальним опусканням платформи, що викликає широку трансгресію моря і накопичення тонких теригенних карбонатних формацій.

У другій половині геотеконічного циклу загальне опускання змінюється поступово загальним підняттям. Деякі прогини відокремлюються від відкритого моря і заповнюються галогенними, а з часом і вугленосними формаціями. У кінці геотектонічного циклу море покидає платформу, зберігаючись лише у межах крайових прогинів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Будова крайових прогинів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.