Перенос осадочного матеріалу залежить від швидкості переміщення повітряних мас. Густина повітря значно нижча, чим води, тому то при рівних швидкостях руху повітря і води, переміщення осадочного матеріалу повітрям набагато нижче. Вологий уламковий матеріал переноситься вітром слабо.
За даними Ж. Туле при V вітру – 0,5 м/сек переносяться частинки діаметром 0,04 мм, при – 13,0 м/сек – 1,05 мм.
Швидкість вітру змінюється в широких межах, навіть за короткий час (10-15 м/сек на протязі хвилини до 50 м/с (урагані). Біля поверхні Землі швидкість вітру 0, 5-10 м/сек, у вищих шарах атмосфери швидкість зростає.
Максимальний розмір частинок, які переносить вітер, досягає 20 мм, значно менший, ніж водою, але об’єм осадочного матеріалу, який переміщає вітер - колосальний.
За даними Л. Пустовалова за останні 2600 років з дельти р. Нілу вітер виніс осадки товщиною 2,5 м. На півдні України часто спостерігаються пилові бурі, які викликають ерозію ґрунтів. Зокрема в Поволжі в 1928 році був зруйнований і винесений ґрунтовий шар до 12 см товщиною. В Атлантичний океан із пустелі Сахара щорічно виноситься величезна кількість осадочного матеріалу. Віддаль переносу осадочних частинок залежить від розміру частинок, швидкості і напрямку вітру. Пелітовий та алевритовий матеріал може переноситись в завислому стані на тисячі кілометрів. Пісок може переноситись методом сальтації, перекочуванням та дрібний в завислому стані. Якщо вітри непостійні, то осадочний матеріал може довго кочувати в межах однієї території
Осадочний матеріал, який переноситься вітром, найкраще відсортований і є важливим компонентом осадочних порід.
Під час штормів в атмосферу попадають краплі солоної води, які при випаровуванні утворюють частинки солі і можуть заноситись далеко на материки і випадати у вигляді солоного дощу.