• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Окультурювання ґрунту – це екологічна реорганізація всіх компонентів біогеоценозу, що призводить до антропогенної зміни ґрунтових режимів під потреби однієї рослини.

Таке штучне обмеження біорізноманітності в агроценозі робить подібні екосистеми нестійкими. Саме тому едафотопи агроценозів потребують прискіпливої уваги та бережного ставлення.

У природних біогеоценозах ґрунт і рослина тісно взаємопов'язані. Ріст і продуктивність рослин залежать від родючості та властивостей ґрунту, а рослини, визначаючи об'єм і характер біологічного кругообігу речовин, теж сильно впливають на властивості ґрунту. Тому просторова зміна ґрунтових умов завжди супроводжується зміною природного рослинного покриву, а зміна рослинності супроводжується зміною ґрунтів.

В результаті тривалого природного відбору в природних біогеоценозах встановлюється динамічна рівновага, за якої властивості ґрунту екологічно відповідають біологічним властивостям його рослинного покриву, навіть в тому випадку, якщо ґрунт має дуже кислу або лужну реакцію, заболочений, засолений і т.п. На таких ґрунтах з несприятливими властивостями теж ростуть рослини, біологічні властивості яких відповідають властивостям ґрунту. Отже, всі ґрунти володіють різним рівнем природної родючості, а саме відносної родючості – по відношенню до певної групи або виду рослин. Один і той же ґрунт може бути родючим для одних рослин і низькородючим для інших. Цим і пояснюються наведені вище більші величини річного приросту біомаси на червоноземах і жовтоземах порівняно зі, здавалося б, більш родючими чорноземами.

Оскільки різні рослини потребують різних умов і неоднаково можуть використовувати природну родючість ґрунту, окультурювання повинно сприяти зміні важливіших агрономічних властивостей ґрунту та встановленню оптимального взаємовідношення між ґрунтом і головною екологічною групою вирощуваних на ньому культур.

Для ефективного окультурювання ґрунтів і підвищення їх родючості необхідно застосовувати цілий комплекс заходів, які повинні бути чітко узгоджені з особливостями кожного ґрунту і кожного поля. Головне - усунути негативну дію факторів що лімітують родючість ґрунту. Так, для підзолистого типу ґрунту основними заходами є вапнування, внесення органічних добрив, травосіяння, сидерація і т.ін.; для чорноземів – заходи з накопичення і збереження ґрунтової вологи та захисту їх від ерозійних процесів; для каштанових солонцюватих ґрунтів – гіпсування і вологонакопичення; для перезволожених – осушення; для торф'яних – підвищення ущільненості тощо.

Тест

Читайте також:

1. Exercise 2. Преобразуйте предложения, употребив инфинитив в функции определения.
2. H.2 ВИСЯЧІ ЗАБИВНІ ПАЛІ ВСІХ ВИДІВ І ПАЛІ-ОБОЛОНКИ, ЩО ЗАНУРЮЮТЬ БЕЗ ВИЙМАННЯ ҐРУНТУ
3. IV. Критерій питомої потенціальної енергії деформації формозміни
4. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
5. VI етап. Аналіз варіантів зміни цін конкурентами.
6. XI. ОТПУСК ТЕПЛОВОЙ ЭНЕРГИИ ВНЕШНИМ ПОТРЕБИТЕЛЯМ
7. А) Теоретичне обґрунтування педагогіки
8. А. Без зміни хазяїна та ендогенної агломерації
9. А. Без зміни хазяїна та ендогенної агломерації
10. А. Це наявність в однієї людини кількох ліній клітин з різним набором хромосом.
11. Адаптаційні зміни в кістковій системі спортсменів
12. Адаптаційні зміни суглобово-зв'язкового апарату спортсменів різних спеціалізацій.

Переглядів: 437