Геосинклінальні області - це витягнуті у певному напрямку зони аномально високої рухомості, значної розчленованості і підвищеної проникності кори, які характеризуються на ранніх етапах розвитку переважно високоамплітудними низхідними рухами земної кори, а на заключних - інтенсивними висхідними рухами. В орогенну стадію вони являли собою гірськоскладчасті території; з часом внаслідок денудаційних процесів рельєф з гірського міг перетворитися на горбистий і пагорбистій.
Найважливіші ознаки геосинклінальних областей:
- лінійність геосинклінальних зон і геоструктурних елементів, які входять до їх складу;
- великий розмах вертикальних рухів, що зумовлює значну розчленованість рельєфу (геосинкліналі на континентах часто являють собою гірськоскладчасті області);
- велика товщина накопичення осадів (від 10-15 до 20-25 км);
- мінливість товщини і фацій вхрест простягання і відносна витриманість за простягання геоструктурних елементів;
- наявність специфічних формацій;
- інтенсивний магматизм (інтрузивний і ефузивний), що проявляється в усі стадії існування геосинкліналі;