Складчастість, розвинута в геосинклінальних областях відрізняється такими рисами:
- безперервністю в розповсюдженні складок на всьому просторі даної геосинклінальної зони;
- однаковим у середньому розвитком антикліналей і синкліналей;
- лінійністю, тобто однаковим характером простягання цілої низки складок. Якщо простягання змінюється, то не для однієї складки, а для їх значної кількості;
- горизонтальною орієнтованістю руху мас, що проявляється у закономірному і однаковому на значній площі напрямку падіння осьових поверхонь складок;
- розвитком нахилених і перекинутих складок, ускладнених насувами.
Типи взаємного розташування складок в
Геосинклінальних областях
За простяганням осьових ліній складок на певній території розрізняють:
- паралельне, звичайне для лінійних складок розташування;
- кулісоподібне, при якому кожна наступна складка орієнтована в тому ж напрямку що і попередня, але її початок дещо зміщений у порівнянні з попередньою;
- гірлянда складок утворюється, якщо кулісоподібні складки розгалужуються у двох напрямках вздовж дугоподібної лінії;
- мигдалеподібний пучок складок характеризується розгалуженням і наступним сходженням через деяку відстань низки складок;
- структура "кінський хвіст" характеризується відгалуженням від головної складки декількох дрібніших в одному напрямку і з приблизно однаковим простяганням.
Формування складчастої структури в складчастій зоні здійснюється в результату декількох фаз складчастості, що зумовлює наявність у структурі декількох поверхів. Структурні поверхи (в середньому 2-3 в розрізі складчастої структури відокремлюються регіональними кутовими неузгодженнями.