• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Склад адміністративного суду для розгляду справ адміністративної юрисдикції

Як відзначено вище, існуюча система судових органів в Україні організована на основі принципів спеціалізації та територіальності.

Принцип спеціалізації стосовно адміністративних судів полягає в тому, що вказані суди, хоча і відносяться до системи судів загальної юрисдикції, але здійснюють правосуддя не за всіма категоріями справ, а лише за тими, які стосуються конфліктів між фізичними, юридичними особами та суб’єктами владних повноважень (органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами). Тобто адміністративні суди здійснюють виключно адміністра­тивне правосуддя, розглядаючи та вирішуючи публічно-пра­вові спори.

Дотримання ж принципу територіальності підтверджується тим, що адміністративні суди утворені в Ав­тономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, облас­них центрах України, а їх повноваження залежно від су­дової інстанції (місцевий, апеляційний чи касаційний адмініст­ративний суд) поширюються на відповідну адміністративно-територіальну одиницю держави або їх сукупність.

Використання принципів спеціалізації та територіальності при побудові системи адміністративних судів дозволяє забез­печити:

а) кваліфікований та більш швидкий розгляд і вирішення пра­вових спорів по суті у судових органах;

б) сприяння підвищенню професіоналізму суддів завдяки по­глибленому вивченню ними окремих галузей законодавства та практики його застосування;

в) більш надійний та якісний захист і відновлення прав, сво­бод та інтересів фізичних і юридичних осіб;

г) спрощений порядок звернення фізичних і юридичних осіб до судових органів;

д) дотримання законності, об’єктивності, повноти розгляду та вирішення правових спорів у судових органах.

В адміністративному суді здійснення правосуддя покла­дається на спеціально створений корпус професійних суддів. Тобто, перш ніж обійняти посаду професійного судді, пере­віряється цілий ряд якісних та кількісних вимог, яким має відповідати кандидат, що претендує на таку посаду. У разі не­відповідності кваліфікаційним вимогам кандида­туру на посаду судді адміністративного суду відхиляють. Ли­ше завдяки суворому та об’єктивному відбору можливо сфор­мувати професійний суддівський корпус конкретного адмініст­ративного суду.

Правосуддя в адміністративних справах здійснюється різним складом адміністративного суду, який обумовлюється судовою інстанцією, яка у даний момент часу здійснює роз­гляд справи. Так, адміністративні справи розглядаються та вирішуютьсяабо суддею одноособово, або колегією суддів.

Крім виду інстанції, в якій розглядається та вирішується справа, на склад суду впливає наявність деяких фактичних обставин, а саме: 1) особливий суб’єктний склад публічно-правового спору; 2) волевиявлення однієї із сторін адміністративної справи; 3) складність адміністративної справи, яку належить розгляну­ти та вирішити.

Аналіз норм законодавства, що визначають склад адміністративного суду, свідчить, що залежно від характеру адміністративної справи та інстанції, в якій вона розглядається, розгляд справи здійснюється:

1) суддею одноособово – розглядаються та вирішуються усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, передбачених КАС, які будуть розглянуті нижче.

При цьому, навіть при одноособовому розгляді справи:

а) суддя уособлює судовий ор­ган у його законодавчому розумінні, тому що:

- самостійно здійснює усі процесуальні дії та виносить судові рішення, що передбачені законом;

- приймає постанови за результатами розгляду справи іменем України;

- втілює собою державну владу, реалізуючи її під час здійснення адміністративного правосуддя;

б) усі вчинені процесуальні дії по адміністративній справі суддею одноосібно за своєю юридичною силою є абсо­лютно рівноцінними діям, що здійснюються колегіальним складом адміністративного суду, адже у законодавстві та судовій практиці не перед­бачено й не закріплено жодних пріоритетів і переваг колегіаль­ного складу суду щодо суду, утвореного із одного судді;

в) процесуальні повноваження адміністративного суду у складі одного судді є такими ж, як повноваження адміністративного колегіального суду;

г) за юри­дичною силою рішення одноособового суду по адміністративній справі рівноцінні рішенням колегіального адміністративного суду.

2) колегією суддів у складі трьох суддів – розглядаються та вирішуються:

а) у місцевому адміністративному суді (місцевому загальному суді як адміністративному та окружному адміністративному суді) – будь-яка адміністративна справа з ініціативи судді у разі їх особливої складності;

б) в окружному адміністративному суді – адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність:

- Кабінету Міністрів України;

- міністерств або інших центральних органів виконавчої влади,

- Національного банку України;

- їхніх посадових і службових осіб;

- виборчих комісій (комісій з референдуму);

- членів цих комісій;

в) в адміністративному суді апеляційної інстанції – усі справи, що переглядаються в апеляційному порядку, а також справи, що розглядаються в по першій інстанції Київським апеляційним адміністративним судом;

3) колегією суддів у складі не менше трьох суддів – переглядаються та вирішуються справи у касаційному порядку адміністративними судами касаційної інстанції;

4) колегією суддів у складі не менше п’яти суддів – розглядаються та вирішуються адміністративні справи, підсудні Вищому адміністративному
суду України як суду першої інстанції, для чого в ньому спеціально створено окрему палату;

5) колегією суддів у складі п’яти суддів – розглядається у Вищому адміністративному суді України питання про допуск адміністративної справи до провадження Верховного Суду України;

6) Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України – переглядаються судові рішення з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень (ч. 1 ст. 241), за умови присутності на засіданні цієї Судової палати не менше двох третин суддів від її складу;

7) на спільному засіданні судових палат Верховного Суду України, до складу яких входять судді відповідної спеціалізованої юрисдикції – переглядаються судові рішення з підстави неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права,що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень судами касаційної інстанції різної юрисдикції за умови присутності на засіданні не менше двох третин суддів від загального складу відповідних судових палат (ч. 2 ст. 241);

8) на спільному засіданні всіх судових палат Верховного Суду України –

переглядаються судові рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом (ч. 3 ст. 241).

Якщо при здійсненні адміністративного судочинства суддя одноособово на власний розсуд приймає поточні та остаточне рішення у справі, то дещо інший порядок вирішення процесу­альних питань передбачено для колегії суддів:

а) усі питання, що виникають під час судового розгляду адміністративної справи колегією суддів, вирішуються більшістю їх голосів;

б) при прийнятті рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання судового рішення;

в) головуючий у судовому засіданні голосує останнім;

г) суддя, не згідний із судовим рішенням за наслідками роз­гляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку. Цей документ:

- не оголошується в судовому за­сіданні;

- приєднується до справи;

- є відкритим для ознайом­лення.

Склад колегії суду чи суддя одноособово для розгляду конкретної справи визначається за допомогою автоматизованої системи документообігу суду в порядку, встановленому ч. 3 ст. 15–1 КАС.

Під час розгляду і вирішення адміністративної справи в суді однієї інстанції склад суду є незмінним (ст. 27 КАС України). Але у разі неможливості продовження розгляду адміністратив­ної справи одним із суддів до розгляду залучається інший суддя у тому ж порядку, передбаченому ч. 3 ст. 15–1 КАС. При цьому, якщо нового суддю залучено під час судового розгляду, судо­вий розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Питання для самоконтролю та самоперевірки:

1. Розкрийте поняття «юрисдикція адміністративних судів».

2. Що означає поняття «справа адміністративної юрисдикції»?

3. Що таке публічно-правовий спор?

3. На які правовідносини, що виникають у зв’язку з здійсненням суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій, поширюється юрисдикція адміністративних судів?

4. Як Ви розумієте сутність принципів спеціалізації, територіальності та інстанційності системи судів загальної юрисдикції?

5. Наведіть поняття «підсудність адміністративних справ».

6. Які обставини обумовлюють підсудність конкретної адміністративної справи адміністративному суду?

7. Наведіть характеристику предметної, територіальної та інстанціцйної підсудності адміністративних справ, а також підсудності кількох пов’язаних між собою вимог.

8. Розкрийте порядок і підстави передачі адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого.

9. Що означає поняття «корпус професійних суддів»?

10. Проаналізуйте поняття складу адміністративного суду та вкажіть на особливості складу суду в разі колегіального розгляду адміністративної справи.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

Читайте також:

1. D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.
2. I. При підготовці до переговорів визначите склад делегації і її керівника.
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
5. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
6. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
7. А.А.Налчаджан виділяє: образ тіла (тілесне Я), наявне Я (справжнє-Я), динамічне-Я, фактичне-Я, ймовірне-Я, ідеалізоване-Я, уявне-Я та інші.
8. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
9. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
10. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
11. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
12. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.

Переглядів: 2921